Україна вже отримала конструкції для резервних мостів у Києві, — нардеп
У Києві вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ. На одних об'єктах триває підготовка, на інших уже виконують практичні роботи.
Додатково закуповувати конструкціїї, які використовуються для будівництва резервних переправ через Дніпро у Києві, за державні кошти не доведеться. Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину конструкцій, розповів у коментарі Укрінформу заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.
Частину конструкцій уже передали партнери
Крейденко розповів, що мостові конструкції Україна отримала від держав-партнерів у межах технічної допомоги.
"Ці комбіновані мости легкозбирані вже є в наявності в Україні, на них не треба буде додатково витрачати кошти", — зазначив депутат.
Він також розповів, що у Києві вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ. На одних об'єктах триває підготовка, на інших уже виконують практичні роботи. Два мостові переходи планують побудувати до кінця лютого.
Крім цього, за словами Крейденка, важливо не лише побудувати переправи, а й облаштувати зручне сполучення з ними. Для цього облаштовують під'їзні дороги, щоб уникнути скупчення автомобілів після перетину Дніпра.
За словами нардепа, на будівництво під'їзних шляхів і монтаж конструкцій виділили 2,2 млрд грн. Із цієї суми 1 млрд грн надійшов із бюджету Києва, ще 1,2 млрд грн — із резервного фонду Кабінету Міністрів.
Резервні переправи не зможуть повністю замінити основні мости
Крейденко розповів, що альтернативні маршрути потрібні через російські удари по мостах. Втім нові переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково допоможуть забезпечити рух між берегами Дніпра.
"600 тисяч транспортних засобів в день перетинають береги, і важливо, щоб у нас були альтернативи… Ми розуміємо, що не буде можливості шість мостів замінити навіть двома чи більше переправами", — наголосив Крейденко.
Локації будівництва резервних переправ депутат не повідомив із міркувань безпеки. Він розповів, що місця зведення резервних переправ визначають військові. Вони враховують рельєф місцевості, течію річки, а також можливості оборони та протиповітряного захисту.
Чи можна збудувати тунель під Дніпром
Також Крейденко прокоментував можливість будівництва тунелю під Дніпром. Він вважає, що під час воєнного стану втілити такий проєкт неможливо через нестачу коштів.
"Зрозуміло, що хотілося б мати такий тунель, який би точно безпеково був більш ефективним, ніж комбіновані мости чи паромні мости і переправи, але маємо виходити з реальності. Якщо б Євросоюз або інші держави профінансували ці мільярди доларів для того, щоб ми побудували ці тунелі, то, безумовно, можна було б про це говорити", – пояснив депутат.
Він пояснив, що навіть за наявності фінансування будівництво тунелю могло б тривати два-три роки. Крім самого будівництва, потрібно облаштувати об'єкт та інтегрувати його в транспортну мережу столиці.
Нагадаємо, Фокус писав, що у Києві 17 листопада після ворожої атаки пошкоджено Північний та Південний мости.
Через нічну балістичну атаку росіян у Києві тимчасово перекрили рух транспорту через Північний та Південний мости. Внаслідок обстрілу пошкоджень зазнала наземна інфраструктура метрополітену столиці.
Наразі фахівці обстежують споруди, щоб визначити масштаби руйнувань і з'ясувати, коли можна буде відновити рух транспорту.