Перейменувати Запоріжжя: кому та чому не сподобалася нинішня назва міста

Національна комісія зі стандартів державної мови визначила перелік назв міст, сіл і селищ, які, на її думку, потребують змін через невідповідність орфографічним, граматичним і словотворчим нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов'язані з російською імперською політикою в Україні.

Загалом пропонується змінити назви 1424 населених пунктів, що становить 5% від загальної кількості наявних сьогодні в Україні.

Зокрема, 611 — через невідповідність українським лексичним нормам і ставлення до російської імперської (колоніальної) політики. Наприклад, назва сіл Березовий Гай або Восьме Березня в Чернігівській області.

176 — через невідповідність правописним, словотворчим і нормам словозміни української мови. У зв'язку з цим, наприклад, пропонують перейменувати місто Бровари в Київській області на Броварі.

Також 637 назв рекомендують переглянути через можливу невідповідність українським лексичним нормам, вони, зокрема, можуть бути пов'язані з російською імперською політикою. До цього списку потрапило й місто Запоріжжя.

Одна буква змінює весь сенс

Як пояснює Фокусу ексголова Запорізької обласної державної адміністрації, історик Олександр Старух, зміни в назві міста у вузьких колах фахівців обговорюються вже десятки років.

Раніше місто мало назву Олександрівськ (через Олександрівську фортецю, побудовану ще 1770 року). Але коли 1921 року було ухвалено рішення про перейменування населеного пункту, то припустилися помилки — назву сформували з літерою "і" замість "о", уточнює Старух.

"Ця назва пов'язана з порогами в нижній течії Дніпра. І якщо слово "пороги" говорить якраз про річку, то "поріг" — про будинок, хату. Назва "Запоріжжя" з географічної точки зору звучить неправильно. Виходить, що зараз місто знаходиться "за порогом хати", хоча повинно бути "за порогами річки", — розповідає колишній глава адміністрації.

З огляду на багату історію регіону та безпосередній зв'язок із козацтвом, Запоріжжя, на думку Старуха, не може носити зовсім іншу назву. Можливо, приберуть лише філологічну помилку і перейменують обласний центр на Запорожжя.

Дискредитація важливого закону

21 березня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон "Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії", чинності він набуває 27 липня. Ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає, що рішення Нацкомісії про перейменування населених пунктів може дискредитувати цей закон.

"Нацкомісія повинна була визначити й запропонувати назву тих населених пунктів, які мають бути змінені відповідно до стандартів української мови. Наприклад, Южноукраїнськ, Сєвєродонецьк тощо. Те, що в підсумку запропонувала комісія, не є реалізацією закону, а має вигляд прояву некомпетентності й, на мою думку, межує з провокацією. Сподіваюся, це зроблено не спеціально для того, щоб скомпрометувати закон, який ще навіть не набув чинності. Думаю, є всі підстави говорити про якісь кадрові рішення щодо людей, які виступають із такими провокаційними ідеями", — каже Фокусу В'ятрович.

Він пояснює, що Нацкомісія пропонує перейменувати населені пункти, які не мають нічого спільного з деколонізацією і зачіпають давні історичні назви. Приміром, мовознавці порадили змінити назву села Красне у Львівській області, яке іменується так ще з XV століття, тобто до російської імперської політики жодного стосунку не має.

"Немає жодної потреби перейменовувати Запоріжжя, і я впевнений, що цього не станеться. Якщо комісія не відкличе свої рішення, то її рекомендації будуть розглядатися в парламенті, а народні депутати не пропустять такі абсурдні пропозиції, які дискредитують ухвалений закон, дуже потрібний Україні", — вважає В'ятрович.

Нагадаємо, народні депутати розглядали закон про дерадянізацію в травні 2020 року: тоді йшлося про перше читання законопроєкту. Ухвалили його через два роки — у квітні 2022 року, через 2 місяці після початку російського вторгнення.