Дрони на Москву: чи можуть БПЛА знищувати пускові установки Shahed та "Іскандери"

Дрони на Москву, Дрони, ударні дрони москва, вибухи москва, атака підмосков'я
Фото: ТАСС | Фото ілюстративне. Один дрон влучив в адмінбудівлю військової частини в Підмосков'ї

Військове керівництво РФ відзвітувало про знищення п'яти дронів у районі Москви та звинуватило в їхньому запуску ЗСУ. Фокус розбирався, наскільки реально використовувати ударні безпілотники для знищення пускових установок іранських дронів, балістичних ракет або ЗРК С-300, якими часто атакують Харків і область.

Related video

Уранці 4 липня над Москвою та Підмосков'ям були помічені безпілотники. Військове керівництво відзвітувало про знищення п'яти дронів і звинуватило в їхньому запуску Збройні сили України. Чотири апарати, за версією Міноборони РФ, знищили в Новій Москві. Ще один подавили засоби радіоелектронної боротьби в Одинцовському районі Московської області.

РосЗМІ писали про влучання щонайменше одного дрона в адмінбудівлю військової частини в Підмосков'ї та про пожежу в приватному будинку. Через атаку довелося перенаправляти літаки, що летіли в аеропорт "Внуково".

Аналітики Defence Express згадали атаки по Москві у квітні, коли в Богородському міському окрузі Підмосков'я впав безпілотник із 17 кг вибухівки С-4. Експерти вказували, що БПЛА нагадував UJ-22 Аirborne із радіусом ураження до 800 км.

"Цей БПЛА був схожий на безпілотний літальний апарат UJ-22 Airborn, який і сьогодні цілком можна застосувати для ударів по військових об'єктах на території ворога-окупанта", — наголошується в матеріалі.

Чому ціль — Москва, а не пускові установки на кордоні з Україною?

Глава "Центру розвитку транспортних технологій" Олексій Рогозін, син ексглави "Роскосмосу", закликає створити над Москвою "купол захисту" через часті атаки дронами.

"Для цього буде потрібно залучити до роботи не тільки традиційні військові, а й нестандартні цивільні ресурси, включно зі створенням масової мережі датчиків і сенсорів, що працюють у радіо-, акустичному, оптичному й тепловізійних каналах", — зазначив він.

Боротьба з українськими дронами стала по-справжньому "народною справою", уточнив Рогозін-молодший.

Командування Збройних сил України не підтверджує атаки безпілотниками по Москві та загалом по Росії.

Офіцер запасу Повітряних сил ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров вважає атаки БПЛА по Москві та Підмосков'ю, шоу, яке росіяни створили для своєї ж пропаганди. Аеродром, який намагалися атакувати 4 липня, військові РФ із 1990-х років використовують лише для авіашоу.

"Там розташована частина військової авіації, так званих "русских витязей" (авіаційна група вищого пілотажу Військово-повітряних сил Росії, — ред.). Вони виконують фігури вищого пілотажу на авіашоу", — говорить Фокусу експерт.

Також, за словами Крамарова, знищення значущих військових об'єктів Росії безпосередньо залежить від типу дрона та його бойової частини. До речі, у ЗСУ є дрони, що долітають до Москви. Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець у розмові з Фокусом згадав про дрон UJ-22 Airborne.

"У кожному окремому випадку [запуску дронів] інтрига залишається до того моменту, поки українська сторона не підтвердить, що це її БПЛА. В умовах великої війни ці підтвердження не мають сенсу, а противник має відчувати постійну небезпеку", — коментує Згурець.

Говорячи про знищення пускових установок іранських дронів Shahed або балістичних ракет, наприклад ОТРК "Іскандер" чи ЗРК С-300, які часто атакують Харків і область, Згурець зазначає проблему їхньої мобільності.

"Дрони на відстань до 1 тис. км ідуть за заздалегідь продуманим маршрутом і координатами. Тривалість польоту — велика, а максимальна швидкість того ж UJ-22 Airborn — 160 км. За цей період часу мобільна ціль змінить положення. Інша справа — атакувати завод, підприємство або склад", — пояснив він.

Склади ЗС РФ із оперативними боєприпасами розташовані на основній лінії до 300 км від фронту. Проти таких цілей можна застосовувати дрони разом із надійними даними західних розвідок про те, що відбувається на території противника.

"Можна застосовувати розвіддрони, щоб з'ясувати обстановку, але в Україні для постійних запусків їх не так багато. Краще використовувати дані західних партнерів і вкладати їх у бойові завдання операторів ударних дронів", — каже Згурець.

Нагадаємо, що 3 червня біля міста Хімки під Москвою спалахнула пожежа на складі меблевої фабрики. Об'єкт розташовувався посеред житлового мікрорайону.

Фокус раніше писав про атаку безпілотниками Московської області 30 травня. За даними американських ЗМІ, дрони могли летіти в будинки працівників Служби зовнішньої розвідки Росії.