Відстрочка заради Бога. Чи можуть мобілізувати до ЗСУ священників і ченців

Митрополита УПЦ (МП) і колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври Павла Лебедя помітили в елітному ресторані в Молдові. За даними журналістів, він їздив туди нібито на лікування і скористався шансом відпочити у світській компанії. Українці тут же обурилися: як митрополиту вдалося виїхати за кордон під час війни? Павлу Лебедю 62 роки, за мобілізаційними нормами він потрапляє під критерії виїзних з України осіб.

Але у Фокусу виникло інше питання: чи можна залучити до військової служби українських священнослужителів? Адже за час великої війни майже жодного разу не траплялися випадки вручення повісток і мобілізації в духовенстві.

Влада негласно не чіпає священників

Російське військове командування може призивати ченців у межах мобілізації, якщо у них є військовий квиток. Слідчий комітет РФ вважає їх "такими ж громадянами, як і всі". В Україні є інститут капеланів. Президент України Володимир Зеленський підписав закон про Службу військового капеланства ще в грудні 2021 року.

Далеко не кожен священник хоче йти на фронт, пояснює Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Формально питання про службу священників в армії законодавчо не врегульоване, але всі розуміють необхідність уникнення напруги в суспільстві. Можливо, ухвалено негласне рішення не чіпати представників духовенства всіх релігій, щоб не дискредитувати владу і командування ЗСУ, пояснив юрист.

"За яким принципом їх мобілізувати, за єпархіями? Рабина, муллу, священників ПЦУ, католиків? Священнослужитель під час вручення повістки відповість: "Я не можу торкатися до зброї". І що, садити його до в'язниці?" — запитує адвокат.

Кравець навів приклад затримання військкоматами ченця в Ужгороді. Чоловік відмовився воювати, його протримали два дні у військкоматі, поки люди не звернулися до суду за 206-ю статтею (протидія законній господарській діяльності). ТЦК зрештою звільнив ченця, розповів Кравець.

Роздача повісток священникам, ченцям і всім наближеним до церкви створить сприятливий ґрунт для фейків російських пропагандистів, додав він.

Призов до ЗСУ: що робити з дзвонарями та хористами?

Станом на кінець 2022 року в УПЦ (МП) налічувалося 12 551 священнослужитель, у ПЦУ цей показник менший на кілька тисяч. Відстрочку від мобілізації справді отримують священнослужителі з релігійним статусом. Решта працівників церков: дзвонарі, виробники свічок та ікон, хористи підлягають призову в армію на загальних підставах, повідомив Фокусу адвокат юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов.

"Про призови священників і працівників церков я не чув. У них прописана відстрочка, але не в період повної мобілізації. У решти навколоцерковних працівників не має бути винятків", — прокоментував фахівець.

Масового перевтілення чоловіків у церковнослужителів, за оцінками юриста, чекати не варто. Влада і духовні організації можуть запровадити контроль за аналогією зі студентами, які виїжджають із країни. Держприкордонслужба виробила механізм, за яким чоловіків, які масово вступили до іноземних ЗВО після 24 лютого, не випускали за кордон.

Нагадаємо, що наприкінці червня в Україні спіймали десятого за поточний рік прихильника "русского міра" в рясі. ЗМІ писали, що йдеться про Івана Кицая, главу Криворізької єпархії УПЦ МП.

Фокус уже писав, що Солом'янський райсуд Києва 14 липня відправив митрополита Павла Лебедя в СІЗО на два місяці з можливістю внести 33 мільйони гривень застави.