Від перемоги без компромісів до альтернативних сценаріїв: як Захід змінював ставлення до війни в Україні

На початку повномасштабного вторгнення РФ низка провідних західних країн не вірила, що Києву вдасться вистояти проти "другої армії світу". Але Україна показала результат, і багато хто змінив свою думку. У перший рік великої війни про свою беззастережну підтримку Києва заявили майже всі країни західного світу.

Однак конфлікт перейшов у фазу затяжного, і деякі партнери України почали пом'якшувати риторику в пошуках нових рішень для забезпечення безпеки в Європі.

Різні плани на столі

"Контрнаступ України не йде так, як очікували самі українці", — заявив президент Чехії Петр Павел 21 листопада на нараді вищого командного складу чеської армії в Празі. За його словами, Росія добре підготувалася, тоді як постачання західної зброї, необхідної Києву, затримуються. Українські солдати почуваються втомленими, і все більше розчаровуються в підтримці Заходу.

"Звичайно, це не найкраща відправна точка для того, щоб пережити сувору зиму", — цитує президента чеське інформагентство ČTK.

Павло зазначив, що те, що відбувається в Україні, несе в собі великий ризик, а саме — втому від війни, яка проявляється не тільки у сторін конфлікту, а й у всіх, хто їх підтримує.

"Це призведе до посилення тиску з метою припинення конфлікту угодою. Угода, якщо вона відбудеться, звичайно, буде заснована на реальній ситуації на полі бою", — спрогнозував Павло.

Прага — один із ключових союзників Києва і найбільший постачальник військової допомоги Україні. У листопаді 2022 року голова Європейської комісії ЄС Урсула фон дер Ляєн називала Чехію "чудовим прикладом солідарності з Україною", а також прикладом надійності, принциповості та прагнення зміцнювати європейську єдність.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну Чехія засудила дії Росії, виступила за посилення санкційного тиску на Москву і не змінювала своєї позиції. Тому слова президента Павла, на думку експертів, свідчать про те, що політик тонко вловлює настрої західної спільноти.

"Об'єктивно, у деяких лідерів європейських країн є відчуття, що війна триватиме довго, і вони хотіли б вирішити проблему швидше. Не можна сказати, що це масові настрої. Соцопитування показують, що більшість європейців підтримують Україну. Але втома проявляється в тому, що про всяк випадок розглядаються інші сценарії, як може завершитися війна", — говорить Фокусу політичний аналітик Ігор Рейтерович.

За його словами, обговорення ведуться в експертно-аналітичному колі. Фахівці готують матеріали, які потім потрапляють на стіл лідерам ЄС і США.

"Можна уявити стіл зі стопкою папок. Нагорі — перемога України за планом [президента України Володимира] Зеленського. Але це не означає, що немає інших сценаріїв. І президент Чехії вказує, що може настати період, коли інші сценарії завершення війни опиняться нагорі, і потрібно бути готовими", — додає Рейтерович.

Головний союзник

Про те, що серед західних лідерів є ті, хто відчуває "втому" від війни, свідчить поступове скорочення допомоги. Зокрема, з боку ключового партнера України в боротьбі з російською агресією — США.

У перші дні великої війни американці невисоко оцінювали шанси Києва вистояти проти "другої армії у світі". Серед скептиків звучало ім'я радника президента США з питань нацбезпеки Джейка Саллівана. Проте в перші півтора року війни — до початку конфлікту на Близькому Сході — допомога США виявилася колосальною. З 24 лютого 2022 року Білий Дім витратив понад 100 мільярдів доларів на підтримку Києва.

Затятими противниками надання допомоги Україні прийнято вважати прихильників Дональда Трампа в Конгресі. Їхню основну тезу можна сформулювати словами Джима Джордана, який балотувався на посаду спікера Палати представників: "найнагальніші питання для американців — це не Україна, а ситуація на кордоні [мається на увазі з Мексикою] і вулична злочинність, і всі про це знають".

Що затяжнішою стає війна, то голосніше звучать голоси тих, хто вважає такий підхід виправданим.

Хоча в публічних заявах представники влади США продовжують демонструвати підтримку України — про це говорять радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван, а також міністр оборони США Ллойд Остін — Конгрес не може схвалити пакет допомоги для Києва на наступний рік.

За інформацією ЗМІ, поставки артилерійських снарядів зі США в Україну знизилися на більш ніж 30 % після початку війни в Ізраїлі. При цьому американський уряд спростовував інформацію про скорочення поставок боєприпасів для ЗСУ.

В офіційному Києві також стверджували, що у США немає "втоми" від війни в Україні. За словами міністра оборони Рустема Умєрова, це підтверджує нещодавній візит до Києва глави Пентагону.

На тлі сумнівів у Конгресі США щодо допомоги Києву твердим прихильником України залишається Велика Британія. За словами міністра оборони Гранта Шеппса, Київ залишається у фокусі уваги західних країн, незважаючи на конфлікт на Близькому Сході.

Домовитися з Путіним?

Німеччина на початку повномасштабного вторгнення РФ не вірила в стійкість Києва, проте згодом керівництво країни сформулювало чітку позицію. Берлін став другим постачальником військової допомоги Україні після США. При цьому Канцлер Німеччини Олаф Шольц від самого початку був переконаний, що з президентом РФ Володимиром Путіним можна домовитися.

Востаннє очільник німецького уряду говорив телефоном із лідером Кремля у грудні 2022 року. Експерти вважають, що Шольц змінив свою позицію щодо договороздатності Путіна. Однак судячи з нещодавніх заяв, канцлер Німеччини все ще не полишає надії "подивитися Путіну в очі".

Так, 18 листопада 2023 року, під час зустрічі з виборцями Шольц зазначив, що розглядає можливість за нагоди поговорити з лідером РФ. Канцлер Німеччини не уточнив, коли саме це може статися, але додав, що до такої розмови не можна підходити за принципом: "Піду вип'ю з кимось кави, і ми врешті-решт дійдемо згоди".

Інший ключовий партнер України — Франція - за майже два роки великої війни кардинально змінила думку щодо можливості домовитися з Путіним. На думку журналістів видання Politico, президент Франції Еммануель Макрон після невдалих посередницьких ініціатив, "приміряв на себе мантію одного з найсильніших союзників Києва".

"Макрон був зациклений на ідеї зіграти посередницьку роль між Путіним і Зеленським. А це означало, що він був надзвичайно обережний, коли справа стосувалася поставок зброї", — наводить видання слова старшого радника Міжнародного інституту стратегічних досліджень Франсуа Ейсбурга.

На думку експерта, на початку 2023 року президент Франції зрозумів, що Путін не зацікавлений у переговорах. Париж пообіцяв Україні підтримку "до перемоги", а уряд Макрона сконцентрувався на кількох напрямках на користь Києва: розширенні ЄС, військовій підтримці та вступі України до НАТО.

У липні 2023 року Президент Франції зазначив, що Володимир Зеленський має право вимагати підтримки Заходу, зокрема й у питанні приєднання до Альянсу. На думку Макрона, надання Києву підтримки в короткостроковій і довгостроковій перспективі є відповідальністю країн Заходу "в ім'я міжнародних цінностей".

Нестійка політика

За словами політичного експерта Ігоря Рейтеровича, за два роки повномасштабної війни є країни, які змінили позицію щодо підтримки України. Наприклад, Словаччина активно допомагала Києву навесні 2022 року: передавала винищувачі МіГ-29, а також систему протиповітряної оборони С-300. Колишній глава уряду Словаччини Едуард Гегер говорив, що обов'язок його країни — не закривати очі на загибель людей, а допомагати.

"Український народ сміливо захищає свою суверенну державу і нас. Наш обов'язок допомагати, а не стояти осторонь і заплющувати очі на загибель людей під час російської агресії", — зазначав Гегер.

Після того як восени прем'єр-міністром став Роберт Фіцо, Братислава заявила про припинення допомоги Києву.

"Після більш ніж 600 днів війни це виглядає як заморожений конфлікт, який не має військового рішення. Продовження просто означає, що помруть набагато більше людей. Тому ми підтримуємо все, що сприяє мирному вирішенню. Насамперед, це має йти через Євросоюз, тому що він був заснований як мирний проєкт, і саме до цієї початкової ідеї ми хочемо повернутися", — сказав міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар в інтерв'ю австрійській газеті Die Presse.

Є країни, які незважаючи на підтримку Києва, виступають проти постачання деяких видів озброєння. Канцлер Німеччини залишається непримиренним у питанні бойових літаків для України. А міністр оборони Естонії вважає, що винищувачі F16 не змінять хід війни.

Є й тверді противники військової допомоги Україні на європейській арені. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає російсько-українську війну "християнською громадянською війною між спорідненими народами", а ситуацію на фронті — "безвихідною". Угорщина блокує допомогу ЄС для України.

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю The Sun від 20 листопада, що Київ має повне право усунути президента РФ Володимира Путіна, оскільки захищається від збройної агресії.

Також, на думку Володимира Зеленського, світ перебуває на порозі Третьої світової війни, а Україна не вистоїть без підтримки Заходу.