ТЦК розформують? Як Міноборони шукає новобранців онлайн і до чого це призведе

Міністерство оборони України спростило процес набору в армію. Кадри для Збройних сил шукають на всіх відомих платформах для пошуку роботи: Lobby X, Work.ua, Robota.ua і навіть на сервісі приватних оголошень OLX.

Роботу штурмовика, артилериста або мінометника пропонують поряд зі звичними вакансіями менеджерів, юристів та інших. Командири бойових підрозділів публікують вакансії, описують обов'язки кандидатів, а ті, хто зацікавлений, обирають спеціальність і конкретний підрозділ.

Вакансії виставляють різні батальйони, бригади й підрозділи. Можна приєднатися до "Вовків да Вінчі", 3-ї штурмової бригади, сил логістики та навіть Головного управління розвідки.

Заступниця міністра оборони України Наталя Калмикова та голова Lobby X Владислав Грезєв у листопаді минулого року підписали договір, який дав старт проєкту з рекрутингу в ЗСУ. Тоді чиновниця розповідала, що людині дозволять вибрати конкретний підрозділ і посаду, де знадобиться її цивільний досвід. Грезєв підкреслював, що армії потрібні різні професії: від гранатометників і мінометників до програмістів і кухарів.

Майже за два місяці дії договору з Міноборони рекрутингова платформа отримала 19 907 відгуків на військові вакансії, розповідала начальниця військового департаменту Lobby X Ольга Бандрівська.

Вакансії з платформи robota.ua дублюють на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості. Небойові посади для тилу незабаром пропонуватимуть безробітним у всіх областях, де працюють 535 територіальних центрів зайнятості.

"Є понад 40 тисяч відгуків від громадян на вакансії, які пропонуються на чотирьох партнерських платформах", — звітувала Калмикова.

На додачу до залучення всіх відомих в Україні онлайн-платформ для найму персоналу, Міноборони створює ще й своє рекрутингове агентство. Це потрібно не просто для зв'язування військових частин із потенційними кандидатами, а й для проведення повноцінного рекрутингу до лав ЗСУ в класичному розумінні цього слова, запевняв представник Міноборони з рекрутингу Олексій Бежевець.

"Незабаром ми плануємо запуск пілотних проєктів із рекрутингу в окремих містах із поступовим масштабуванням цих активностей на всю Україну", — розповідав він.

Як набирають в армії країн НАТО?

Виходячи з рекрутингового підходу, робота територіальних центрів комплектування, або військкоматів, може здатися непотрібною. В країнах НАТО існують центри комплектації військових частин, наприклад, агентство з цивільних кадрів Європейського регіону.

В Ізраїлі військовозобов'язаних запрошують зареєструватися в призовних пунктах Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ). А в США функціонує армійське командування з рекрутингу (U.S. ARMY RECRUITING COMMAND). Операції з вербування проводять як у США, так і на американських військових об'єктах у Європі, Азії та на Близькому Сході. Процедура найму включає медичне та психологічне обстеження, а також вступний курс для військовослужбовця.

Американська армія комплектується повністю на контрактній основі з 1973 року, військовий облік веде система військової повинності для окремих громадян (Selective Service System).

За словами військового експерта Інституту Євро-атлантичного співробітництва Ігоря Козія, у США та Німеччині давно налагоджено електронний облік військовозобов'язаних, і функції ТЦК виконують представники збройних сил.

"Військові проводять агітацію для вступу до лав їхніх родів військ. Глобально на рівні НАТО є департамент із найму персоналу J1, він і виробляє політику рекрутингу", — пояснив він.

Однак не всі військові частини можуть дозволити собі вербувати солдатів, усе залежить від чисельного складу персоналу. Найчастіше це прерогатива видів збройних сил, які чітко знають відповіді на питання: скільки людей і які спеціальності їм потрібні.

"Проблема персоналу в армій країн Заходу — це головний біль не начальників комітетів штабів, а конкретного виду військ", — пояснює фахівець.

ТЦК працюють за лекалами СРСР: чи можна їх розформувати?

Українські військкомати мають займатися електронним обліком військовозобов'язаних і проводити мобілізаційні заходи. На жаль, у цієї структури залишилося радянське розуміння та принципи роботи. Центрами комплектації вони так і не стали, попри впровадження практик НАТО, каже Фокусу військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

"Міноборони не треба створювати додаткові рекрутингові агентства. ТЦК зобов'язані укладати контракти з мобілізованими. Куди взагалі йдуть бюджетні гроші та в чому роль військкоматів?" — запитує аналітик.

Військові частини не зможуть проводити мобілізаційні заходи в межах усієї країни. ТЦК залишаються, і на них визначають план мобілізації. За оцінками Снєгирьова, на ТЦК варто покласти роль рекрутера в ЗСУ й не спантеличувати інші компанії та сайти з працевлаштування.

"Усе питання залишається в професіоналізмі українських військкомів. Якщо взяти стандарти НАТО й досвід ЦАХАЛу, щонайменше, потрібні штатні військові психологи, щоб скласти характеристику мобілізованих і якісне визначення його функціоналу. В нас радянський підхід — повістки видали, куди послала батьківщина, туди пішов служити", — описав він ситуацію.

Силовиків — на фронт. Як вирішити кадровий голод у ЗСУ

Верховна Рада внесла до законопроєкту про мобілізацію №10378 суттєві правки, зокрема про повернення на військовий облік правоохоронців. Працівникам прокуратур, судів і органів досудового розслідування, державної влади й органів місцевого самоврядування пропонують бронь із чітким визначенням професій і посад.

Такий підхід гіпотетично дає можливість істотно наростити чисельний склад ЗСУ. В Україні величезний штат чинних силовиків у різних відомствах, без урахування категорії "пенсіонерів" із 45 років.

Опитані Фокусом експерти говорили, що тільки поліцейських за приблизними підрахунками 800 тисяч осіб, а якщо взяти колишніх працівників поліції, СБУ, розвідки й інших напіввійськових структур, набереться щонайменше 1,2 мільйона підготовлених до служби.

Проблема дефіциту кадрів у ЗСУ зникне, якщо цю категорію людей залучати до служби в армії. На думку військових експертів, у зону бойових дій можна також відправити військовий персонал ТЦК.

Нагадаємо, керівника одного з апаратів Київської міської військової адміністрації нещодавно викрили в змові з командиром військової частини. За даними Держбюро розслідувань, вони покривали депутатів-ухилянтів.

Фокус раніше писав про можливість мобілізації українських нардепів. Станом на січень 2024 року у Верховній Раді працює 401 народний депутат, близько 100 з них можуть вступити до лав Сил оборони.