Ринок праці втратив понад 2 млн осіб: який бізнес постраждав від мобілізації працівників у ЗСУ

Загальна мобілізація в Україні суттєво впливає на ринок праці, більшість регіональних компаній відчувають дефіцит персоналу. Військовозобов'язаних працівників набирають до лав ЗСУ, але замінити їх досить важко. Робочої сили в країні не вистачало останні 10 років, а війна лише посилила негативні тенденції, розповідають опитані Фокусом експерти з працевлаштування.

Кількість вакансій на українському ринку праці на початку російського вторгнення скоротилася більш ніж у 10 разів. Конкуренція серед претендентів на одну вакансію зросла в 7 разів, свідчить статистика сайту з пошуку роботи Work.ua.

Ситуація розвивається не в кращий бік: абсолютна більшість роботодавців у 2023 році зіткнулися з нестачею кадрів через мобілізацію, а також виїзд за кордон жінок і чоловіків. Впливає на ринок і демографічна криза.

Конфедерація роботодавців України наводить статистику змін на ринку праці за 2022-й і 10 місяців 2023 року. Компанії втратили понад 781 тисячу чоловіків: одні звільнилися, інших мобілізували, а треті виїхали або перевелися на неофіційну роботу, каже Фокусу президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

Жінок пішло з ринку праці майже вдвічі більше, ніж чоловіків — до 1,5 мільйона. Більшість із них виїхали з дітьми або втратили роботу після початку активних бойових дій. Ринок праці України загалом зменшився на 2,23 млн осіб.

"До початку війни офіційних платників податків було 12,3 мільйона, зараз — трохи більше ніж 10 мільйонів. Якщо ми подивимося на статистику, то побачимо, що жінки не перекриють дефіцит робочої сили. Насамперед вони себе не перекривають, не те що чоловіків", — підкреслює Мірошниченко.

Топ-5 сфер, де чекають чоловіків. Чи замінять їх жінки?

Українські економісти впевнені, що 2024 року сильну нестачу кваліфікованих кадрів відчують прифронтові області. Армійські потреби продовжать закривати мобілізацією працівників цивільного сектору.

Традиційно в Україні основною робочою силою були все ж таки чоловіки. Під час війни ситуація змінилася: частина з них служать в армії, інші виїхали. Обговорюваний новий законопроєкт про мобілізацію призвів до того, що чоловіки почали уникати офіційного працевлаштування, щоб не потрапити під призов, каже Фокусу директор консалтингової компанії "Михайлов і партнери" Віталій Михайлов.

Вакансії, на яких переважно працювали чоловіки, складно заповнити жінками. Важка праця на виробництві, водії вантажівок — для таких робіт потрібна фізична сила.

Михайлов підкреслює, що на сайтах із пошуку робіт доступно близько 80 тисяч вакансій. Топ-5 найбільш затребуваних робіт в Україні виглядає так:

• продавці в ритейлі та менеджери з продажу,
• логістика: водії вантажних і легкових машин,
• IT-фахівці,
• топменеджери компаній,
• робітники на виробництві та в будівельній сфері.

Усі перераховані вище галузі потребують чоловіків, жінками проблему не вирішити, додає Віталій Михайлов.

Бізнес закривається чи тримається?

За оцінками експертів, компанії, що закрилися на початку великої війни з РФ, так і не відкрилися. Залишилися ті, хто вижив і адаптувався до воєнного часу. Український ринок туди реагує підняттям зарплат, середній розмір якої наближається до 20 тисяч гривень.

Не можна сказати, що український бізнес закривається. Обсяги продукції, що випускається, зменшуються, штат скорочується, але не потрібно говорити про катастрофу, підкреслює Олексій Мірошниченко.

"Масштаби виробництва і діяльності зменшуються, виробництва і компанії переїжджають в інші регіони.

"Звичайно, немає такого, що раніше працювало до 1000 осіб, а зараз — 0. При цьому одного працівника не будуть навантажувати трьома змінами. Робочий день становить вісім годин, його продовження заборонено законодавчо. Та й фізичні можливості людини обмежені", — коментує Фокусу фахівець.

Чутливий удар через війну відчув бізнес у сфері IT. Після початку він занурився в кризу, падіння сектора оцінюється на рівні 70%, розповідає Фокусу генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency Ltd Юрій Гороховський.

"Змушений сказати, що IT-ринок вмирає. Причина в тому, що 95% компаній працювали на аутсорсингу. В умовах війни продуктові кампанії на Заході бояться укладати контракти з українськими фахівцями", — пояснює рекрутер.

Компанії звільняють співробітників або переводять на часткову зайнятість. Частина IT-фахівців самі шукають контракти за кордоном або сидять без роботи. Якщо до війни вони обирали роботу і відповідні для себе умови, то зараз усе змінилося. Схожа ситуація з топменеджерами, констатував Гороховський.

Аналітики вказують, що гостра нестача кадрів відчувається в медичній галузі, особливо не вистачає вузькопрофільних лікарів. Багато хто виїхав із Херсонської, Запорізької, частково Сумської та Харківської областей. Фармацевтів теж залишилося мало.

Нацбанк України не втрачає оптимізму: урядовці очікують відновлення ринку праці та збільшення зарплат у 2024 році. Через виїзд українців за кордон і мобілізацію чоловіків бізнес часто не в змозі знайти потрібних фахівців. Саме тому зарплати підвищуватимуть, впевнена перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Фокус раніше писав, що український бізнес в умовах повномасштабної війни активно шукає працівників, кількість вакансій на ринку праці збільшується. У Київській області максимальна кількість вакансій — майже 35 тисяч.

Нагадаємо, у Києві активно шукають водіїв, учителів, лікарів і слюсарів. Максимальний розмір зарплати для слюсаря становитиме 30 тисяч гривень.