"Під тиском бізнес іде в тінь": як справа Мазепи вплинула на відносини влади і підприємців

Справа Мазепи, рішення РНБО, влада і бізнес, тиск на бізнес
Фото: Flickr | Банкіра Ігоря Мазепу звільнили з-під арешту під заставу 23 січня

Після затримання інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи та зустрічі з підприємцями влада озвучила низку рішень, які мають знизити тиск на бізнес. Фокус з'ясував, чи зможуть ухвалені компроміси вплинути на відносини держави та бізнесу.

Related video

Увечері, 23 січня президент Володимир Зеленський повідомив про рішення РНБО, покликане знизити тиск на підприємців в Україні. Зокрема, він заявив про створення Ради з підтримки підприємництва, куди увійдуть представники бізнесу.

"Чітко визначено кроки, які допоможуть і українським підприємцям, і державним інституціям вирішити весь комплекс проблем, про який багато говорилося на цих тижнях. Як і домовилися урядовці з представниками бізнесу, сформуємо Раду з підтримки підприємництва, і до її складу увійдуть представники саме бізнесу", — повідомив Зеленський.

Президент додав, що буде "абсолютна чіткість щодо правоохоронних органів". Уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки та деяких інших законів, щоб максимально обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на легальний бізнес.

Крім того, РНБО визначила термін на три місяці фактичного мораторію на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства.

"Держава свою частину морального договору з бізнесом виконає. Важливо, щоб кожен із підприємців в Україні виконав свою частину домовленостей: бізнес платить податки, працює легально", — зазначив президент.

Того ж дня, 23 січня, відомий інвестиційний банкір Ігор Мазепа, якого раніше затримали у справі щодо нібито незаконного відчуження землі в Київській області, вийшов із СІЗО під заставу в 21 мільйон гривень. Як відомо, спочатку за рішенням суду сума застави становила 350 млн грн, але потім її знизили.

Експерти зазначають, що "справа Мазепи" стала індикатором і останньою краплею в питанні взаємовідносин бізнесу і держави під час війни. А рішення РНБО, озвучені президентом, мало вплинуть на реальну ситуацію з тиском на підприємців.

Остання крапля

Напруга між бізнесом і владою назрівала давно, а затримання інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи 18 січня стало "останньою краплею" в цьому питанні, вважає політичний експерт Володимир Фесенко.

"Той факт, що Мазепа вийшов під заставу — показовий. Безумовно, проблема набагато глибша, ніж "справа Мазепи". Було багато скарг з боку бізнесу. Але те, що зустріч підприємців із владою відбулася і після було озвучено відповідні рішення — створення Ради, де будуть представники великого бізнесу, які почнуть контролювати взаємовідносини з державою та сприятимуть відновленню конструктивної взаємодії, — це добре. Головне, щоб рішення запрацювали і зняли напругу", — говорить співрозмовник Фокуса.

Спроби влади знайти компроміс у ситуації з тиском на бізнес економісти оцінюють скептично. За словами директора економічних програм Українського Інституту Майбутнього Анатолія Амеліна, рішення РНБО має "рекомендаційний характер", і нічого не змінить.

Економіст Олег Пендзин додає, що для структурних змін потрібна політична воля. Той факт, що зустріч бізнесу і влади відбулася, показав, що такі наміри є. Однак чи змінить це ситуацію, судити зарано.

"Зустріч бізнесу і президента була і минулого року. Але що змінилося? Ситуація тільки погіршилася. Бо політична воля щось змінити є, але запитань поки що багато. Наприклад, чому в українському законодавстві є норми, які дають можливість покарати правоохоронців, які перевищують свої повноваження, але їх ніхто не застосовує? Чому судова система реагує лише на реакцію з ОП — як було у справі Ігоря Мазепи, якому знизили суму застави після відповідної реакції? А також чому на зустрічі влади та бізнесу не було правоохоронців?", — міркує в бесіді з Фокусом Пендзин.

Доведеться шукати рішення

Фесенко зазначає, що взаємодія бізнесу і влади під час війни, що триває, має ключове значення. Більше половини держбюджету України надходить від західних донорів. Але проблеми з фінансуванням можуть посилитися, оскільки США вже призупинили допомогу. Їхній приклад можуть наслідувати інші країни. Тому Україні потрібно посилено шукати варіанти, щоб самостійно наповнювати бюджет.

"Озвучені президентом рішення, щодо зниження навантаження на бізнес компромісні. Але це можна пояснити. Наші міжнародні партнери, зокрема МВФ, кажуть: "ми розуміємо ваші проблеми, але вам потрібно самим активізувати свою податкову базу". Зараз у нас більше половини бюджету фінансується за рахунок донорів. Але вже є проблеми з грошима зі США, і це виклик. Бізнес завжди зацікавлений у тому, щоб знизити податки. Але де брати гроші на пенсії та зарплати", — додає експерт.

За словами політичного експерта Олександра Кочеткова, чим сильніше влада чинить тиск на бізнес, тим активніше розвивається тіньова економіка.

"Представники влади вважають, що всі бізнесмени крадуть гроші, і на них потрібно сильніше тиснути, щоб вони платили податки. Але в підсумку отримують протилежний результат. Що більше тиснуть, то активніше бізнес іде в тінь. Надходження до бюджету знижуються, як і бажання бізнесу співпрацювати з владою. При цьому у підприємців збільшується бажання виїхати за кордон і вивезти бізнес", — говорить Фокусу Кочетков.

Що відомо про справу Мазепи

Нагадаємо, 18 січня правоохоронці затримали українського інвестора Ігоря Мазепу під час спроби виїхати з України через КПП "Шегині" у Львівській області. Водночас у Києві розпочався обшук в офісі його компанії Concorde Capital: слідчі дії проводили представники ДБР. У "справі Мазепи" йшлося про землю біля Київських гідротехнічних споруд, на якій 10 років тому побудували котеджне містечко.

За версією слідства, земля під забудову була виділена з порушеннями. Разом із бізнесменом було затримано ще чотирьох осіб. Серед них — співробітник Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

19 січня суд обрав запобіжний захід для затриманого: його заарештували з правом виходу під заставу в розмірі 349 млн 700 тис. грн. Відомо, що сторона обвинувачення пропонувала призначити ще більшу заставу — 700 млн грн. Відповідаючи на запитання ЗМІ, Мазепа назвав ситуацію "небезпечним прецедентом".

Після арешту засновника Concorde Capital представники Кабінету міністрів України разом із членами Верховної Ради зустрілися з підприємцями. Під час закритої зустрічі, за інформацією ЗМІ, бізнесмени скаржилися на зростання тиску з боку правоохоронців. Вони називали кейс Мазепи показовим беззаконням з боку силовиків, ім'я на увазі обшуки без ухвали суду, а також розмір застави. Також на зустрічі представники бізнесу говорили про проблеми з Держаудитслужбою, яка "кошмарить" представників оборонної промисловості та зазначали, що більшість питань вирішуються з одного кабінету.

Фокус раніше писав, що в Одесі затримали Романа Гринкевича. Його підозрюють в участі у схемі, яка зірвала постачання продукції для ЗСУ.

Також Фокус повідомляв, що у справі Гринкевича було затримано двох фігурантів — Андрія Колотила і Володимира Тимкова.