Удари по Канівській і Дністровській ГЕС: що чекає на Молдову, якщо повториться трагедія Нової Каховки

Дністровська ГЕС, ГЕС України, ГЕС, удари по ГЕС
Фото: Відкриті джерела | Дністровська ГЕС розташована біля міста Новодністровськ Чернівецької області

Українські гідроелектростанції наприкінці березня стали цілями ракет ЗС РФ, під удар потрапила і Дністровська ГЕС, що розташована біля Молдови. Росія може реалізувати сценарій техногенної катастрофи для інших країн, але опитані Фокусом екологи розділилися в думках. Одні вважають, греблю не зруйнувати й десятками снарядів, інші — бояться повтору ситуації в Новій Каховці.

Related video

Канівська та Дністровська ГЕС стали ціллю ракетних ударів армії Росії в ніч на 29 березня. Греблі залишилися цілими, але своїми діями окупанти створили загрозу не тільки для України, а й для Молдови, заявив президент України Володимир Зеленський.

Країна-терорист має намір повторити екологічну катастрофу в Херсонській області, коли вони підірвали Каховську ГЕС вранці 6 червня 2023 року в окупованій Новій Каховці. ГЕС і дамбу було повністю зруйновано, а потік води затопив найближчі населені пункти. Екологи визнали подію найбільшою техногенною катастрофою в Європі.

"Вода не зупиниться перед прикордонними стовпами, як не зупиниться і російська війна, якщо разом і вчасно не зупинити її в Україні", — прокоментував Зеленський наслідки російського удару по двох гідроелектростанціях.

Канівська ГЕС розташована на заплаві правого берега річки Дніпро біля північної околиці міста Канева Черкаської області. Споруда є другим ступенем Дніпровського каскаду гідроелектростанцій, входить до складу держкомпанії "Укргідроенерго".

Дністровська ГЕС побудована на річці Дністер на південному заході України, біля міста Новодністровськ Чернівецької області.

Канівська ГЕС розташована на правому березі Дніпра, а Дністровська — на південному заході України на річці Дністер Fullscreen
Канівська ГЕС розташована на правому березі Дніпра, а Дністровська — на південному заході України на річці Дністер

Чи реальний повтор сценарію з Каховською ГЕС?

Підрив Каховської ГЕС став можливий завдяки тому, що війська РФ заклали під неї великий обсяг вибухівки. Потужність вибуху сприяла прориву греблі, але навряд чи схожа ситуація повториться з двома ГЕС, вважає експерт з питань клімату та енергетики, менеджер компанії Razom We Stand Олег Савицький.

"Дамбу не так просто прорвати ракетними ударами. Можливо, навіть десятків ракет не вистачить для цього. Каховське водосховище — найбільше в Дніпровському каскаді (площа — 2155 квадратних кілометрів, — ред.), тому після підриву Каховської ГЕС були настільки жахливі наслідки", — розповідає фахівець Фокусу.

Водосховища, розташовані за ДніпроГЕС, набагато менші за обсягом. Катастрофічних наслідків від їхнього можливого прориву чекати не варто, але все ж таки підтоплення розташованих поруч міст буде, додав Савицький.

Схожої точки зору дотримується і координатор групи "Інформаційний спротив", військовий експерт Олександр Коваленко. Раніше він пояснював Фокусу, що для руйнування українських ГЕС потрібна зброя, яку можна порівняти за потужністю з тактичним ядерним зарядом.

Звичайні ракети порушать структуру, створять небезпечні екстремальні ситуації для ГЕС, але руйнувань рівня Каховської ГЕС чекати не варто, підкреслював аналітик.

"Помножте на два наслідки катастрофи в Новій Каховці"

Руйнування будь-якої української ГЕС стане техногенною катастрофою глобального масштабу. Наслідки прориву Каховської дамби Україна долає досі. Окрім численних руйнувань, прорив Канівської та Дніпровської ГЕС стане черговим екоцидом у найжахливішому його прояві, зазначає в бесіді з Фокусом екоактивістка, лідерка екологічного руху України Let's do it Ukraine Юлія Мархель.

"Ми недооцінюємо силу природи. Дамби стримують велику масу води, яка може прорватися і знести практично все на своєму шляху... Після подій на Каховській ГЕС ми проводимо дослідження води і донних відкладень нижче Каховки, результати вельми невтішні. Миш'як, цинк, кадмій та інші токсичні сполуки знаходимо у водоймах, свердловинах і колодязях. Вода і морепродукти не придатні для вживання", — каже фахівець.

У випадку з руйнуванням Канівської та Дніпровської ГЕС можна припустити, що схожі наслідки будуть у регіонах, розташованих нижче за руслом Дніпра.

"Фактично треба помножити на два наслідки катастрофи в Новій Каховці. У водойми потраплять токсичні речовини та метали, продукти нафтоперероблення, сміття, рештки туалетів і цвинтарі. Загроза з'явиться не тільки для Молдови, а й для всіх країн, що мають вихід до Чорного моря", — підкреслила Мархель.

Молдові варто готуватися до загроз від Росії

Повтор екологічної катастрофи в Молдові після атак ЗС РФ на Дністровську ГЕС виключати не можна. На думку експерта з водного та рибного господарства Андрія Неліпи, Молдова ще не відчула на собі "принади русского мира", тому її профільні фахівці з екології не завжди розуміють необхідність ухвалення деяких рішень.

"Не всі розуміють реалії життя в Україні в умовах війни. Ми приблизно знаємо, як треба чинити в окремих ситуаціях. Зараз через обстріли РФ рівень води в Дністровському водосховищі знижуються з міркувань безпеки. Рівень Дністровського водосховища в Україні (розташоване на території Хмельницької, Чернівецької та Вінницької областей України) продовжує штучно знижуватися", — розповів він Фокусу.

Замість набору води для проведення у квітні-травні екологічного попуску (скидання води з водосховищ для підтримання стану водних об'єктів, що відповідає екологічним вимогам, — ред.), її скидають повз генератори, без використання для вироблення електроенергії. Через це тільки за березень 2024 року рівень водосховища знизився на метр, а без користі було скинуто 0,35 кубічних кілометрів води, додав Неліпа.

Відсутність офіційної реакції Молдови є елементом політики стримування. Але від Росії можна очікувати чого завгодно і тому Кишиневу варто готуватися до проблем, взявши за приклад досвід України, резюмував він.

Нагадаємо, ЗС Росії 22 березня вдарили вісьмома ракетами по ДніпроГЕС. Екоінспектори зафіксували засмічення ґрунтів і пляму нафтопродуктів масою до півтонни.

Фокус раніше детально розбирав наслідки четвертого за місяць масованого ракетного удару ЗС РФ по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Унаслідок атаки було пошкоджено об'єкти в шести областях.