Кремль готує протести наприкінці травня: у ЦПД розкрили, про які загрози попередив Буданов

Керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов попередив про важкі часи, які чекають на Україну наприкінці весни-початку літа. За словами голови розвідки, проблеми почнуться із середини травня і будуть пов'язані не тільки з обстановкою на фронті, а й із внутрішньополітичною ситуацією в країні.

"Росіяни будуть використовувати комплексний підхід. Вони проводять комплексну операцію. Не будемо про це з вами довго розмовляти, але це буде складний період. Середина травня, початок червня. На нас чекає досить важка, за нашою оцінкою, ситуація найближчим часом. Але вона не катастрофічна, що теж потрібно розуміти. Армагедону не буде, як багато хто зараз починає говорити. Але проблеми із середини травня будуть", — зазначив Буданов.

Готують "Майдан-3"

За словами керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, наприкінці травня РФ проведе другу хвилю інформаційно-психологічної спецоперації "Майдан-3". Головні теми кампанії — "нелегітимність" української влади, а також мобілізація. Коваленко зазначає, що підготовка до ІПСО йде повним ходом. А сама кампанії триватиме все літо.

"Ми вже фіксуємо в "Тік-Ток" створення сторінок-одноденок, які закликають [українців] виходити на мітинги у 20-х числах травня. Але перша хвиля, так званого "Майдану-3", провалилася. РФ активно з середини березня до сьогодні поширювала фейки, щоб переконати американську аудиторію в тому, що підтримувати Україну не потрібно. Але як ми бачимо, результат протилежний", — пояснює Фокусу Коваленко.

Він зазначає, що для боротьби з фейками ЦПД проводить роз'яснювальну роботу через ЗМІ. Крім того, деякий контент у соцмережах вдається блокувати.

"У нас прямий діалог з адміністрацією "Тік-Току". Уже 24 канали заблокували за нашим запитом. І ще 45 подали на блокування. Це канали російської пропаганди, основні наративи яких — нелегітимність української влади та мобілізація", — додає Коваленко.

Як відомо, у травні 2024 року завершується термін повноважень чинного президента Володимира Зеленського. У січні 2024 року голова держави заявив, що провести вибори в Україні неможливо через дію воєнного стану.

"Я просто не здатен їх провести через, по-перше, закон, який мені це забороняє. Він забороняє не мені проводити вибори, він забороняє загалом усім інституціям це робити. Верховна Рада має проголосувати і дати мандат на вибори, вони мають підняти це питання і проголосувати", — пояснював Зеленський.

При цьому, на думку президента, навіть якби закон дозволив вибори під час війни, це було б неможливо зробити технічно, оскільки частина української території перебуває в окупації, а понад 6 млн українців виїхали за кордон.

Із розумінням до рішення української влади не проводити вибори ставляться і на Заході. Ще наприкінці 2023 року представник Державного департаменту США Ведант Патель зазначив, що позиція президента Володимира Зеленського щодо непроведення виборів під час воєнного стану цілком відповідає Конституції.

Боротьба з фейками

Експерти зазначають, що легітимність чинного президента передбачена статтею 108 Конституції України. У тексті йдеться про те, що гарант виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента. Але оскільки влада не захотіла звертатися до Конституційного суду України, щоб отримати правове роз'яснення ситуації, що склалася, у Кремлі не упустять можливості дискредитувати офіційний Київ.

Існує також імовірність, що не тільки в Москві, а й усередині країни знайдуться групи, зацікавлені в ослабленні президента і його команди, каже Фокусу політолог Олег Постернак.

За потреби звернутися до КСУ по роз'яснення могли б і нардепи, додає політичний експерт Ігор Рейтерович. Однак, найімовірніше, на Банковій вирішили зосередитися на роз'яснювальній роботі.

"Влада, ймовірно, побоювалася, що в суді можуть винести недостатньо правильне рішення, тому що вони не до кінця контролюють КСУ. Але я сумніваюся, що судді б це зробили. Тож звернутися до КСУ по роз'яснення можуть нардепи. З іншого боку, думаю, влада зробить ставку на роз'яснення експертів, які казатимуть, що президент легітимний, і запитань не буде", — розмірковує в бесіді з Фокусом Рейтерович.

Крім правових механізмів зняти напругу в суспільстві можуть кадрові зміни в уряді. Нещодавно нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що на найближчому пленарному тижні Верховна Рада розгляне низку відставок у Кабміні. Зокрема, йдеться про кількох міністрів, серед яких два віцепрем'єри. Також парламент, імовірно, розгляне відставку генпрокурора Андрія Костіна і звільнить членів Рахункової палати.

"Може бути і заміна прем'єра, зокрема, ближче до кінця травня. Хоча ходять чутки, що після візиту до США [прем'єр-міністр Денис] Шмигаль заручився підтримкою Заходу, а тому немає потреби в його заміні. Утім, "Печерські пагорби" сповнені чутками, і чіткого сценарію немає. Але кадрові ротації перекрили б напруги. У той час як ВР і президент не можуть бути переобрані, уряд міняти можна", — додає Постернак.

Крім правомірності української влади, Кремль може спробувати посіяти розбрат між громадянським суспільством і військовими. Експерти зазначають, що Москва давно сконцентрована на цьому питанні.

"Народ у нас довірливий, підписується на різні анонімні Telegram-канали, які РФ використовують проти України. Заблокувати соцмережу навряд чи вийде, оскільки це технічно складно. Але навести порядок — цілком. Досить вивести власників ТГ-каналів у правове поле, починаючи від сплати податків, закінчуючи розкриттям бенефіціарів. І за можливості блокувати контент, що загрожує нацбезпеці. Але тут інша крайність — свобода слова. На Заході навряд чи схвалять такі жорсткі заходи військової цензури", — резюмує експерт.

Нагадаємо, у парламенті давно ведуть дискусію про блокування Telegram. Однак зробити це одночасно для всіх користувачів технічно неможливо. У Верховній Раді навіть є законопроєкт, який передбачає обмеження для соціальних мереж, зокрема, Telegram.

Фокус також розбирався, як і чим Україна може вдарити по російському військовому потенціалу.