Міністерство повернення українців: як нове відомство змусить людей приїхати додому, — експерти

міністерство повернення українців, нове відомство Україна, повернення українців
Фото: пресслужба Кабміну | Фото ілюстративне. Остаточної назви для нового міністерства ще не придумали

Комунікація з українською діаспорою за кордоном і допомога у збереженні їхнього зв'язку з батьківщиною — одне із завдань МЗС. Але влада вирішила перекласти ці повноваження на нове відомство. Фокус з'ясував, навіщо придумали міністерство повернення українців.

В Україні створять міністерство повернення українців, про що повідомив лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, питання обговорювали на засіданні 4 вересня. І наразі шукають кандидатів на посаду голови відомства.

Про те, що в Україні з'явиться нове міністерство, яке займеться питанням повернення мільйонів українців з-за кордону, раніше вже заявляв президент Володимир Зеленський. Гарант називав нову інституцію "міністерством єдності". А головною причиною, навіщо вона потрібна — нездатність Міністерства закордонних справ повернути додому 7,5 млн українців, які виїхали з країни під час повномасштабної війни.

Залучати українців додому: завдання нового міністерства

Ідея створення міністерства повернення українців — поки що це одна з можливих назв — була зустрінута досить скептично в політичних колах. Так нардеп ЄС Володимир Ар'єв здивувався назві структури.

"Арахамія анонсував нову урядову структуру — Міністерство повернення українців. Скорочено "МінПук". У них буде багато креативних ідей. Мінкульт називатиметься Міністерством культури і стратегічних комунікацій. Скорочено МінКіско", — написав політик в Facebook.

Нардеп Олексій Гончаренко назвав нове міністерства марною тратою часу і бюджетних коштів.

"Замість того, щоб справді робити якісь кроки в цьому напрямку [повернення українців], нам заявляють про нове міністерство. Я не бачу в цьому жодного сенсу. Має вестися комплексна робота. Наприклад, нещодавні рекомендації ПАРЄ [про фінансову допомогу українцям для повернення додому] — реальний крок у цьому напрямі", — говорить Гончаренко в бесіді з Фокусом.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, для того, щоб налагодити канали комунікації з українцями за кордоном, достатньо роботи міністерства закордонних справ. Під ці завдання можна було створити окремий департамент, який не передбачає додаткових ресурсів.

"Нове міністерство перетягуватиме на себе функціонал МЗС і Мінреінтеграції. Тому я думаю, що це просто передвиборчий хіт. Він спрямований на те, щоб налагодити комунікацію з українцями за кордоном, чиї голоси можна отримати під час виборів. Припустимо, близько 3 млн дорослих людей, які можуть голосувати, їм дадуть преференції, і натомість отримають їхню підтримку. Це виглядає саме так. І міністерство створюють не для розв'язання реальної проблеми, а для красивих популістичних заяв", — міркує Рейтерович.

Без примусу: що запропонує українцям міністерство повернення

Як зазначає в бесіді з Фокусом політолог Володимир Фесенко, офіційної назви міністерства поки немає. Але є ідея — міністерство створюють, щоб воно вело роботу з українською діаспорою за кордоном, яка, за різними підрахунками, становить більше ніж 7 млн осіб, щонайменше 50% з яких після завершення війни не захочуть повертатися в Україну.

"Для нас це величезна втрата. Адже для післявоєнного оновлення нам знадобляться ресурси, і всіх тих, хто виїхав, потрібно, якщо не повернути, то хоча б залишити в орбіті України. А тому головне завдання міністерства — створювати стимули для повернення людей. Щоб в Україні було безпечно, були робочі місця, умови для життя. Водночас, одне із завдань — активна взаємодія з тими, хто за кордоном. Адже багато хто продовжує вести бізнес в Україні, проживаючи з сім'єю в Іспанії, Польщі, Німеччині. І для країни це ресурс. Тому ще один із напрямів міністерства — робота з бізнес-діаспорою, щоб посилити їхні економічні відносини з Україною", — міркує в бесіді з Фокусом Фесенко.

За його словами, щоб міністерство не перетворилося на винятково бюрократичний проєкт, потрібно чітко окреслити мету і завдання, а також інструменти та ресурси, які будуть задіяні для їх реалізації.

"Багато завдань можна здійснити тільки після завершення війни. Тому що ми не знаємо, що буде, коли війна закінчиться. Який функціонал буде в кожного міста, які там будуть робочі місця. Потрібні будуть програми партнерів для розвитку України. Якщо ресурсів не буде, створення міністерства нічим не допоможе", — продовжує експерт.

Зараз, на думку Фесенка, міністерство збиратиме інформацію про те, скільки українців і в яких країнах проживає, а потім спробує налагодити з ними канали комунікації.

Що стосується примусового повернення людей, за словами експерта, це зробити неможливо.

"Такі інструменти є тільки в авторитарних країнах. Ексголова МЗС Кулеба згадував нещодавно, як за радянських часів українців примусово вивозили з Польщі, тих, хто там століттями жив. А поляків — з України до Польщі. Але в демократичних країнах так не роблять. Навіть злочинців повернути дуже складно. А простих громадян — неможливо. Також немає механізму повернення і військовозобов'язаних. Не можна призвати в армію людину, яка проживає в чужій країні", — резюмує Фесенко.

Фокус раніше писав, чому пішов у відставку ексголова МЗС Дмитро Кулеба, і чим він запам'ятався українцям.

Також Фокус розповідав про відставку голови міністерства юстиції Дениса Малюськи.