Крим, Херсон та Одеса підуть під воду? Як зміна клімату та війна впливають на майбутнє України, — екологи
Цього року Україна стикнулась з різними кліматичними викликами: від екстремальної спеки до повені. Більше того, російська агресія посилює ці проблеми, сприяючи зростанню викидів парникових газів. Фокус поговорив з екологами і розповідає про можливі сценарії майбутнього України.
У 2024 році Європа, і зокрема Україна, зіткнулися з низкою значних природних аномалій, багато з яких пов'язані зі змінами клімату та глобальним потеплінням.
Це літо стало найспекотнішим в історії спостережень як для Європи, так і для світу загалом. Температурні аномалії сягали +12°C вище за середні показники на Балканах та у Східній Європі. У деяких районах, особливо на півдні України, температура піднімалася до 43°C, Київ так само, кілька тижнів перебував під "розпеченим" сонцем. Цей тривалий період високих температур призвів до посух і зростання кількості лісових пожеж у південних і східних регіонах Європи.
Крім цього, в Середземному морі було зафіксовано екстремальні температурні умови, де температура води перевищувала 30°C. Це явище впливає на морську екосистему і збільшує ризики повеней і штормів у прибережних зонах.
У той час як південна і східна частини Європи страждали від спеки, північний захід Європи, включно з Великою Британією та Ірландією, переживав надлишок опадів. У середині вересня Центральну Європу накрили масштабні повені — через зливи затопило Австрію, Польщу, Румунію, Німеччину та Чехію. Під загрозою затоплення — півмільйонний Вроцлав на півдні Польщі. 19 вересня річка Дунай у столиці Угорщини, місті Будапешт, вийшла з берегів, унаслідок чого вулиці міста виявилися затопленими.
Але на цьому природні аномалії не закінчуються — 16 вересня підземні поштовхи магнітудою 5,2 зафіксовано в румунському місті Нехою, за 320 кілометрів від української Одеси.
Чому відбуваються природні аномалії і чого чекати далі?
Шалені хвилі тепла, засухи, повені, часті та рясні дощі — все це наочні наслідки зміни клімату, розповідає Фокусу Анна Корягіна, екологиня, асистентка відділу комунікацій ГО "Екодія".
За словами експертки через активне використання викопного палива — нафти, вугілля та газу, — в атмосферу потрапляють величезні обсяги парникових газів, наприклад, вуглекислого газу, метану, закису азоту та інших. Парникові гази утримують в атмосфері сонячну енергію і атмосфера нагрівається, тому зростає глобальна річна температура і клімат змінюється. Через це змінюється частота та інтенсивність екстремальних погодних явищ, про що науковці попереджали роками. Це означає, що в одних регіонах можуть випадати рясні дощі, призводячи до потужних повеней. А в той самий час в іншому місці вологи буде замало і будуть спостерігатися посухи. Наприклад як зараз в Європі — центральна частина континенту страждає від катастрофічних повеней, а на заході (наприклад, у Португалії) — наразі вирує посуха та екстремальні пожежі.
"Російська війна в Україні також робить свій вклад у зміну клімату, адже спричиняє значні викиди парникових газів. Загальний кліматичний збиток, завданий Російською Федерацією за два роки повномасштабного вторгнення в Україну, становить 32 мільярди доларів. Такі дані випливають з оновленого звіту Ініціативи з обліку парникових газів війни, до підготовки якого долучилися науковці, експерти і також представники Екодії", — розповідає Корягіна.
За 24 місяці російська агресія в Україні призвела до додаткових викидів 175 мільйонів тонн вуглекислого газу. Це перевищує річні викиди такої високоіндустріалізованої країни, як Нідерланди.
Вплив війни на клімат посилюється з кожним місяцем через військові дії, пожежі, знищення екосистем, руйнування інфраструктури та інші прямі та непрямі впливи. За словами екологині, масштабні атаки на українську електромережу призвели до багатьох неконтрольованих витоків елегазу – парникового газу, шкідливішого за вуглекислий газ, метан і закис азоту.
"Війна є лише одним із джерел викидів парникових газів, але для протидії зміні клімату потрібні спільні дії всіх країн. Всі ці погодні аномалії щороку стають частішими, оскільки клімат планети активно змінюється. Якщо нічого не робити, то з часом такі події набиратимуть все більшої сили та масштабів, й людству стане насправді непереливки", — каже Анна Корягіна.
А от цьогорічні землетруси — просто збіг, це наслідок зовсім інших геологічних процесів, що не стосуються зміни клімату. Цього разу просто співпало, що землетрус стався одразу після спеки, посух та повеней.
Як завадити аномальним природним явищам?
Аномальні погодні явища — це лише наслідки зміни клімату, а боротися потрібно з причинами. Щоб уповільнити глобальні процеси потепління, потрібно діяти комплексно: як на міжнародному рівні, так і на рівні держави та навіть окремих міст, каже екологиня.
"Людству потрібно відмовлятися від викопного палива, адже саме воно, а також промисловість та сільське господарство — це головні галузі, що продукують вуглекислий газ та інші парникові гази, що змінюють клімат. На щастя, вже є чудові альтернативи — джерела відновлюваної енергетики (ВДЕ), — сонячні та вітрові електростанції. А разом із розвитком ВДЕ, потрібно дбати про енергоефективність, тобто про максимально якісне використання енергії у наших містах та домівках. Зараз для України, через російські атаки на нашу енергосистему, це особливо актуально", — продовжує експертка.
Також Анна Корягіна наголосила, що важливо не тільки боротися з причинами зміни клімату, а й активно адаптуватися до нової реальності. Атмосфера планети вже стала теплішою, й посухи, повені та спека — це частина нашої нової реальності. Наприклад, варто у містах впроваджувати так звані природоорієнтовані рішення: робити дощові садки, водопроникні поверхні, зелені дахи та зупинки тощо. Ці рішення прості та ефективні, адже в них використовуються природна здатність рослин охолоджувати повітря, а землі — всотувати воду. Це допоможе зробити міста прохолоднішими та не такими вразливими до сильних дощів. Екодія разом із іншими громадськими організаціями розробила цілий каталог природоорієнтованих рішень.
"Проте головне — це визнати, що зміна клімату реальна та впливає на всіх на планеті, а також почати діяти: як на рівні держав, так і на рівні окремих міст та домогосподарств", — каже екологиня.
Природні аномалії: що чекає Україну далі
Якщо глобальна планетарна температура продовжить так активно зростати, то посухи, як і повені, ставатимуть частішими та довшими. А хвилі спеки одна за одною ставитимуть температурні рекорди та триватимуть довше, що українці вже відчули на собі цього літа. Це вплине як на сільське господарство — вирощувати городину буде все важче, так і на людей, адже спека дуже погано впливає на осіб з серцево-судинними захворюваннями, на дітей та людей похилого віку.
Окрім того, дослідження говорять, що через підвищення температури в Україні мілітимуть річки, особливо басейнів Прип’яті, Південного Бугу та Дністра, тому з часом у деяких областях може виникнути гостра нестача питної води. Водночас річкам Полісся загрожує формування стійких весняних паводків, а підвищення водного стоку річок Західного регіону проявиться у катастрофічних повенях на гірських річках. Тобто такі екстремальні повені, які зараз спостерігаються в Центральній Європі, цілком можуть загрожувати і Україні через зміну клімату.
"І це ще не все: через зміну клімату піднімається рівень Світового Океану, що може вплинути і на наші моря — Чорне та Азовське. За нашими розрахунками у дослідженні "Вода близько", за найгіршим сценарієм (якщо країни так і продовжать спалювати викопні палива і клімат буде стрімко змінюватися), в Україні до кінця століття можуть бути підтоплені території площею майже 650 тис. га, а з урахуванням припливів під час штормів та сильних вітрів — до 1 млн га. Це майже площа Тернопільської області. Найбільшого впливу можуть зазнати Крим, Херсонська та Одеська області", — попереджає екологиня.
Отож, це тільки частина того, що може чекати на Україну. Тому експерта ще раз наголосила, що не варто сидіти склавши руки — потрібно діяти, щоб якомога сильніше вповільнити зміну клімату та якісніше адаптувати наші міста, села та оселі до майбутнього.
Нагадаємо, російські відстійники цукрового заводу в Тьоткіно скинули нечистоти в річку Сейм, що призвело до забруднення, яке дісталося Десни. Основна концентрація забрудненої води наразі залишається на території Чернігівської області, між селами Остер та Максим, але вже помічені перші ознаки її потрапляння до Київської області.
Також Фокус писав, що вранці 20 вересня в Києві погіршився стан повітря. На кілька годин столиця очолила рейтинг найбруднішого повітря в світі.