Полонені з КНР: що означає захоплення китайців на боці РФ, та яких ще іноземців вербує ворог

У вівторок, 8 квітня, Володимир Зеленський повідомив, що українські бійці взяли в полон двох солдатів з Китаю, які воювали за ЗС РФ. За словами президента, полонених китайців захопили в Донецькій області.

На наступний день голова Міністерства закордонних справ Китайської Народної Республіки Лін Цзянь висловили занепокоєння з приводу ситуації та закликали українську сторону до належного поводження з їхніми громадянами відповідно до міжнародного права.

На питання українського журналіста щодо того, чому громадяни КНР воюють за Росію та чи намагаються китайські дипломати зв'язатися з полоненими, Лін Цзянь відповів, що Китай перевіряє інформацію зі сторони Сі Цзіньпіна.

"Дозвольте підкреслити, що уряд Китаю завжди просить громадян триматися якомога далі від зон збройних конфліктів, уникати будь-якої форми участі у них і, зокрема, уникати участі у військових операціях будь-якої сторони", — сказав голова китайського МЗС.

За словами опитаних Фокусом експертів, поява китайців на фронті в Україні не є чимось несподіваним, проте затримання цих бійців несе певні переваги для України.

Китайські військові в Україні: як РФ вербує іноземців

За словами експертів, на Далекому Сході Росії можна побачити величезну кількість китайців. Наприклад, у Благовєщенську Амурської області, де майже всі підприємства китайські, навіть газети видаються китайською мовою.

"Це частина політики Китаю, яка заохочує своїх громадян емігрувати в Росію, створювати сім'ї з росіянами, отримувати російське громадянство і брати участь у місцевих виборах. Китайська держава надає бонуси таким змішаним сім'ям, щоб вони залишалися в Росії", — каже Фокусу військовий експерт Олег Жданов.

Китайців, які мають російські паспорти, набрати у російську армію не проблема. Хоча китайці менш агресивні, вони працелюбні, зазначає експерт. Зараз Росія активно мобілізує всі ресурси, в тому числі китайців. Російська поліція проводить облави на іммігрантів, які стали пріоритетною категорією для мобілізації. До того ж китайські військові мають високу дисципліну. Ті, хто потрапляє до армії, отримують гарантовану роботу, житло та освіту. Так, китайці, що підписали контракти з російською армією, можуть бути досить підготовленими й професійними військовими.

"За повідомленням українських військових, один із китайців, який був захоплений в полон, гарно себе проявляв у бою. Наші хлопці кажуть що є певний рівень професіоналізму. Цей випадок вказує на те, що китайці, можливо, не є просто "гарматним м'ясом", а мають високий рівень підготовки й досвіду", — каже Жданов.

Що стосується реакції Китаю на затриманих китайців, офіційно Китай заявив, що не направляв своїх громадян на війну в Україні. Вони дистанціювались від ситуації. У внутрішньому китайському законодавстві можуть бути статті за участь у незаконних бойових діях, але, по суті, китайці можуть виїжджати до Росії й підписувати контракти.

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, практика залучення іноземців до участі у війні з боку Росії існує ще з 2014 року, тому говорити, що подібні випадки є винятковими — не можна. Росія системно намагається поповнювати особовий склад армії за рахунок іноземних громадян. І причина цього — насамперед фінансова.

"Контрактник-громадянин РФ отримує при підписанні контракту від 4 до 6 мільйонів рублів одноразово з федерального чи місцевого бюджету. У разі загибелі передбачена компенсація до 8 мільйонів рублів. Крім того, щомісячне матеріальне забезпечення одного військовослужбовця становить приблизно 250 тисяч рублів. Це серйозне навантаження на російський бюджет, і щоб його зменшити, Росія вдається до вербування іноземців, переважно з країн так званого "третього світу": Близького Сходу, Африки та Азії", — пояснює Фокусу Снєгирьов.

За його словами, іноземцям пропонують значно нижчу оплату — від 500 до 700 доларів на місяць. Таким чином, Росія економить бюджетні кошти, використовуючи цих людей як "гарматне м’ясо".

Які іноземці брали участь у війні проти України

Були зафіксовані численні випадки участі громадян Непалу, що навіть призвело до міжнародного скандалу. Уряд Непалу офіційно звернувся до Росії з вимогою повернути своїх громадян, оскільки втрати серед них сягнули кількох десятків осіб, а загальна кількість завербованих становила кілька сотень.

Схожа ситуація — з громадянами країн Близького Сходу та Африки, зокрема тих, що перебувають у військово-політичній орбіті Росії: Малі, Сомалі тощо.

"Ще з 2014–2015 років наша правозахисна організація фіксувала участь іноземних найманців, зокрема й з країн Європи. Ми передали дані щодо участі громадян Угорщини в бойових діях на боці так званої "ДНР" у складі батальйону "Святий Іштван". Серед них були як громадяни Угорщини, так і українці угорського походження. Цей факт викликав серйозну реакцію на міжнародному рівні: угорський парламент проводив засідання, а керівник спецслужб визнав участь угорських громадян у війні, що спричинило активізацію спецслужб Угорщини на території України", — розказує Снєгирьов.

Після цього в Угорщині провели обшуки в офісах партії "Йоббік", яка фінансувала батальйон. Одному з лідерів партії навіть висунули звинувачення у співпраці з російськими спецслужбами.

Подібні випадки були й з громадянами Польщі — представниками націоналістичних організацій "Фаланга", "Задруга", "Північний вітер" та політичної партії "Зміна". Українська правозахисна група передала польській стороні відповідну інформацію, й у результаті один із лідерів "Зміни", Матуш Піскорський, був заарештований за співпрацю з російськими спецслужбами.

"Щодо громадян Італії — нами було передано близько 200 прізвищ, італійці брали участь у бойових діях або перебували на території України без відповідного дозволу. В Італії відбулися затримання, а в місцевій пресі мене називали "інквізитором", який "полює на італійців".

Також були зафіксовані випадки участі громадян Франції, Німеччини, а також окремий сербський підрозділ — "четники". Нам навіть вдалося організувати штучний конфлікт між двома ворожими угрупованнями сербських найманців, які воювали на боці РФ. Багато з них їхали з політичних, фінансових міркувань або тікали від правосуддя", — продовжує експерт.

Окремий випадок — американець з позивним "Техас", якого росіяни використовували в інформаційних кампаніях. Згодом він був ліквідований самими ж російськими проксі в "ДНР".

Китайці в українському полоні: чому це портить політичну гру КНР

На думку Дмитра Снєгирьова затримання українськими військовими китайців — серйозний політичний бонус для України, особливо на тлі нових митних обмежень щодо Китаю, запроваджених Дональдом Трампом. Також це вдаряє по можливості Китаю просувати свій так званий "мирний план" врегулювання війни в Україні. Для його реалізації КНР витратила чималі людські та фінансові ресурси: зокрема, міністр закордонних справ Китаю здійснив низку візитів до Європи, намагаючись подати КНР як нейтрального посередника.

"Однак затримання китайських громадян фактично ставить хрест на цих зусиллях. Більше того, зараз з'ясовується чи не був цей випадок поодинокій, чи можливо є цілий підрозділ громадян КНР на фронті в Україні.

Це ще раз підтверджує, що Росія масштабно вербує іноземців, щоб розширити географію учасників війни. Якщо буде доведено, що КНР причетна до вербування своїх громадян чи їх відправки на війну — це може мати серйозні наслідки. США та ЄС отримають додаткові підстави для запровадження жорстких секторальних санкцій проти Росії, зокрема в банківському й енергетичному секторах. Це буде не лише військовий, а й значний політичний успіх України", — резюмує Снєгирьов.

Нагадаємо, командир відділення 24 ОШБр Станіслав Бунятов припустив, що солдати КНР опинилися в Україні невипадково та на Донеччині вони здобували бойовий досвід.