30-денне перемир'я в Україні: чи матимуть перемовини в Стамбулі довгостроковий ефект
Вже завтра, 15 травня, у Стамбулі розпочнуться мирні переговори, на яких ключовим питанням стане 30-денне припинення вогню. Фокус розповідає, що чекає на Україну після досягнення цієї домовленості та які можливі ризики можуть виникнути внаслідок такого рішення.
Український президент Володимир Зеленський закликав Путіна до особистої зустрічі в Стамбулі 15 травня для обговорення умов припинення вогню та подальших мирних переговорів. Зеленський наголосив, що лише особиста присутність Путіна може свідчити про готовність Росії до реального діалогу.
Міжнародна спільнота, включаючи ЄС, США, Китай та Бразилію, підтримує ініціативу припинення вогню та закликає Росію до конструктивної участі в переговорах.
Наразі доля 30-денного перемир'я залежить від рішення Кремля. Фокус розповідає, чи означатиме припинення вогню на місяць — початок закінчення війни та які ризики це може мати для України.
30-денне перемир'я в Україні: плюси й мінуси домовленості
Якщо домовленість про припинення вогню на 30 днів буде досягнена в результаті зустрічі у Стамбулі 15 травня, то за словами політолога Олега Постернака, в першу чергу, це сигнал для українського населення, що влада не відкидає мирне врегулювання і шукає можливості для досягнення миру.
"Це може стати надією для цивільних людей, які втомилися від війни, і допоможе створити оптимістичний настрій. По-друге, таке перемир'я дозволить українській армії вдосконалити структуру, наприклад, перехід до корпусної системи. Це також дасть можливість провести ротації, підготуватися до можливих наступальних дій Росії, оцінити помилки й підготуватися до майбутніх бойових дій", — каже Фокусу Постернак.
Третім важливим аспектом, на думку політолога, є зміцнення дипломатичних позицій України. Вони зможуть показати міжнародній спільноті, що Україна прагне до миру.
"Росія намагається переконати, що Україна не готова до переговорів, що, зокрема, підкреслювалося під час "Великоднього перемир'я". Зараз, під час цього можливого перемир'я, Україна може показати свою готовність до миру, що дозволить зміцнити позиції на міжнародній арені й отримати нові військові пакети від Європи", — продовжує експерт.
Однак, ці ж переваги можуть зіграти на руку і Росії. Вони також матимуть час для адаптації й реформування своєї армії, працюючи над помилками. Наприклад, за три роки війни Росія вже продемонструвала здатність швидко змінювати стратегію, впроваджуючи нові технології та тактики.
"Але є й ризики. Якщо не буде ефективної системи моніторингу, то перемир'я може стати нічим більше, ніж повторенням "парадного перемир'я", яке не призведе до реального припинення бойових дій. Росія продовжуватиме атакувати в певних ділянках фронту, і цей процес може нагадувати те, що відбувалося на Донбасі з 2015 по 2022 рік — окопні бойові дії з періодичними змінами інтенсивності, але без повного припинення вогню", — каже Постернак.
Але для Росії є ідеологічний ризик: якщо Путін погодиться на перемир'я, це може виглядати так, ніби він визнає свою поразку, адже ще з 1945 року в Росії панує ідея, що перемогу над нацизмом було здобуто лише через капітуляцію. Перемир'я може підривати цю ідеологічну наративу.
"Є й інші політичні наслідки для Путіна: частина російського населення, яке підтримує війну, може розглядати таке рішення як ознаку слабкості та невдачі. Для нього це означатиме, що він не досяг своїх цілей — "денацифікації" України, її нейтрального статусу і недопущення вступу в НАТО", — вважає політолог.
Росія, ймовірно, спробує отримати певні компроміси щодо територій або геополітичного статусу України. Це буде спроба витискати вигоду зі ситуації, навіть якщо формально перемир'я буде підписано.
"Сценарій, в якому Трамп тисне на Росію і вимагає реального припинення вогню, може змінити ситуацію. Якщо це станеться, є шанс, що до кінця дня 15 травня ми побачимо початок припинення вогню. Однак, варто розуміти, що перемир'я — це ще не кінець війни. Це може бути початок замороженого конфлікту, подібного до Корейської війни, де підписано перемир'я, але мирного договору так і не було досягнуто", — каже Постернак.
Так чи інакше, на думку експерта, Росія, навіть під час перемир'я, готуватиметься до наступних бойових дій.
Чи погодиться Путін на 30-денне перемир'я з Україною
На думку, головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидата економічних наук Івана Уса, якщо Росія відмовиться від 30-денного перемир'я, це означатиме, що вона не планує миру. Адже короткострокові перемир'я зазвичай потрібні Росії для певних політичних цілей, таких як паради чи перегрупування. А 30 днів — це вже важливий проміжок часу.
"Росія зараз перебуває у двох протилежних ситуаціях. Одна частина Кремля виступає за продовження війни, а інша — за припинення, оскільки економічна ситуація в країні стає все гіршою. Вже зараз Росія має значний дефіцит бюджету, а фонд національного благополуччя починає спорожнюватися. Це може призвести до того, що в кінці року країна не зможе платити пенсії та зарплати. Тому для Росії важливо ухвалити рішення про припинення війни, щоб уникнути економічних проблем", — каже Фокусу Ус.
За словами експерта, що стосується продовження перемир’я, то 30 днів — це лише тест на готовність сторін до миру. Після цього терміну або країни повертаються до активних бойових дій або спробують досягти реальних перемовин.
Проте Ус не впевнений що Путін погодиться на припинення вогню. Адже реальних ознак того, що російський президент дійсно хоче завершити війну в Україні наразі немає.
Раніше Фокус розбирав, хто ще можу приїхати на переговори у Стамбул 15 травня.
Нагадаємо, заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що під час можливих переговорів у Стамбулі 15 травня Москва наполягатиме на так званій "денацифікації київського режиму" та вимагатиме визнання захоплених українських територій частиною РФ.