40 км "буферної зони" від Європи: шлях до миру чи удар по обороні України

Європейські лідери пропонують створити 40-кілометрову "буферну зону" між російською та українською лініями фронту в межах можливої мирної угоди. Про це повідомляє Politico з посиланням на європейських дипломатів.

Ця ідея розглядається як один зі сценаріїв припинення бойових дій, але представники країн Європи дискутують щодо глибини цієї зони та її формату.

Зокрема їхні основні побоювання у тому, що Київ може не погодитися через потенційні територіальні поступки.

Також політики не можуть дійти згоди через відсутність ключового гравця у європейській безпеці — США. Ексвисокопосадовець Пентагону Джим Таунсенд вважає такі плани "хапанням за соломинку". На його думку, європейці прагнуть "крихкого миру", проте Росія може ігнорувати європейських спостерігачів, а ескалація залишається ризиком. Дипломати чекають позиції США та остерігаються, що зона може зробити українські міста вразливішими. Союзники поспішають із гарантіями безпеки, побоюючись зміни політики США після приходу Трампа.

Охороняти цю буферну зону, за даними видання, будуть від 4 до 60 тисяч військових, ймовірно, з Франції та Британії. Водночас деякі дипломати побоюються, що буферна зона може поставити українські міста під ще більші ризики вторгнення Росії.

29 серпня міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що його країна розглядає відправлення своїх військових до України після оголошення перемир'я. Естонія готова направити до роти солдат. Посадовець розповів про це перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені.

40 км "буферної зони" в Україні: як це може бути реалізовано

Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний зазначає, що інформація в медіа про створення 40-кілометрової "буферної зони" між українськими та російськими військами залишається недостатньою для чітких висновків. Ця ідея є лише одним із можливих сценаріїв, які розглядають європейські партнери України. Проте серед європейських чиновників немає єдиної думки щодо конкретних параметрів такої зони, зокрема її фактичної глибини та механізмів реалізації. Наразі це лише концепція, яка потребує детального опрацювання.

На думку Земляного, з доступної інформації випливають два основні варіанти створення "буферної зони".

Перший передбачає відведення військ обох сторін — України та Росії — на 20 кілометрів від поточної лінії фронту, що сформує демілітаризовану зону загальною шириною 40 кілометрів.

Другий варіант більш радикальний: відведення військ кожної сторони на 40 кілометрів від лінії бойового зіткнення, що створить ширшу зону розмежування.

"Якщо подібні розмежування дійсно будуть організовані — це означатиме по суті замороження бойових дій по лінії фронту. Аналогічна ситуація була в період АТО-ООС, коли різними домовленостями Україна була змушена відвести важке озброєння на десятки кілометрів від лінії фронту. Крім того, формування такої "буферної зони" означатиме, що українські війська на окремих ділянках фронту будуть вимушені відійти до меж обласних центрів та основних вузлів оборони. Мова про Запоріжжя, Краматорськ, Слов'янськ, Харків", — каже Фокусу аналітик.

На думку Земляного, це може послабити позиції ЗСУ, особливо якщо Росія не дотримуватиметься умов угоди. Крім того, відхід військ до великих міст може поставити їх під загрозу подальших атак, адже противник отримає більше простору для маневрування.

"Буферна зона" в Україні: реальність сценарію та наслідки

Земляний наголошує, що пропозиція створення "буферної зони" виглядає малоймовірною через низку чинників. По-перше, Росія історично не демонструє готовності до переговорів у дусі доброї волі. Кремль навряд чи погодиться на симетричне відведення військ, адже це суперечить його стратегії війни на виснаження. По-друге, європейські партнери не враховують практичних викликів, пов'язаних із контролем такої зони. Лінія фронту в Україні простягається на понад 1200 кілометрів.

"Адже тих сил і засобів, які вони потенційно можуть відправити до України, наразі недостатньо для патрулювання лінії фронту", — додає експерт.

Земляний переконаний, що замість територіальних поступок, які не зупинять війну і не вгамують амбіції Кремля, Захід має зосередитися на зміцненні українських Сил оборони. Єдиною гарантією безпеки України є її власна військова міць. Сильна армія, оснащена сучасними технологіями, здатна не лише стримувати ворога, але й створювати умови для перемоги. Особливу увагу слід приділити розвитку виробництва українських дронів, які вже довели свою ефективність на полі бою. Завдяки дронам на фронті формується так звана "kill-zone" — зона, де противник зазнає значних втрат і не може ефективно просуватися. Ця зона, по суті, виконує функцію демілітаризованої "буферної зони", але без втрати українських територій.

Кандидат політичних наук Руслан Ключник зазначає, що ідея створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами не має офіційного підтвердження. Станом на ранок 29 серпня 2025 року єдина згадка про неї походить від видання Politico. Незважаючи на авторитетність джерела, для серйозних висновків необхідні прямі заяви від глав держав, урядів чи міністрів закордонних справ. Поки таких заяв немає, пропозиція залишається на рівні спекуляцій, які потребують додаткового підтвердження.

На думку Ключника, сценарій із "буферною зоною" виглядає малоймовірним. Він також переконаний, що Росія навряд чи погодиться на розміщення іноземних військ на території України.

За його словами, якщо ж припустити, що Росія гіпотетично погодиться на створення такої зони, виникають нові питання: де проходитимуть її межі? Обидві сторони мають глибокі політичні та військові причини зберігати контроль над зайнятими ділянками, що робить взаємне відведення військ проблематичним.

Як можливий компроміс Ключник пропонує залучення до миротворчої місії представників країн Глобального Півдня, як-от Китай чи Індія, під егідою ООН. Це могло б зменшити негативну реакцію Росії на присутність військ НАТО, оскільки формат ООН виглядає нейтральнішим. Проте навіть у такому разі залишаються невирішені питання: яка чисельність миротворчого контингенту потрібна для патрулювання 1200-кілометрової лінії фронту.

"На обговорення цих питань можуть бути витрачені місяці й навіть роки. Увесь цей час війна триватиме", — каже Фокусу Ключник.

Нагадаємо, що літня наступальна кампанія Росії в Україні зазнала краху: ворог не зміг захопити Покровськ, створити буферну зону на Сумщині чи досягти просування на півдні. Фокус проаналізував причини невдач російського наступу та розкриває, які плани окупанти будують на осінній період.

Також Фокус писав, що 28 серпня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що зустрічі Володимира Зеленського і Володимира Путіна не буде.