"Шахедів" тисячами: чи стане масований нічний наліт РФ новою реальністю для України

Росія в ніч на 7 вересня 2025 року здійснила комбінований удар по Україні, застосувавши 818 засобів нападу. Зокрема, 805 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників-імітаторів, 9 крилатих ракет Іскандер-К та 4 балістичні ракети Іскандер-М/KN-23.

Найбільше постраждав Київ. За даними начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, зафіксовано понад 10 локацій з пошкодженнями. У Святошинському районі ворожі дрони влучили у вікна квартир. У 16-поверхівці пошкоджено три верхні поверхи, у двох 9-поверхівках — з 4 по 8 та 3-й поверхи. У Дарницькому районі дрон влучив у 4-поверховий будинок, частково зруйнувавши 3-й і 4-й поверхи. У Печерському районі спалахнула пожежа в будівлі Кабміну. Унаслідок атаки загинули троє людей, ще 17 постраждали.

Масований удар по Україні: чи стане атака 800 дронів буденністю

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає, що цей масований наліт став можливим завдяки накопиченню російськими силами значної кількості дронів. За даними Коваленка, у липні 2025 року Росія накопичила приблизно 1350 одиниць дронів типу "Шахед", "Гербера" та "Пародия". У серпні ворог значно наростив їхнє виробництво, виготовивши понад 6 тисяч одиниць. Протягом цього місяця було застосовано 4133 дрони, що дало змогу додатково накопичити орієнтовно 2 тисячі одиниць. Разом із липневим резервом загальний запас склав приблизно 3350 дронів.

«У першу неділю вересня Росія використала 1960 дронів, тоді як виробництво за цей період склало понад 1400 одиниць. Для атаки 7 вересня з накопиченого боєкомплекту було взято щонайменше 500 дронів. Наразі, за оцінками, Росія має в резерві приблизно 2800 дронів типу Shahed-136, "Гербера" та "Пародия", що свідчить про значний потенціал для подальших атак", — зазначив оглядач.

Коваленко звертає увагу на зміну тактики армії РФ: масовані нальоти тепер відбуваються з періодичністю кожні 2–4 дні. Це вказує на спробу Росії підтримувати високий рівень тиску на українську протиповітряну оборону та цивільну інфраструктуру. Такий ритм атак, імовірно, спрямований на виснаження ресурсів української ППО та створення психологічного тиску на населення.

Масштаб атаки 7 вересня підкреслює, що Росія продовжує нарощувати виробництво та накопичення ударних дронів, що становить серйозну загрозу для України. Ситуація ускладнюється тим, що значна частина дронів — це дешеві імітатори, які перевантажують системи ППО, відволікаючи їх від реальних загроз. За словами Коваленка, вересень 2025 року може стати рекордним за кількістю та інтенсивністю атак, враховуючи наявний запас дронів та темпи їхнього виробництва.

За словами військового експерта Олега Жданова, Росія змінила тактику, перейшовши до масованих атак із використанням великої кількості дронів. Якщо раніше на 20 цілей припадало 10–20 дронів, що вимагало чіткого визначення пріоритетів, то тепер на кожну ціль може бути спрямовано 20, 30 чи навіть 50 дронів. У ніч на 7 вересня Росія застосувала 805 БпЛА, що значно перевищує попередні показники. Така стратегія має дві мети:

• Виснаження української ППО через необхідність витрачати значний боєзапас для знищення великої кількості дронів.
• Завдавання максимальних руйнувань шляхом масованості атак, що дає змогу компенсувати меншу точність дронів порівняно з ракетами.

Експерт прогнозує, що Росія намагатиметься підтримувати періодичність масованих нальотів, за даними розвідників, раз на 6–8 днів. Однак ця періодичність буде ще залежати від виробництва російських ударних дронів та їх щоденного застосування.

"Заступники Буданова уже заявляли про те, що російський ВПК повернувся до виробництва приблизно 170 дронів на день, але це не виключає можливості нових масштабних ударів, враховуючи накопичений Росією боєкомплект. Якщо вони застосовують менше ніж 170 дронів на день, то значить вони накопичують їх для подальшої великої атаки", — каже Фокусу Жданов.

Тисяча "Шахедів" за раз: як протидіяти масованим нальотам

Для протидії таким атакам Жданов пропонує два основні підходи.

Перший — збільшення щільності систем ППО. Однак це складно реалізувати через кілька причин:

• Україна не має власного виробництва сучасних комплексів ППО, що робить її залежною від міжнародних партнерів.
• Партнери, попри обіцянки, не поспішають надавати новітні системи ППО, а переговори щодо їхнього передавання затягуються через політичні торги.

Жданов наголошує, що без посилення ППО Україна залишатиметься вразливою до масованих атак, оскільки боєзапас протиповітряних ракет не відповідає кількості дронів, які Росія може застосувати. Наприклад, для знищення 800 дронів потрібна аналогічна кількість ракет, що є величезним навантаженням на ресурси.

Другий підхід — завдання адекватних ударів у відповідь по стратегічних об'єктах Росії, як-от Москва чи Кремль.

"Без наступальних операцій Росія продовжуватиме атаки, відчуваючи безкарність. На сайті уряду РФ немає повідомлень про руйнування, подібні до тих, що зазнала нещодавно будівля Кабміну, оскільки українські ракети не долітають до Москви. Якби Росія отримала відчутну відповідь, це могло б стримати її агресію", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про створення ешелонованої системи протидії дронам Shahed. Вона включатиме радари, РЕБ, ППО, авіацію та мобільні групи для перехоплення БпЛА. Фокус проаналізував, як система розподілить навантаження і які перешкоди для її створення.

Також Фокус писав, що Росія суттєво вдосконалила "Шахеди" — тепер "Герань-2" серії "Ъ" можуть розпізнавати обставини бою в режимі реального часу та надсилають відео на контрольний центр.