Вибух у Хмельницькому: хто відповідатиме за загибель людей у зруйнованому будинку
Вибух у дев'ятиповерхівці у Хмельницькому став ще одним нагадуванням, що трагедії можуть трапитися не лише через війну. Фокус з'ясував, чому українські багатоповерхівки перетворюються на "бомби уповільненої дії" та хто несе відповідальність, коли вона вибухає.
У Хмельницькому 28 жовтня стався вибух. За попередніми даними поліції Хмельницької області, ймовірною причиною є витік побутового газу. Однак остаточна версія ще не підтверджена. Голова Хмельницької ОВА Сергій Тюрін наголосив: розглядаються всі можливі сценарії, включно з техногенними та іншими факторами.
У Хмельницькому під завалами зруйнованої вибухом багатоповерхівки на вулиці Тернопільській виявлено тіла двох загиблих. Ще 5 людей отримали травми різного ступеня тяжкості.
Аварійно-рятувальні роботи не припиняються ні на хвилину. До ліквідації наслідків залучено додаткові сили: відділення рятувальників-верхолазів Головного управління ДСНС у Хмельницькій області та спеціальний підрозділ "ДЕЛЬТА". Кінологічні групи продовжують обстеження завалів.
Значних руйнувань зазнала центральна секція дев'ятиповерхового будинку. За словами мера Хмельницького Олександра Симчишина, одна секція повністю зруйнована, інша — серйозно пошкоджена. Заступник міського голови Василь Новачок уточнив: ураження отримали щонайменше 20 квартир.
Попередньо, 32 мешканці будинку потребуватимуть тимчасового відселення. Місцева влада вже координує розміщення постраждалих у готелях та гуртожитках.
За фактом вибуху Головне управління Нацполіції в Хмельницькій області відкрило кримінальне провадження за ч. 2 ст. 270 КК України (порушення вимог пожежної або техногенної безпеки, що призвело до загибелі людей). Слідчі дії тривають.
Трагедія у Хмельницькому: хто винен у вибуху газу
Експерт з питань ЖКГ й енергетики Олег Попенко зазначає, що ключова проблема газових мереж полягає в критичному стані самих мереж.
"З 2015 по 2023 роки внутрішньобудинкові газопроводи практично не обслуговувалися. Причина — відсутність підзаконних актів та чітко затверджених НКРЕКП договорів на обслуговування", — пояснює він Фокусу.
Законодавчо було визначено, що роботи можуть виконувати лише сертифіковані компанії, але механізми реалізації залишалися невизначеними. У результаті протягом восьми років мережі перебували в стані фактичного без контролю.
"Сьогодні неможливо достовірно оцінити технічний стан газопроводів у більшості будинків", — констатує експерт.
За словами Попенка, тільки у 2025 році НКРЕКП ухвалила необхідний пакет нормативних документів, які регулюють зону відповідальності за газові мережі в багатоквартирних будинках.
Навіть після прийняття нормативної бази ситуація залишається складною. Обслуговування проводиться, але співвласники часто не розуміють, за що саме сплачують.
"Мешканці запитують: чому ми маємо платити компанії, яка сама себе призначила? Хоча процедура законна", — зазначає Попенко.
Це породжує гострий конфлікт між ліцензованими операторами, які мають необхідний досвід, та співвласниками, які не довіряють системі.
На думку експерта, згідно з чинним законодавством, обслуговування внутрішньобудинкових газопроводів покладається на компанію, визначену рішенням загальних зборів співвласників. Якщо таке рішення не ухвалено, відповідальність автоматично переходить до оператора газорозподільної системи — так званого облгазу. У цьому випадку обслуговування стає його прямою зоною відповідальності.
У разі трагедії, як-от вибух у багатоповерхівці, за словами Попенка, відповідальність традиційно покладають на працівників газових служб. Однак сьогодні обслуговуванням можуть займатися не лише облгази, а й будь-яка ліцензована компанія, визначена співвласниками або за замовчуванням, у разі якщо будинок знаходиться під управлінням керуючої компанії.
Вибух у Хмельницькому 28 жовтня 2025: як попередити подібні трагедії
Щодо вибуху в Хмельницькому на вулиці Тернопільській, Попенко закликає дочекатися результатів розслідування.
"Поки що достовірно не підтверджено, чи причиною став газ. Місцева влада виключає військовий характер інциденту, але остаточна версія невідома", — зазначає він.
Експерт наголошує: для запобігання подібним трагедіям необхідна повна інвентаризація мереж, прозорі договори та обов'язкове інформування мешканців про стан систем і відповідального оператора.
"Без цього будь-яке обслуговування залишатиметься формальним, а ризики — критичними", — підсумовує Попенко.
Нагадаємо, що у грудні 2023 року в селі Чайки Київської області стався вибух у приватній господарській будівлі через витік газу. Тоді під завалами опинилися чоловік і жінка.
Також Фокус писав, що у червні 2023 року в 16-поверхівці у Дніпровському районі Києва вибухнув пропановий балон. Зруйновано 4 квартири, загинула 1 людина, 2 постраждали, 18 врятовано.