Шляхом по дну водосховища: як РФ намагається підібратися до Запоріжжя
Росія намагається підібратися до Запоріжжя не штурмом, а повзучими маршрутами — зокрема через обміліле дно колишнього Каховського водосховища. Сили оборони фіксують спроби інфільтрації та відбивають атаки, водночас експерти застерігають: ключова мета ворога — вихід на відстань артилерійського ураження. Фокус з'ясував, що насправді стоїть за активізацією РФ на Запорізькому напрямку і чи є реальна загроза для обласного центру.
Речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин розповів про те, як російські війська намагаються наблизитися до Запоріжжя. Ворог продовжує шукати шляхи просування на південному напрямку і зокрема робить спроби інфільтруватися вздовж обмілілого дна колишнього Каховського водосховища в бік селища Малокатеринівка, яке розташоване неподалік від обласного центру.
Через те що водойма вже висохла, дно стало покритим заростями й стала доступною територією для пересування невеликих груп. Російські підрозділи спробували пройти цим шляхом та перетнути річку Конка, щоб вийти до Малокатеринівки з південного сходу, але українські захисники виявили ці групи й відбили їх.
Волошин зазначив, що ситуація в районі Малокатеринівки залишається напруженою, але під контролем ЗСУ. Противник продовжує застосовувати різне озброєння — від артилерії до ударних безпілотників — і веде бойові дії також у сусідніх селах, зокрема Плавнях та Приморському.
Основна мета російських спроб — наблизитися до передмість Запоріжжя, використовуючи нові маршрути, що утворилися після руйнування водосховища.
Ворог біля Запоріжжя: стратегічні плани окупанта
За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, стратегічні плани Росії на Запорізькому напрямку не передбачають негайного штурму обласного центру. Водночас ключове завдання противника — вийти на відстань ураження житлових кварталів Запоріжжя ствольною артилерією, тобто на 10–15 кілометрів.
"Це дало б росіянам можливість повторити тактику випаленої землі. За рахунок системних обстрілів житлових кварталів вони намагатимуться спровокувати внутрішні міграційні процеси — йдеться про місто-мільйонник. Водночас постає загроза фізичного знищення значної кількості цивільного населення", — зазначає Фокусу експерт.
Другий елемент цієї стратегії — руйнування промислової інфраструктури Запоріжжя. Місто є одним із найбільших промислових центрів України: тут зосереджені металургійні підприємства, інші виробничі об'єкти, зокрема й підприємства українського ВПК, а також бюджетоутворюючі компанії.
Водночас за словами Снєгирьова, говорити про наявність у Росії достатніх резервів навіть оперативно-тактичного рівня на Запорізькому напрямку не доводиться. Навпаки, показовим є те, що частину боєздатних підрозділів, зокрема 76-ту повітряно-десантну дивізію, було перекинуто із Запорізького напрямку на Покровський.
"Це дає підстави припускати, що стратегічним пріоритетом для росіян залишається не Запорізька, а Донецька область", — наголошує він.
Просування ЗС РФ: які ділянки у пріоритети ворога
Пояснюючи причини тактичних успіхів російських військ на окремих ділянках, експерт називає кілька факторів.
Перший — складні погодні умови, які, як це не парадоксально, суттєво вплинули на бойову ситуацію. Вони обмежили застосування однієї з ключових переваг Сил оборони України — масового використання FPV-дронів, так званої "стіни дронів".
"На Запорізькому напрямку було зосереджене потужне угрупування операторів БПЛА. За оцінками навіть російської сторони, Україна могла застосовувати до 14 дронів на одного російського військового. Росіяни до таких показників навіть не наблизилися. Саме за рахунок FPV-дронів трималася лінія оборони. Але погодні умови тимчасово обмежили їх застосування", — пояснює Снєгирьов.
Другий чинник — кадровий. За його словами, нестача піхоти на позиціях є об'єктивною реальністю, що призвело до некомплекту підрозділів і створило умови для проривів росіян одразу на кількох напрямках. Саме це зробило можливою тактику інфільтрації малих штурмових груп і певні локальні тактичні успіхи противника.
Крім того, Запорізький напрямок має складний ландшафт — зокрема район Гуляйполя з балками та пересіченою місцевістю, що дозволяє приховане переміщення особового складу. Водночас попри заяви російської сторони, про контроль над Гуляйполем не йдеться.
"Місто фактично є суцільною "сірою зоною". Там одночасно діють і наші штурмові групи, і російські. Чіткої лінії бойового зіткнення немає, і противник не розуміє, де перебувають їхні сили, а де наші", — каже експерт.
Саме цим, за його словами, пояснюється різке зниження активності російської авіації на цьому напрямку — через невизначеність лінії фронту.
Не маючи змоги захопити Гуляйполе лобовим штурмом, російські війська перейшли до тактики флангових обходів і створення так званих "малих котлів". Основні зусилля зосереджені в районі Зеленого та низки інших населених пунктів із метою взяти під контроль ключові локації.
Активізація саме на Гуляйпільському напрямку, за словами Снєгирьова, має не лише військову, а й політичну та інформаційну складову. Після провалів заяв про взяття Покровська й Куп'янська російській стороні критично необхідно продемонструвати "успіхи" навколо великого промислового міста.
"Їм потрібно підвищити власну суб'єктність у переговорному процесі — показати, що вони мають реальні досягнення, зокрема на Запорізькому напрямку. Це також елемент військово-політичного тиску не лише на Україну, а й передусім на Сполучені Штати", — зазначає експерт.
За його словами, саме тому Росія робить акцент на Запорізькій області, адже раніше заявляла про готовність "заморозити" лінію фронту в Запорізькій і Херсонській областях.
Наразі основний напрямок руху російських військ — у бік Оріхова.
20 км до Запоріжжя: чи реальні ризики штурму
Відстань до Запоріжжя від селища Малокатеринівка становить приблизно 20 кілометрів, однак, наголошує Снєгирьов, ці цифри не варто сприймати як вирок.
"Для порівняння: на Покровському напрямку росіяни вже понад півтора року намагаються подолати близько десяти кілометрів до адмінкордону Дніпропетровської області — без реальних результатів і з колосальними втратами. За чисельністю ці втрати перевищують особовий склад Ленінградського військового округу", — зазначає він.
Експерт підкреслює, що нинішнє нагнітання ситуації має дві сторони: з одного боку — психологічний тиск, з іншого — об'єктивні обмеження російських можливостей.
"Ці 20 кілометрів можуть стати для росіян серйозним випробуванням. Погода рано чи пізно стабілізується, а резервів для повноцінного штурму Запоріжжя в них немає. Якщо вони дев'ять місяців штурмували Бахмут із населенням у 60 тисяч, то можна уявити, скільки ресурсів і часу потребував би штурм міста-мільйонника", — резюмує Снєгирьов.
Він наголошує: ситуація на Запорізькому напрямку складна, але панікувати підстав немає. Основне завдання Сил оборони України — не допустити виходу противника на відстань ефективного вогневого ураження міста.
Нагадаємо, на початку січня офіцер СБУ попередив про "напружену ситуацію" під Запоріжжям.