Смерть під час затримання: що передбачає закон і чому справи проти поліцейських "завмирають"

У ніч на 8 лютого 2026 року в Оболонському районі Києва під час затримання поліцією помер чоловік.

За даними патрульної поліції, близько першої години ночі на спецлінію "112" надійшло повідомлення про компанію людей, які розпивали алкоголь на дитячому майданчику та порушували громадський порядок.

Правоохоронці заявляють, що один із чоловіків поводився агресивно, не реагував на законні вимоги інспекторів і чинив опір. Через це до нього застосували фізичну силу та кайданки.

У поліції зазначають, що після затримання чоловікові раптово стало зле. За словами правоохоронців, вони зняли кайданки, викликали швидку допомогу та почали надавати домедичну допомогу. Медики, які прибули на місце, проводили реанімаційні заходи, однак врятувати чоловіка не вдалося.

За попередніми даними, причиною смерті могла стати серцева патологія. Остаточні висновки має встановити експертиза.

Водночас у мережі з'явилося відео очевидців інциденту. На кадрах видно, як чоловіка утримують на землі обличчям донизу. У певний момент він перестає активно рухатися.

Згідно з відео, швидку допомогу викликали не одразу після того, як чоловікові стало зле. Також на кадрах не видно негайного початку реанімаційних дій. Саме ці фрагменти викликали найбільший резонанс у соцмережах і стали підставою для вимог провести незалежну перевірку дій поліцейських.

За фактом смерті відкрито кримінальне провадження. Матеріали передані до Державного бюро розслідувань. Слідчі мають встановити, чи були перевищені службові повноваження та, чи дотрималися правоохоронці всіх процедур під час затримання.

У ДБР наголошують, що буде проведено комплекс експертиз, зокрема судово-медичну, а також надано оцінку діям патрульних.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до керівництва Національної поліції з вимогою надати правову оцінку діям співробітників та забезпечити повне і неупереджене розслідування.

Омбудсмен наголосив, що під час будь-якого затримання ключовим є дотримання прав людини, а також своєчасне надання медичної допомоги у разі погіршення стану затриманого.

Поки омбудсмен вимагає оцінити, чи було надано медичну допомогу вчасно, інше питання залишається не менш важливим: чи відповідали дії поліцейських нормам закону під час самого затримання.

А чи потрібні були кайданки?

Застосування кайданок регулюється статтею 45 Закону України "Про Національну поліцію". Закон чітко визначає підстави для використання спецзасобів: активний фізичний опір, спроба втечі, загроза життю або здоров'ю поліцейських чи інших осіб, а також необхідність припинення правопорушення, якщо інші методи впливу не дали результату.

Однак навіть за наявності таких підстав застосування кайданок не є "автоматичною процедурою". Кожен випадок має відповідати принципам необхідності та пропорційності. Іншими словами, сила може застосовуватися лише в тому обсязі, який є об'єктивно потрібним для нейтралізації загрози.

Крім того, закон покладає на правоохоронців низку обов'язків після фіксації особи:

• мінімізувати можливу шкоду для здоров'я,
• постійно контролювати фізичний стан затриманого,
• негайно реагувати на будь-які ознаки погіршення самопочуття,
• у разі потреби — викликати швидку допомогу та розпочати домедичну допомогу.

Особливо це стосується випадків, коли людину фіксують у положенні обличчям донизу. Юристи звертають увагу, що тривале перебування в такій позиції може створювати ризик для дихання, особливо якщо особа перебуває у стані стресу або має хронічні захворювання.

У випадку в Оболонському районі поліція заявляє, що чоловік чинив опір і поводився агресивно. Саме це, за словами правоохоронців, стало підставою для застосування кайданок.

Втім, на оприлюдненому відео з бодікамер моменту початку конфлікту немає — не видно, що саме передувало фізичному контакту та фіксації чоловіка на землі. Як саме розвивалися події до цього епізоду, наразі невідомо. Виникає питання, чому ці кадри не були оприлюднені разом із рештою запису.

Саме повнота відеофіксації у таких справах часто стає ключовим доказом — як для захисту поліцейських, так і для встановлення можливого перевищення повноважень.

Військовий юрист Олег Леонтьєв вважає, що подібні інциденти в Україні не є винятком.

"Це не перший випадок вбивства і покалічення затриманих під час неумілих, незаконних і невправних дій поліцейських. Я мав такі справи — щоправда, там були покалічені, а не загиблі. Суди потворствують поліції", — каже Фокусу Леонтьєв.

За його словами, проблема полягає не лише в конкретних діях окремих правоохоронців, а й у складності притягнення їх до відповідальності.

На запитання, чи означає це відсутність реальних покарань, юрист відповідає, що в таких справах часто спрацьовує механізм так званої "цехової солідарності".

"Є фактор цехової солідарності з прокурорами й суддями. Через це копів важче притягнути до відповідальності", — зазначає він.

Саме тому, на думку юриста, ключове значення у справі мають не лише формальні підстави для застосування кайданок, а й ретельна перевірка того, чи були дотримані всі процесуальні вимоги після затримання — зокрема щодо контролю стану людини та реагування на його погіршення.

Смерть при затриманні: якою могла б бути відповідальність

У разі доведення провини правоохоронців, йдеться про статтю 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень. Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, санкція передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Окремо може розглядатися питання ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

"В ідеальній країні такого б не було. Усі ці випадки — через неумілість", — додає юрист.

Чому справи "завмирають"

Як приклад Олег Леонтьєв згадує резонансну справу у Львові. Йдеться про події 2018 року, коли під час затримання помер 22-річний чоловік. За матеріалами слідства, правоохоронці застосували до нього силу та кайданки, після чого його стан різко погіршився. Суд першої інстанції визнав поліцейських винними у перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, та призначив покарання — вісім років позбавлення волі.

Вирок став одним із небагатьох випадків реального засудження правоохоронців у справах про смерть затриманого. Проте на цьому історія не завершилася.

За словами Леонтьєва, апеляційний розгляд справи затягнувся. Частину засуджених було мобілізовано до лав Збройних сил України, що стало підставою для зупинення провадження. У результаті процес фактично "завис", а остаточна крапка у справі так і не поставлена.

"Навіть коли є обвинувальний вирок, це ще не означає реального відбування покарання. Процеси можуть затягуватися роками", — пояснює юрист.

Подібні ситуації, за його словами, формують у суспільстві переконання, що система правосуддя в справах проти правоохоронців працює повільніше і складніше, ніж у випадках із цивільними особами.

Саме тому нинішня справа у Києві, на думку правників, стане тестом не лише для конкретних поліцейських, а й для всієї практики розслідування подібних інцидентів — чи буде дана повна правова оцінка застосуванню кайданок і діям після затримання, чи історія знову ризикує розчинитися у тривалих процедурах.

Нагадаємо, 13 лютого у пресслужбі Нацполіції повідомили, що СБУ затримала курсантку ЗСУ з подругою, які готували теракти у Києві та Житомирі.

Також 13 лютого відділ комунікації поліції Києва розповів, що у столиці військовий у СЗЧ підірвав гранату на кухні, внаслідок чого власник квартири загинув.