30 днів для російської нафти: чому США послабили санкції й що буде далі

США тимчасово послабили санкції проти російського нафтового сектору, дозволивши продавати частину російської нафти, яка вже перебуває на танкерах. Відповідну загальну ліцензію №134 оприлюднило Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).

Документ дозволяє здійснювати операції з російською нафтою та нафтопродуктами, завантаженими на судна до 12 березня 2026 року. Дія цього дозволу обмежена в часі — до 11 квітня 2026 року.

Йдеться про тимчасове рішення, яке має розв'язати проблему партій російської нафти, що вже перебувають у морі та не можуть бути розвантажені через санкційні обмеження. Водночас ліцензія не скасовує загальний режим санкцій проти російського енергетичного сектору.

На тлі новини світовий нафтовий ринок відреагував падінням цін: нафта марки Brent опустилася нижче 100 доларів за барель.

Водночас деякі країни почали сигналізувати про готовність розширювати співпрацю з Москвою на енергетичному ринку. Зокрема, Таїланд заявив про готовність розпочати переговори з Росією щодо закупівлі нафти.

Експерти зазначають, що навіть короткострокове послаблення санкцій може вплинути на баланс світового нафтового ринку, оскільки російські поставки залишаються одним із ключових факторів формування цін.

"Зняття санкцій" з РФ: навіщо США пішли на цей крок

Провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснює, що навколо новини про "зняття санкцій" виникла значна плутанина.

За його словами, у медіапросторі ця інформація часто подається некоректно.

"У новинах написали, що США знімають санкції з Росії. Насправді це не так. Йдеться лише про тимчасове, на 30 днів, послаблення санкцій щодо російської морської нафти. Фактично це стосується тих партій нафти, які вже перебувають у Світовому океані на танкерах і не могли зайти до портів, оскільки учасники ринку не розуміли, як на такі операції відреагують Сполучені Штати", — пояснює він Фокусу.

Експерт нагадує, що раніше США вже демонстрували жорстку позицію щодо покупців російської нафти, зокрема запроваджували обмеження проти Індії. Паралельно діяли санкції проти російських нафтових компаній — "Роснафти" та "Лукойлу". Через це на ринку сформувалася ситуація, коли багато компаній просто уникали будь-яких операцій із російською нафтою через ризик санкцій.

Втім, нинішні події розгортаються на тлі нового фактору — війни навколо Ірану та загроз для Ормузької протоки, яка є одним із ключових маршрутів постачання нафти у світі.

"Я для себе виділив три дуже неприємні для України наслідки цієї ситуації. Перше — це зростання цін на нафту, що для України, як країни-імпортера, є негативним фактором. Друге — Росія, яка є великим експортером нафти, отримує додаткові доходи, особливо від тих країн, які не приєдналися до санкцій. Є навіть оцінки, що Росія зараз може заробляти приблизно на 150 млн доларів на день більше, хоча я поки не готовий підтверджувати цю цифру без додаткових розрахунків. Але факт у тому, що Росія дійсно отримує більше доходів", — зазначає Ус.

Третій ризик, за його словами, пов'язаний уже не стільки з енергетикою, скільки з політикою.

"Є ще один момент, про який майже не говорять. Росія може спробувати продати себе як посередника у переговорах з Іраном. І не виключено, що за це вона проситиме політичні поступки, наприклад, скорочення підтримки України. Це вже геополітичний аспект ситуації", — пояснює експерт.

При цьому він нагадує, що на початку 2026 року більшість прогнозів передбачала надлишок нафти на світовому ринку, який мав би призвести до поступового зниження цін.

"Але тепер виникла інша ситуація — частина нафти просто не може потрапити на світовий ринок. Тобто формується дефіцит, і його потрібно кимось компенсувати. Росія заявляє: "ми готові покрити цю нестачу, але для цього потрібно послабити санкції", — говорить Ус.

Саме тому, за його словами, США і пішли на тимчасове послаблення обмежень щодо морської нафти.

Ціна на нафту: ризики для одних, перевага — для інших

Експерт також звертає увагу на різкі коливання нафтових котирувань упродовж останніх тижнів. Ще до початку військової операції на Близькому Сході ціни почали поступово зростати через очікування конфлікту.

"Коли почалася операція, ціни піднялися приблизно до 85–90 доларів за барель. Але вже через кілька днів вони знизилися, потім знову піднялися до 84 доларів. На початку другого тижня конфлікту ціна навіть підіймалася до 119 доларів за барель, після чого знову почала різко коливатися — падала до 82 доларів і знову зростала", — каже він.

За словами Уса, ці коливання пов'язані не стільки із санкціями проти Росії, скільки з невизначеністю щодо реального балансу попиту і пропозиції нафти у світі.

"Сьогодні будь-яка новина миттєво впливає на ринок. Наприклад, коли Дональд Трамп заявляє, що судна можуть проходити через Ормузьку протоку — ціни падають. Коли з'являється інформація про обстріли — ціни зростають. Тобто будь-яка подія може змінити котирування на кілька доларів буквально за години", — пояснює експерт.

На його думку, така нестабільність не триватиме довго.

"Я думаю, що вже найближчими тижнями стане зрозуміло, чи справді у світі є дефіцит нафти. Якщо виявиться, що глобального браку немає, тоді ринки стабілізуються, ціни можуть знизитися, а тимчасові послаблення санкцій можуть просто тихо скасувати", — говорить Ус.

Він також звертає увагу на реакцію азійських країн, зокрема Таїланду, який заявив про готовність вести переговори з Росією щодо закупівлі нафти.

"Азійські країни зараз шукають ресурси. Це стосується не лише Таїланду, а й таких держав, як Індонезія. Вони не роблять гучних політичних заяв, але фактично сигналізують: "нам потрібна нафта". І США, схоже, частково врахували ці потреби, дозволивши операції з російською нафтою на 30 днів", — пояснює експерт.

Водночас він не виключає, що цей дозвіл може бути навіть коротшим — якщо через кілька тижнів стане зрозуміло, що ринок стабільний і дефіциту немає, США можуть швидко повернути попередні обмеження.

Експерт порівнює нинішню ситуацію з реакцією світової економіки на події 11 вересня 2001 року.

"Тоді теж було багато паніки й гучних обіцянок глобальних змін. Але через кілька років виявилося, що світова економіка адаптувалася і багато рішень просто втратили актуальність. Я думаю, що і зараз ринки можуть переживати подібний період емоційної реакції", — каже він.

Щодо падіння ціни нафти після новини про тимчасове послаблення санкцій, експерт зазначає, що це може вплинути на доходи російського бюджету.

"Якщо ціна бареля падає, то Росія, безумовно, отримує менше доходів. Але я не пов'язую це виключно з санкціями. Зараз ринок реагує практично на будь-яку заяву або подію", — пояснює Ус.

При цьому він додає, що високі ціни на нафту вигідні для Росії, тому Москва може бути зацікавлена у збереженні нестабільності на ринку.

"Чим довше триває конфлікт на Близькому Сході, тим вигідніше це Росії з економічної точки зору. Але з політичного погляду ситуація для неї складніша, адже деякі країни Перської затоки вже починають підозрювати, що Росія може бути причетною до постачання зброї Ірану", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, 7 березня міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США можуть зняти санкції з мільйонів барелів російської нафти.

10 березня видання Bloomberg оприлюднило матеріал, в якому йшлося про те, що послаблення санкцій проти РФ буде "обмеженим".