Прифронтові міста під ударом "Молній": чому дешеві дрони стали новою загрозою
Попри фокус на "Шахедах" і FPV-дронах, на фронті стрімко зростає нова загроза — дешеві й масові "Молнії", які Росія перетворює на універсальний інструмент війни. Вони вже не просто доповнюють атаки, а змінюють саму логіку бою, тиснучи кількістю і гнучкістю. Фокус з'ясував, чому ці дрони стали новим викликом для української оборони й чи готова країна до такої війни.
Росія нарощує використання нових дешевих безпілотників типу "Молнія", які дедалі активніше застосовуються на фронті й уже фактично зрівнялися за масовістю з FPV-дронами. Український офіцер із позивним "Алекс" попереджає: йдеться не просто про ще один тип БПЛА, а про універсальну платформу, яка швидко еволюціонує та створює нові ризики для української оборони.
За словами українських військових, "Молнії" стали одним із ключових інструментів противника у прифронтовій зоні. Ці дрони використовуються не лише для ударів, а й для розвідки, коригування вогню та навіть як елемент протиповітряної оборони. Фактично Росія намагається перетворити їх на багатофункціональну систему, що закриває одразу кілька задач на полі бою.
Особливу небезпеку становить масштаб застосування. Якщо раніше основним інструментом масових атак були FPV-дрони, то зараз "Молнії" за кількістю вже наблизилися до них, що свідчить про зміну тактики ворога — від точкових ударів до системного тиску на всю лінію фронту.
Модернізація "Молнії": дешевий, але масований інструмент терору
Водночас Росія суттєво модернізувала ці БПЛА. Спочатку примітивні дрони-камікадзе перетворилися на дешеві розвідувальні платформи, здатні виконувати ширший спектр завдань.
Йдеться про спрощені, але масові рішення: завдяки дешевим матеріалам і доступним компонентам такі дрони легко виробляти у великих обсягах, що дозволяє компенсувати їх відносно невисоку якість кількістю.
Крім того, "Молнії" дедалі частіше використовуються у зв'язці з іншими безпілотниками. Зокрема, їх застосовують як носії для FPV-дронів або ретранслятори сигналу, що розширює дальність і ефективність атак. У деяких випадках вони здатні працювати на глибину до кількох десятків кілометрів, атакуючи тилову логістику.
Ще один тривожний сигнал — технічна еволюція. На "Молнії" вже встановлюють обладнання, подібне до того, що використовується на "Шахедах", включно з модемами для створення мережевого управління. Це дозволяє об'єднувати різні типи дронів у єдину систему, підвищуючи координацію та стійкість до перешкод.
Фактично Росія рухається до концепції "дронової екосистеми", де навіть примітивні апарати стають частиною складної мережі — від розвідки до удару.
На цьому тлі загроза "Молній" полягає не стільки в їхній технологічності, скільки у поєднанні трьох факторів: дешевизни, масовості та універсальності. Саме це дозволяє противнику швидко адаптуватися до умов фронту і постійно змінювати тактику.
"Молнія" — це вже не просто окремий тип дрона, а симптом нової фази війни, де ключову роль відіграє не одинична високотехнологічна зброя, а масове виробництво простих, але ефективних рішень.
Російська "Молнія" по українських містах: як боротися з загрозою
Директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних Сил у резерві Анатолій Храпчинський пояснює, що поява "Молній" не є принципово новою загрозою — змінюється лише масштаб їх застосування.
"Фактично нас повертає до старої проблеми, яку ми мали вирішити ще раніше. Йдеться про необхідність закриття прифронтових і прикордонних зон засобами радіоелектронної боротьби. "Молнія" керується по радіоканалу, а це означає, що її можна ефективно пригнічувати — але для цього потрібна достатня кількість відповідних систем", — каже Фокусу експерт.
За його словами, головна слабкість української системи оборони в цьому сегменті — нестача комплексного підходу та масовості засобів РЕБ.
"Проблема в тому, що ми досі не забезпечили лінію фронту й прифронтові міста достатньою кількістю різних засобів протидії. І це стосується не лише фронту — фактично не закрита вся територія України. Кожне місто має бути спроможне контролювати й пригнічувати радіочастоти — умовно від 0 до 8 тисяч мегагерц — щоб виявляти й нейтралізовувати такі загрози", — підкреслює Храпчинський.
Він додає, що небезпека "Молній" полягає не у складності технології, а у простоті та можливості швидкого масштабування.
"Це легкий і дешевий продукт, який Росія може масово виробляти. Саме тому ми бачимо їх так багато на прифронтових територіях", — каже експерт.
Водночас удари по пускових установках у цьому випадку не дадуть ефекту.
"Якщо у випадку з "Шахедами" можна говорити про ураження місць запуску, то тут це не працює. Пускова для "Молнії" — це фактично катапульта і примітивне обладнання. Тому логіка боротьби інша: або бити по виробництву, або закривати небо засобами РЕБ", — пояснює він.
На думку Храпчинського, питання протидії таким дронам давно вийшло за межі суто військового і потребує системних рішень на рівні держави та місцевої влади.
Нагадаємо, 24 березня українська компанія OSIRIS AI представила в Німеччині дрон-перехоплювач, що сягає швидкості 315 кілометрів у годину.
Також 24 березня видання The New York Times розповідало, як українські військові купують дрони в інтернеті.