Не просто генерал: чому знову заговорили про політичне майбутнє Залужного

Військова кар'єра Валерія Залужного стрімко пішла вгору після 2019 року, а в 2021 році Зеленський призначив Залужного головнокомандувачем ЗСУ. На цій посаді він замінив генерал-полковника Руслана Хомчака. На початку березня 2022 року, через тиждень після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Зеленський присвоїв Залужному найвище звання генерала.

У своїх інтерв'ю Залужний розповідав, що "виріс на російській військовій доктрині" і, як і раніше, вважає, що "уся військова наука зосереджена в Росії". Головнокомандувач ЗСУ зазначав, що навчався у начальника російського Генштабу Валерія Герасимова.

"Я читав усе, що він коли-небудь писав… Він найрозумніший із людей, і мої очікування від нього були величезні", — заявляв Залужний.

У травні 2023 року головнокомандувач ЗСУ також заявляв журналістам, що не можна недооцінювати російську сторону, а Герасимова називав "сильним, підступним і непередбачуваним ворогом".

За час служби був нагороджений винятковими державними нагородами — він став першим кавалером Хреста бойових заслуг, заснованого у 2022 році, та отримав Орден Богдана Хмельницького III ступеня за участь у бойових діях на Донбасі. А також був удостоєний звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка" у лютому 2024 року, одразу після чого був звільнений з військової служби за станом здоров’я. Це й не дивно, адже він отримав поранення у травні 2023 року в результаті "прильоту" по командному пункту на Запорізькому напрямку, одразу після дзвінка з ОП. З травня 2024 року він обіймає посаду посла у Великій Британії.

А крім його героїчного шляху, не можна не відзначити й науковий. У розпал боїв на Авдіївському та Бахмутському напрямках у грудні 2023 року Валерій Залужний захистив дисертацію та отримав ступінь доктора філософії. Той факт, що він захищав докторську в університеті колишнього "регіонала" Ківалова, трохи заплямував його бездоганний імідж, проте все це вже забулося. Переїзд на береги туманного Альбіону все згладив і дав час колишньому головнокомандувачу не тільки підтягнути англійську, написати й видати книгу "Моя війна", а й натякнути на можливу участь у президентських перегонах.

Натяки на президентство — відверті висловлювання та м'яка критика влади

Що характерно, весь цей час Валерій Залужний намагався не коментувати чутки, що поширювалися, про те, що він нібито збирається балотуватися на посаду президента. Напускав туман. А минулого тижня "Українська правда" з посиланням на власні джерела повідомила, що Залужний нібито підтвердив готовність балотуватися на президентських виборах, якщо вони відбудуться восени. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.

За даними видання, нещодавно Залужного запросили до Києва. Формально зустріч із президентом Володимиром Зеленським була присвячена українсько-британським відносинам, однак згодом співрозмовники перейшли до теми можливого проведення президентських виборів.

Як стверджують джерела УП, президент зазначив, що ситуація на фронті та рівень суспільної консолідації можуть створити передумови для організації виборчого процесу. Водночас він нібито наголосив на необхідності уникнути внутрішнього політичного протистояння, яке могло б негативно вплинути на країну.

Після цього, за інформацією журналістів, Зеленський прямо запитав Залужного, чи братиме той участь у виборах, якщо вони відбудуться восени. У відповідь генерал, за словами співрозмовників видання, відповів коротко: "Так. Буду".

Водночас жодна зі сторін офіційно не підтвердила факт описаних зустрічей чи зміст розмов. Сам Валерій Залужний публічно не коментував інформацію про можливу участь у президентських виборах.

Відразу після свого звільнення Залужний дуже обережно, але почав розкривати деякі подробиці своєї служби під керівництвом верховного головнокомандувача Зеленського.

У інтерв'ю Associated Press у лютому 2026 року Залужний вперше публічно звинуватив Зеленського у провалі літнього контрнаступу 2023 року. За його словами, початковий план Генштабу за підтримки НАТО передбачав концентрований удар у Запорізькій області з виходом до Азовського моря. Однак Зеленський та інші чиновники, на думку Залужного, не виділили необхідних ресурсів і розпорошили сили по всій лінії фронту.

У тому ж інтерв'ю Залужний розповів, що восени 2022 року співробітники СБУ прийшли з обшуком до його кабінету. Він назвав це актом залякування та повідомив, що попередив тодішнього голову Офісу президента Андрія Єрмака про готовність застосувати силу для захисту командного центру: "Я сказав Єрмаку, що відбиватиму цей напад, бо знаю, як воювати".

Після цього інтерв'ю аналітики дійшли висновку, що Залужний розпочинає передвиборчу президентську кампанію. Хоча ще восени 2025 року він заявляв, що не підтримує ідеї проведення виборів під час війни та не створює політичних партій і штабів. Залужний написав про це в соцмережах, коментуючи інформацію про те, що він нібито запрошує військових до своєї майбутньої парламентської політичної сили. І взагалі не коментував свої політичні амбіції.

Український де Голль та Ейзенхауер

А тим часом порівняння Залужного з де Голлем стало поширеним у українських та західних ЗМІ. Журналісти прямо називали Залужного "Шарлем де Голлем для України", вбачаючи в ньому постать, яка може прийти до влади як військовий лідер у час національної кризи.

Головна паралель із де Голлем — це політичний шлях: герой війни, який стає сильним політичним лідером, здатним "навести лад" і виправити помилки попередників. Так само, як де Голль прийшов до влади у Франції на хвилі політичної кризи, так і Залужного розглядають як потенційного кандидата, який може замінити чинного президента на тлі втоми суспільства від війни та корупційних скандалів.

Однак це порівняння має подвійний характер. Деякі експерти, згадуючи шлях де Голля, застерігають, що військовий лідер, прийшовши до влади, може ухвалити рішення, яких від нього не очікують. Де Голль, якого ультраправі та військові привели до влади, щоб зберегти Алжир, зрештою надав йому незалежність і назавжди став для них "зрадником". Такий сценарій також розглядається як можливий для Залужного, у разі якщо він вирішить піти на поступки заради завершення війни.

А ось німецький журнал Spiegel писав, що українці бачать у Залужному "нового Ейзенхауера", який був, насамперед, блискучим воєначальником, що після війни двічі обіймав посаду президента США. Це порівняння підкреслює політичні перспективи Залужного, його високий рейтинг і здатність перетворювати військову популярність на політичні очки.

Візуально це порівняння підкріпив фейк, який поширився в мережі: фото Залужного в костюмі для модного журналу Vogue Ukraine порівнювали з історичним знімком Ейзенхауера 1952 року, на якому він також позував біля білих дверей. Деякі експерти розцінили цю схожість як натяк і "плагіат", що підкреслює політичні амбіції головнокомандувача.

Отже, порівняння з де Голлем підкреслює політичне призначення та історичну місію, а порівняння з Ейзенхауером — успішний перехід військового лідера у велику політику та на посаду президента.

Залужний — цілком прийнятний кандидат на посаду президента

Те, що Залужний, найімовірніше, стане одним із учасників майбутніх президентських виборів, вже має неофіційне, непряме підтвердження після публікації УП.

До того ж, за словами політолога Володимира Фесенка, чимало військових у демократичних країнах ставали президентами. Причому дуже успішними, іноді видатними президентами, як де Голль чи Ейзенхауер. Тож позитивних прикладів, коли колишні військові ставали успішними президентами, досить багато.

"Я наведу приклади з сьогоднішнього дня. Президент Чехії генерал Петер Павел, який у минулому був одним із керівників НАТО і користується великою повагою в країні. Ну, сам факт його обрання на цю посаду про це свідчить. Ми не можемо заздалегідь сказати, яким президентом буде Залужний, бо є чимало прикладів, коли не завжди наші очікування від тих чи інших обраńців — неважливо, позитивні чи негативні — підтверджуються. Тому заздалегідь неможливо сказати, яким президентом буде та чи інша людина. Коли обирали Зеленського, багато хто побоювався, що він не впорається через брак досвіду. Так і сталося — йому довелося вчитися на ходу, і помилки на початку були неминучі. У випадку із Залужним ситуація інша — він має за плечима величезний управлінський досвід", — каже Фокусу політолог.

Залужний — герой війни, колишній керівник Збройних сил України, а зараз — посол України у Великій Британії. Основні функції президента України: він є верховним головнокомандувачем, гарантом національної безпеки та Конституції, а також визначає зовнішню політику України.

"Залужний, з огляду на свій досвід і професію, повністю відповідає президентським повноваженням: оборона, безпека, зовнішня політика. Він успішно керував ЗСУ й успішно працює послом у Великій Британії. Тому з точки зору компетентності він цілком прийнятний кандидат на посаду президента. Тож у цьому сенсі, на мою думку, з точки зору компетентності та досвіду, Залужний є цілком прийнятним кандидатом на посаду президента України", — вважає Фесенко.

Ну і що важливо: Залужний, за словами політолога, залишається, згідно з даними різних опитувань, лідером за рівнем довіри. Понад 70% українців довіряють йому. Він зберігає цю довіру ще з 2022–2023 років, коли був головнокомандувачем ЗСУ. І він вважається, за різними дослідженнями та оцінками, одним із головних фаворитів президентських виборів.

"Тож Валерій Федорович, незважаючи на те, що зараз він перебуває в тіні й не бере участі в політичних процесах та дискусіях, тим не менш зберігає довіру українців і вважається одним із фаворитів майбутніх президентських виборів. Зараз, якщо Залужний стане президентом, це означатиме, що на чолі держави стоятиме досвідчений військовий, який точно дбатиме про належний рівень обороноздатності країни. Тобто Україна за Залужного не виглядатиме слабкою державою. І це значно зменшить ризики початку нової війни", — підкреслює Фесенко.

Що стосується зовнішньої політики Залужного, то, за словами політолога, вона значною мірою визначається вибором самих українців. Вибір на користь європейської інтеграції, вибір на користь справедливого для нас — можливо, не повністю, але справедливого — завершення війни, в якій Україна не програє.

"Цей вибір підтримає будь-який переможець президентських виборів в Україні. Я не очікую, що позиція Зеленського, Залужного чи Буданова буде принципово іншою. Ні, такого не буде. Позиції у зовнішній політиці, позиції щодо умов завершення війни — ми не визнаватимемо жодну з окупованих територій України російськими. Зеленський, Буданов, Залужний тут мають однакові позиції. Ми прагнемо стати частиною Європейського Союзу, частиною західного світу. Це теж спільна позиція. Тобто тут для нас нічого не зміниться", — продовжує експерт.

Нагадаємо, рівно рік тому опитування СОЦІС показало, що якби найближчим часом відбулися президентські вибори, то громадяни України переважно віддали б свої голоси за Володимира Зеленського та Валерія Залужного. У другому турі переміг би Залужний.

На початку року колишній керівник та посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що поки що не розглядає можливість участі у виборах через триваючу війну та воєнний стан. Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, розкритикував публічне обговорення конфлікту із Залужним, що відбулося у 2022 році.