Замість українських лікарів — філіппінці: хто погодиться лікувати за зарплату в 15 тисяч гривень

Виявляється, у найближчому майбутньому в українських лікарнях серед медичного персоналу можуть з'явитися філіппінські медики. Україна розглядає філіппінців як потенційних трудових мігрантів, про це в інтерв’ю hromadske заявила Надзвичайний і Повноважний Посол України на Філіппінах Юлія Федів. Зокрема, медиків, адже, за словами посла, філіппінці відомі як висококласний медичний персонал у Польщі, Угорщині, Чехії та інших європейських країнах. Однак процес їх залучення до українських медичних закладів може бути досить тривалим, оскільки необхідні мовна підготовка та відповідне навчання, щоб їхня інтеграція відбулася якомога органічніше.

Зокрема, як наголосила посол, Федерація роботодавців України зацікавлена у залученні в майбутньому працівників з Філіппін за певними спеціальностями у тих галузях, де через війну нам не вистачатиме власних фахівців. А Філіппіни, за словами Федив, є відомим у світі експортером робочої сили: 11 мільйонів їхніх громадян працюють за межами країни.

"На Філіппінах є навіть спеціальне агентство, яке організовує трудову міграцію та контролює її. А основна діяльність посольств країн Євросоюзу — це саме укладення угод про залучення філіппінських трудових мігрантів на свої ринки праці", — зазначила Федів.

За її словами, у Словенії налічується до 20 тисяч філіппінських трудових мігрантів, в Угорщині — до 30 тисяч, а Польща активізує роботу в цьому напрямку. І це не кажучи вже про Францію, Німеччину, Велику Британію та скандинавські країни, які вже давно залучають трудових мігрантів із Філіппін. Вона також підкреслила, що за філіппінців ще доведеться поборотися.

Однак на сьогодні в’їзд до України для філіппінців закритий, повідомила Федів. МЗС країни з міркувань безпеки ввело заборону для своїх громадян на відвідування України.

Українські лікарі та медсестри звільняються через низькі зарплати

Звісно, такі заяви викликали чимале обурення серед українських медиків. Адже щоб стати лікарем, потрібно провчитися 6 років на денній формі навчання, потім ще від 1 до 3 років провести в інтернатурі, і тільки після цього можна приступати до самостійної роботи зі зарплатою в 14–16 тисяч гривень.

На думку професора, лікаря-інфекціоніста Ольги Голубовської, молодь дедалі менше розуміє, навіщо роками опановувати складну професію, щоб потім працювати в системі, яка не цінує ані твою працю, ані твою гідність. Медики звільняються через принизливі зарплати та виснажливе навантаження. Лікарі йдуть з державних лікарень або виїжджають за кордон. Умови, в яких сьогодні працюють медики в Україні, просто нестерпні. І тепер українська влада звертає увагу на іноземну робочу силу.

"Скільки коштуватиме привезти іноземного медика, навчити його мови, адаптувати до наших протоколів і документів, забезпечити проживання та інтеграцію? Чому ці гроші не вкладати в наших медиків — у їхні зарплати, безпеку та нормальні умови праці? На чергові реформи, нові структури, стандарти, цифровізацію та красиві "євроінтеграційні" галочки кошти знаходять. А на захист лікаря, нормальну зарплату медсестрі, гідні умови праці та реальну кадрову політику — немає", — зазначає Голубовська.

У медицині все розвалюється просто на очах, стверджує лікар. Повна бездіяльність і абсолютне ігнорування реальності. У МОЗ лише спостерігають, як знищуються наші медичні школи й витісняються з професії останні фахівці, і роблять вигляд, що проблему можна залатати черговими фантазіями.

До двох років на підготовку іноземного медика до українських реалій

Так просто жоден іноземний фахівець не отримає в Україні роботу без знання української мови, а знання державної мови, в даному випадку досконале, — обов'язкова умова. Також необхідна нострифікація дипломів і підтвердження кваліфікації. На це може піти від 1 року до 2 років. Плюс вирішення побутових питань, адже безкоштовне житло вони навряд чи отримають, як і проїзні на громадський транспорт. Тобто в будь-якому разі гості з сонячних Філіппін зіткнуться з великими побутовими проблемами, новим кліматом, культурою, харчами та ритмом життя. І все це за 15 тисяч гривень зарплати лікаря або ж медсестри за 12 тисяч гривень.

"Тобто складається така ситуація, що українські медики йдуть з державних медичних закладів через низьку зарплату, а тут приїдуть філіппінці й будуть працювати за ці копійки?! Так, у деяких приватних клініках можна заробити, але й там великого дефіциту медиків немає, оскільки це додатковий заробіток багатьох медиків із державних клінік. При цьому, як розповів колега з Чехії, там зараз активно розвивається програма із залучення медиків з Філіппін, але філіппінська медсестра там заробляє еквівалент 2000–2500 євро, плюс пільгове житло, плюс обід за 2 євро. А у нас молодший медичний персонал при мінімальній зарплаті ще й змушений витрачати половину зарплати і більше на проїзд, оскільки найчастіше мешкає за містом, де немає жодної роботи, де закрили фельдшерські пункти та лікарні", — розповідає Фокусу лікарка Ірина Руденко.

Медики не впевнені, що філіппінцям в Україні пропонуватимуть зарплату в 400 доларів, якщо в ЄС вони можуть заробити тисячі євро. Але якщо й пропонуватимуть, то чому б своїм не підняти зарплату до такого ж рівня? Адже фахівці вже готові, вивчати мову не треба, побутові проблеми вони вирішують самостійно і працюватимуть з великим бажанням, а не чекатимуть подяки від пацієнтів.

Чехи проводять жорсткий відбір ще на Філіппінах

До речі, у Чехії діє жорсткий відбір медичного персоналу з Філіппін, хоча там не вистачає 2500 медсестер. Наразі близько двадцяти закладів планують прийняти 250 відібраних кандидатів, які вже почали прибувати до Чехії з початку червня.

Конкурс проходить приблизно кожен четвертий претендент. Обов'язкові умови: вища освіта, щонайменше два роки безперервного стажу, відсутність прогалин у резюме та визнання диплома в Чехії. Кандидатів перевіряють на мотивацію, здатність до адаптації, здібності до вивчення мов, а також проводять медичне обстеження з тестами на інфекційні захворювання.

Ключову роль відіграє чеська мова — майбутні медсестри починають вивчати її ще на батьківщині, за 3–6 місяців до вильоту, зосередившись саме на медичній термінології. Якщо кандидат не справляється з курсом, його не відправляють до Чехії. Після приїзду навчання триває: новачкам призначають наставника та суворо обмежують перелік дозволених маніпуляцій, а співробітників лікарень додатково готують до роботи з новими колегами за допомогою культурних тренінгів.

Від моменту, коли лікарня подає запит, до фактичного приїзду фахівця до Чехії минає від 9 до 11 місяців — цей процес значно триваліший, ніж в інших країнах, але, на думку організаторів найму, саме це дозволяє зберігати якість медичної допомоги.

Міністерство охорони здоров’я вважає залучення іноземців лише частиною рішення і робить ставку насамперед на підготовку власних кадрів: збільшується кількість місць у вищих навчальних закладах та медичних коледжах за спеціальностями сестринської справи, спрощується перехід між спеціальностями, поліпшуються умови праці. При цьому в міністерстві визнають, що головним бар'єром для іноземних медиків залишається не бюрократія, а саме мовна підготовка та складання кваліфікаційного іспиту.

І якщо вже запрошувати фахівців із Філіппін, то треба діяти за тим самим принципом, а не завозити сюди всіх підряд, хто бажає, розраховуючи, що так чи інакше вони вивчать мову й якось влаштуються. Але наскільки це буде реально втілити в життя, покаже час.

А тим часом з початку серпня стало складно потрапити та пройти лікування в державних клініках. МОЗ України затвердило Стандарт "Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги" — наказ МОЗ від 30 липня 2026 року № 1044. Згідно з документом, госпіталізація має бути клінічно обґрунтованою. Недостатньо лише діагнозу чи бажання пацієнта — мають бути медичні показання. Документ встановлює єдині правила не лише для госпіталізації, а й для продовження лікування в стаціонарі, переведення між закладами та безпечної виписки.

Як повідомляють медики, система сімейної медицини вже давно працює на межі виснаження. Після ковіду, війни, постійних реформ та кадрового дефіциту первинна медична допомога часто тримається лише завдяки самопожертві людей.