Від погроз до провокації: як Москва може створити casus belli для нового етапу війни

Російський ідеолог Олександр Дугін заявив, що Київ нібито буде захоплений російськими військами вже "найближчими місяцями". На перший погляд це може виглядати як чергова гучна заява одного з найбільш радикальних представників російського інформаційного поля. Однак вона пролунала на тлі інших сигналів із Москви, які можуть свідчити про спробу Кремля підвищити ставки у війні та переконати Захід у готовності РФ до нової ескалації.

8 вересня Дугін написав у своєму Telegram-каналі буквально одну фразу: "Київ буде взято найближчими місяцями". Перед цим він поширив повідомлення російського агентства "РИА Новости" про те, що українська влада нібито почала вивозити з Києва документи державних органів, а чиновникам начебто рекомендували готувати сім'ї до евакуації. Жодних доказів цих тверджень російське медіа не навело, посилаючись лише на неназване "підпілля".

Як писав Фокус, це далеко не перша подібна погроза Дугіна. Раніше він уже заявляв, що навіть після повної окупації Донбасу війна не повинна закінчуватися, і закликав "брати Київ".

Однак військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що цього разу заяву Дугіна не варто сприймати лише як чергову ексцентричну витівку пропагандиста.

"Дугін не є самостійною фігурою. Він виконує наразі ту роль, яку свого часу виконував Жириновський: озвучує ті тези, які не може озвучити офіційна російська влада. Але всі прекрасно розуміють його дотичність до Кремля і російських спеціальних служб. І, відповідно, прекрасно розуміють, що це в першу чергу політичні сигнали нашим стратегічним партнерам", — говорить Фокусу Снєгирьов.

За його словами, саме в цьому й полягає функція таких фігур у російському інформаційному полі: офіційний Кремль може зберігати формально дипломатичну риторику, а максимально радикальні сценарії — від нових територіальних претензій до прямої військової ескалації — озвучуються людьми, які не займають офіційних посад.

При цьому аудиторією таких заяв є не лише російське суспільство.

Снєгирьов нагадує, що раніше Дугін уже використовував схожу конструкцію, фактично пропонуючи Заходу вибір між Україною та подальшою ескалацією. У своїх заявах він просував тезу, що Росія начебто може не йти на загострення щодо країн Балтії, якщо Захід, і передусім Сполучені Штати, погодиться прийняти російські умови щодо України.

"Як бачимо, саме Дугін озвучував ті тези, які необхідні Кремлю. І причому це не перший випадок таких тез. Його постійне завдання — це якраз продукування подібних незручних для офіційного Кремля тез, які водночас виступають певними політичними сигналами", — каже експерт.

На його думку, це дозволяє Кремлю одразу вирішувати кілька завдань: тестувати реакцію Заходу, підвищувати градус погроз і водночас уникати прямої політичної відповідальності за найбільш радикальну риторику.

Тому нинішню заяву про "взяття Києва" Снєгирьов радить розглядати не як прогноз реальної ситуації на фронті, а як черговий елемент політичного тиску.

"Теперішні заяви Дугіна варто розглядати як елемент підвищення ставок з боку Російської Федерації. Вони дають зрозуміти Сполученим Штатам, що Росія буде наполягати на власному сценарії закінчення війни. І в разі, якщо Сполучені Штати не натиснуть на Україну, то, відповідно, можлива ескалація", — пояснює Снєгирьов.

Погроза Заходу: або російський сценарій, або ескалація

Формально така риторика суперечить заявам Путіна, Лаврова та інших представників Кремля про нібито готовність до дипломатичного врегулювання.

Однак, за словами Снєгирьова, це протиріччя може бути лише зовнішнім. Москва одночасно демонструє Заходу дві картинки: офіційно говорить про переговори, а через пропагандистів та ідеологів дає зрозуміти, що в разі відмови від російських умов сценарій може бути значно жорсткішим.

Ключовою ознакою тут експерт називає не саму окрему заяву Дугіна, а синхронність появи і масштабування подібних тез.

"Однією з основних ознак ІПСО є синхронність заяв, їхня поява і, головне, масштабування засобами масової інформації, тобто одночасна публікація. Це класичний приклад російської ІПСО, яка має на меті переконати країни Заходу в можливості ескалації військової напруги", — говорить Снєгирьов.

І саме ця синхронність, за його словами, має найбільше насторожувати.

Адже йдеться вже не про окремий епатажний допис, а про формування цілісного інформаційного тла: Росія нібито все ще готова домовлятися, але якщо Захід не погодиться на її умови, наступним кроком може стати новий виток війни.

Соловйов заговорив про провокацію: навіщо Кремлю сценарій "під чужим прапором"

На цьому тлі показовим став і останній ефір російського пропагандиста Володимира Соловйова, в якому також почали публічно проговорювати можливість провокаційного сценарію.

І саме тут нинішня інформаційна кампанія перетинається з ризиком, про який Фокус писав раніше.

Після слів Володимира Зеленського про те, що війна дедалі більше "закриває небо" над Росією, Путін звинуватив Україну в "державному тероризмі" та почав говорити про можливі трагедії з цивільними літаками.

Тоді Снєгирьов попереджав Фокус, що таким чином Москва може заздалегідь формувати інформаційне прикриття для операції під чужим прапором.

За одним із можливих сценаріїв, російські спецслужби можуть організувати резонансний інцидент із застосуванням трофейного українського озброєння або безпілотників, після чого покласти відповідальність на Україну. Його метою може стати створення формального приводу для нового рівня ескалації та спроба представити РФ уже не агресором, а стороною, яка нібито лише "відповідає" на українські дії.

Тепер Снєгирьов безпосередньо пов'язує цей сценарій із нинішньою хвилею російської риторики.

"Ми уже говорили, попереджали про те, що може бути диверсія, зроблена під чужим прапором. Соловйов це теж у своєму ефірі більш-менш проговорив. І от зараз у нас виходить Дугін", — зазначає експерт.

На його думку, в такій послідовності важливо не шукати один конкретний "доказ" підготовки провокації, а дивитися на те, як поступово вибудовується інформаційний сценарій.

Спочатку Москва формує образ зовнішньої загрози. Потім у пропагандистському полі починають обговорювати можливі провокації. Паралельно радикальні спікери піднімають ставки до рівня погроз захоплення Києва та розширення війни.

"Причому будуть розглядатися якраз можливості проведення так званих операцій під чужим прапором — для створення в першу чергу так званого casus belli, тобто фактичної легітимізації подальших сценаріїв з боку Російської Федерації", — говорить Снєгирьов.

Casus belli — це формальний привід для війни або для подальшої військової ескалації. І саме інформаційне створення такого приводу, на думку експерта, може бути одним із завдань нинішньої кампанії.

Саме тому заяву Дугіна про "взяття Києва" Снєгирьов пропонує розглядати не окремо, а в контексті всієї інформаційної кампанії.

На його думку, її головний адресат — Захід: Росія намагається показати, що відмова прийняти її сценарій завершення війни нібито залишає лише одну альтернативу — подальше підвищення ставок.

І в такій конструкції операція під чужим прапором може стати вже не просто пропагандистською історією, а інструментом для створення потрібного Кремлю приводу для наступного кроку.

Раніше Фокус писав, що в Кремлі заявили про готовність відновити тристоронні переговори Росії, України та США. Речник Путіна Дмитро Пєсков говорив про очікування нового раунду зустрічей, хоча паралельно Сергій Лавров заявляв, що Москва має намір досягти своїх цілей насамперед військовим шляхом.

Також Фокус писав, що Путін уже поєднував переговорну риторику з прямими погрозами Україні. Після саміту ШОС він заявив про нові удари по українській енергетиці, назвав Київ "терористами" та пригрозив відповіддю у разі "трагедій з літаками" над Росією. Водночас російський диктатор продовжував говорити про нібито готовність Москви до дипломатичного врегулювання.