Росія готує удари по 50 АЗС: що ще є у списку цілей і навіщо Кремль змінює тактику
Росія змінює тактику ударів: після складів, торгових центрів та портової інфраструктури під удар потрапили пункти пропуску на прикордонні території та АЗС у глибині країни, зокрема в Києві. За даними української розвідки, у ворога є список із 50 заправок лише у столиці та області. Опитані Фокусом військові експерти визнають: захист слабкий, відповісти тим самим нам майже нічим, а нова мета — не лише економіка, а й моральний стан населення.
Цього тижня російські удари змінили характер. Окрім складів, торгових центрів, офісних приміщень, залізничної та портової інфраструктури, підприємств, удари почали наноситися по пунктах пропуску на прикордонні та по АЗС у глибині країни, зокрема, у Києві. Кількість поранених і загиблих громадян постійно зростає.
Київ, 8 вересня під час масштабної ракетно-дронової атаки один із ударів припав на склад. Загалом у Києві було пошкоджено щонайменше 14 будівель, зокрема склади та інші об’єкти інфраструктури. 10 вересня у столиці знову було пошкоджено складські приміщення та офісні будівлі.
У Київській області в ніч з 3 на 4 вересня згорів склад ВООЗ із медичною гуманітарною допомогою.
У Сумах російський безпілотник завдав удару безпосередньо по ТРЦ. На другий день його знову атакували.
10 вересня у Дніпрі постраждало підприємство міжнародної аграрної компанії Bunge, яке виробляє соняшникову олію "Олейна". А також великий склад мережі супермаркетів VARUS.
У Сумській, Запорізькій та Харківській областях зазнали аварій локомотиви пасажирських поїздів.
У Старокозачому в Одеській області 9 вересня російські дрони атакували міжнародний пункт пропуску "Україна–Молдова". Це важливий об’єкт сухопутної торговельної та логістичної мережі України.
А 10 вересня реактивний безпілотник завдав удару по автозаправній станції "Укрнафта" у Києві на Окружній. Наступного дня вранці під ударом опинилися ще дві АЗС "Укрнафта" у столиці, розташовані у двох районах міста.
Згідно з планом ворога — знищення 50 АЗС
За даними української розвідки, росіяни планують завдавати ударів по АЗС. У них є списки АЗС, фактично з усіма адресами, за якими вони збираються діяти, розповідає Фокусу військовий розвідник Денис Ярославський.
"Позавчора ми отримали перелік планових цілей ворога — там близько п’ятдесяти АЗС, зокрема у Києві та Київській області. Усі наші НПЗ і так вже давно пошкоджені, а АЗС вони будуть знищувати. Ми теж знищуємо їхні НПЗ та АЗС. На жаль, зараз ми йдемо обраним ними шляхом ескалації. А ескалація — це спочатку глухий кут, потім катастрофа", — зазначив Ярославський.
На жаль, захист дещо слабкий, визнає військовослужбовець. Зараз слід зосередитися на посиленні приватних систем ППО, які почав створювати Федоров. Ці приватні системи ППО привозять свої перехоплювачі та розробки й випробовують їх. Чим більше приватних систем ППО буде на ринку, тим більшою буде різноманітність дронів, які вони збиватимуть. Це плюс, і на цьому потрібно робити акцент. Цей момент треба врегулювати.
З іншого боку, вже давно можна було б перенести якомога більше АЗС під землю. Існує поняття "холодні заправки" — їх використовували ще в СРСР, а зараз застосовують у Фінляндії для заправки гусеничної лижної техніки. Це фактично коли вся інфраструктура захована під землею. Нагорі стоїть лише шланг колонки: приклав картку — і все.
"Таку заправку атакувати марно. Дрон коштує п’ять-десять тисяч доларів, а "Шахед" — двісті тисяч доларів. А заправну колонку за дві тисячі доларів можна відновити одразу, і під землю її все одно ніхто не знищить. Але великі мережі АЗС на одній із нарад поки що відмовилися від цієї схеми. Перший фактор: найбільший прибуток приносять магазини при заправках — одна заправка приносить до ста тисяч доларів переважно завдяки магазинам. Другий фактор: вони не хочуть займатися роздрібним підпільним виробництвом, бо бояться появи безлічі "чорнушників" на ринку. Усі знають мережі ОККО, WOG і їдуть туди, бо їх знають. А коли на кожному кроці з’являться розливальні пункти, вони переймаються долею чорного ринку. Тому бізнес вирішив: краще посилювати оборону, але не втручатися в цю історію", — підкреслює Ярославський.
До групи ризику належать не лише АЗС та склади, а й мости та водоканал
На жаль, ймовірно, що кількість ударів по торгових центрах зросте. Але оскільки ми вивели з ладу Wildberries, вони атакували "Розетку" та "Нову пошту".
"Противник розуміє, що все відбувається синхронно, тому підтримує певний баланс — не тому, що не хоче наносити удари, а тому, що розуміє: ми теж можемо завдати удару по скляних будівлях "Москва-Сіті", якщо вони завдадуть удару по такій самій будівлі в столиці", — зазначає Ярославський.
ВажливоА ще розвідник упевнений, що мости — це одна з цілей противника. І про це він не раз попереджав та просив звернути увагу на їхній захист, особливо у великих містах.
"Мені зателефонували з командування зв'язку, кажуть: "Будь ласка, не поширюйте паніку", ну, як завжди. Хоча мости використовуються за планом. Але й не варто скидати з рахунків очисні споруди у великих містах", — підкреслює Ярославський.
У свою чергу військовий експерт Олег Жданов вважає, що вони можуть завдати удару по мостах, але, найімовірніше, бояться наших ударів у відповідь — у них мостів набагато більше, ніж у нас. Тому навряд чи ризикнуть. Так само й з атомною енергетикою: вони можуть вивести з ладу наші станції, завдаючи ударів по підстанціях. Але ми теж можемо бити по їхніх підстанціях. Тому особливих ударів зараз немає. Будуть чи ні — важко сказати. Ось зараз взялися за АЗС, а крім станцій вони постараються зруйнувати нам водоканал і систему очисних споруд, але поки що вони цього не чіпають.
"Точно сказати, куди буде завдано удару наступного разу, досить складно. Ціллю можуть стати навіть великі супермаркети — вони, до речі, зараз досить часто стають мішенями, і остання атака теж була ударом по супермаркету, а під час попередніх атак поблизу супермаркету впали дрони. Хоча, з іншого боку, вони частково переносять вогонь углиб країни, у центральну та західну частину, де можуть атакувати будь-який об’єкт — від складів до підприємств", — зазначає експерт Фокусу.
"Нам немає чим захищатися і немає чим відповісти"
Однак, як зазначає військовий експерт, ми не можемо відповісти тим самим. Наші дрони майже не змінилися в технічному плані, що стосується їхніх характеристик. Тому росіяни вже набили руку їх збивати. На бойовому чергуванні у них військова авіація — вертольоти та винищувачі — піднімаються в повітря для боротьби з нашими дронами.
"А ми так само літаємо на цих двигунах внутрішнього згоряння, як і раніше. Якщо й використовуємо дрони, то на короткі відстані — по Криму, Краснодарському краю. Лише останнім часом почали з’являтися такі назви, як "Поляниця", "Рута", а в іншому ми за технологіями залишилися в середньовіччі. Відповісти нічим. Заявляли, що є крилата ракета "Нептун", розрахована на тисячу кілометрів. Але я так розумію, що немає державного оборонного замовлення на її виробництво. Ось дуже цікаве питання: де наша балістика. Тож відповідати нема чим, і Штілерман десь зник, а обіцяв запустити серійне виробництво", — підкреслює Жданов.
За словами експерта, з одного боку, нам немає чим захищатися, а з іншого — немає чим і відповідати. Міністр Федоров понад рік обіймав цю посаду, і весь цей час усі знали, що китайці будують завод з виробництва реактивних двигунів. Усі розуміли, що з'явиться реактивний дрон. А ми рік чекали, коли прилетить реактивний "Шахед". Він прилетів — і тепер літає.
"Здається, є 4 види дронів-перехоплювачів власної розробки, випробування вже проведено, і якщо нам вдасться налагодити їхнє масове виробництво в найкоротші терміни, то все може змінитися. Ситуація з реактивними дронами не така критична: їх не сотні, як дронів з двигунами внутрішнього згоряння, яких літало по 500–700 штук. З тими дійсно треба було боротися. А реактивні сьогодні літають по 2–5 штук, але безперервно. Якщо ми почнемо виробляти дрони-перехоплювачі, то полегшимо собі завдання. Коли це буде — незрозуміло", — зазначив Олег Жданов.
Війна за виживання населення
На думку військового розвідника Дениса Ярославського, сьогодні триває війна, спрямована на знищення не лише економіки. Економіку ми ще можемо підтримувати, бо маємо західних партнерів, які, в принципі, заповнюють нашу економіку своєю допомогою. Ставиться мета на підрив і дестабілізацію морального стану населення, щоб виїжджало більше людей, ось просто щоб було більше відтоку з Києва, з великих міст. Це основне завдання.
"Послухайте, якщо ви поговорите з професійними психологами, то вони вам скажуть, що саме на п'ятий рік війни вся країна впала в стан депресії. Навіть найстійкіші зараз вже замислюються над тим, щоб забрати дітей, бо в школах постійно звучать тривоги, дитяче життя просто зникає, і виїхати кудись. Тобто саме на це й спрямовано. Тому вони, знаючи цей психологічний фактор, системно завдаватимуть ударів о другій або о четвертій ночі, однозначно, для того, щоб усі почали здаватися. Тобто це така постійна напруга, коли людина не висипається, вона влітає у стадію депресії, як паровоз на повній швидкості", — зазначив Ярославський.
А тим часом прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив про нові загрози, які чекають на Європу на східному кордоні. Про ці загрози поляків попередило Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) США. За словами Туска, "сьогодні ввечері" вдалося запобігти диверсії, яку РФ планувала здійснити на контрольно-пропускному пункті між Польщею та Україною.
Росія завдає ударів по Україні щойно випущеними реактивними "шахедами", підтримуючи постійну інтенсивність тиску. Щодня в середньому запускається до півсотні дронів, а засоби боротьби з ними, на жаль, все ще перебувають на стадії розробки.