Спочатку відключити Київ, потім — Закарпаття: як Росія може посилити дефіцит світла по всій країні, — енергетик

Після кількох років системних атак українська енергетика вступає в нову зиму вже без колишнього запасу міцності. Частина генеруючих потужностей знищена, відновлені об’єкти знову стають мішенями, а Росія поступово змінює тактику — від ударів по великих ТЕЦ і підстанціях до спроб порушити передачу електроенергії та затягнути ремонти.

При цьому ситуація суттєво відрізняється від регіону до регіону. Десь критичною проблемою залишається нестача власної генерації, десь — стан теплопостачання, а для окремих областей ключовим ризиком стає залежність від кількох підстанцій або ліній електропередач. Фокус поспілкувався з енергетичним експертом, професором Полтавського політехнічного університету Станіславом Ігнатьєвим про те, з яким запасом міцності Україна вступає в опалювальний сезон і де цієї зими можуть виникнути найсерйозніші проблеми.

Енергетика під ударами: що Україна встигла відновити до зими

Станіславе, у якому стані енергосистема вступає в новий опалювальний сезон? Що вдалося відновити, а які потужності Україна фактично втратила?

— На сьогодні у нас суттєво пошкоджено або зруйновано 43,8% від загальних встановлених потужностей енергосистеми. Це величезна цифра. Левову частку становить Запорізька атомна електростанція — це 6 гігават. Це величезний об’єкт, найбільша атомна електростанція Європи, одна з найбільших у світі. Фізично вона розташована на окупованій території, але при цьому залишається в нашій енергосистемі.

По двох лініях — 330 і 550 кВ — ми маємо постійно забезпечувати її електроенергією, щоб система життєзабезпечення працювала, а реактори в режимі холодного ходу мали повноцінне охолодження. Але ворог постійно намагається пошкодити ці дві лінії електропередач. Ми вже, чесно кажучи, втратили лік, скільки разів це траплялося.

У таких випадках станція згідно з регламентом має переходити на дизельні генератори. А сьогодні в РФ спостерігається дефіцит дизельного палива. Ми вже зупинили 51% їхніх НПЗ своїми "добрими санкціями", тому у них спостерігається дефіцит і не дуже стабільне постачання дизельного палива на ЗАЕС.

Ми швидко відновлюємо електропостачання. Чергові аварійні бригади постійно працюють, запас запчастин для відновлення ліній електропередач є. Але вони нас, знаєте, постійно тримають на такому короткому повідку.

Електроенергію звідти ми не можемо отримувати — беремо її з нашого енергоринку, а він сьогодні є дотаційним. За його рахунок і забезпечують цей об’єкт, і покривають різницю між тарифом для населення та реальною оптовою ціною. Не ринкової, а саме оптової — так прописано в законі.

Тому ситуація складна.

Дарницька ТЕЦ — ахіллесова п'ята для всієї системи теплопостачання Києва

А як щодо теплової генерації? Наскільки вдалося відновити ТЕЦ і ТЕС після попередніх атак?

— Якщо брати великі теплоелектроцентралі та теплоелектростанції, то немає такого об’єкта, який Росія не зруйнувала або істотно не пошкодила.

Ми бачимо це, наприклад, на прикладі нещодавніх ударів по Київській області, коли знову зазнала атаки Трипольська теплоелектростанція. Наразі це становить до 20 % від поставок до Києва та Київської області.

Якщо Київ споживає в середньому близько 1 гігаватта електроенергії на годину, то, відповідно, ми матимемо дефіцит у постачанні електроенергії до столиці на рівні близько 200 мегаватт-годин. І це в зимовий період.

По суті, нас чекають графіки відключень, які вже почали повертатися після нещодавніх атак.

Зрозуміло, що ворог не дасть нам швидко все відновити. Через постійні атаки дронів та жовтий рівень безпеки аварійні бригади, згідно з регламентом, не можуть виїхати на об'єкт. Тому період ремонтних робіт затягується.

Під час останнього обстрілу загинув один із співробітників "Київтеплоенерго" — водій, який привіз важливі деталі для відновлення ТЕЦ-5. Тому посилюються вимоги щодо безпеки на будь-яких об’єктах енергетики.

І ворог намагатиметься якомога довше проводити такі атаки на Україну, щоб затягнути процес відновлення нашої генерації — як теплової енергії для Києва, так і електричної енергії та її передачі до інших регіонів України, зокрема до столиці.

На сьогодні Київ став для нього головним об'єктом атаки.

Ахіллесова п'ята столиці: що буде зі світлом і теплом у Києві

Тобто ситуація взимку з електропостачанням та теплопостачанням у столиці може бути такою самою, як минулої зими, або навіть гіршою?

— Взимку найболючіше місце для Києва — це, звісно, Дарницька ТЕЦ-4.

Це приватна теплоелектроцентраль, досить старий об’єкт, вік обладнання — 5–10 років, а то й більше. Вона працює на вугіллі, там встановлено складну систему так званого видалення золи.

ТЕЦ перебуває у приватній власності. Інвестор потихеньку, власними силами, намагається її відновити.

З юридичної точки зору ми не можемо надати ані державну субвенцію, ані субвенцію з міського бюджету для фінансування об’єкта, що отримує дотації, тому вони намагаються робити це самостійно.

Але власник перебуває за межами України — це ще більше ускладнює ситуацію.

І найважче: 1100 будинків багатоповерхової забудови є заручниками цього об'єкта електро- та теплогенерації, насамперед теплогенерації.

Мешканцям цих будинків буде нелегко й цієї зими. До цього треба готуватися, бо ця ТЕЦ — це, скажімо, ахіллесова п’ята для всієї системи теплопостачання Києва.

1100 будинків багатоповерхової забудови є заручниками цього об'єкта теплогенерації

А як справи з іншими столичними ТЕЦ? Чи є надія, що ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 запрацюють?

— В принципі, роботи на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 тривають.

Але щойно над Дарницькою ТЕЦ з’явився перший чорний дим, почали спалювати мазутні відходи на одному з теплоагрегатів — наступної ночі туди влучили ракети.

Так само сталося й із київською ТЕЦ-5. Щойно запустили один котел, як із труби повалив дим — наступної ночі туди також влучили три балістичні ракети.

Тобто агентурна мережа ворога дуже активно працює. Ми чудово бачимо, що вони намагаються знищити все те, що ми хоча б мінімально намагаємося відновлювати, аби забезпечити мінімальний тиск у системі теплопостачання. Тому, якщо така тенденція триватиме, Києву буде важко з теплопостачанням.

Що стосується електропостачання Києва: ворог вивів з ладу міські теплоелектроцентралі. Саме вони були головним джерелом виробництва електроенергії в столиці — це їхній основний профіль діяльності. Тому тепер основне виробництво електроенергії в місті фактично знищено.

А взимку наші батареї, вся система загального центрального теплопостачання міста, виконують функцію системи охолодження для цих великих пароагрегатів, які насамперед генерують електроенергію.

Зараз головне — перевести систему на роботу великих комунальних котелень. А відновлення електропостачання — це вже наступний етап.

Від Одеси до Закарпаття: які регіони перебувають під найбільшою загрозою

Чи може Росія на певний час взагалі відключити Київ або окремий регіон від енергосистеми?

— Так.

Одесу вже неодноразово протягом років війни, особливо взимку, намагаються відрізати. У неї специфічна енергосистема. Місто розташоване в такому трикутнику з трьох підстанцій, власної генерації в ньому майже немає. Ворог постійно намагається вивести з ладу ці три підстанції.

У Херсоні найвищі ризики. Там пошкоджено підстанцію, і місто тривалий час залишалося без стабільного електропостачання. І ситуація не покращиться. З теплопостачанням у Херсоні також проблеми.

До речі, складна ситуація з теплопостачанням буде й у Запоріжжі. Частину робіт там виконують, але ми вже розуміємо, що місто живе під постійними обстрілами. І снаряди долітають туди швидше, ніж встигають ремонтувати.

У Чернігові складна ситуація. Там значно пошкоджено об’єкти теплопостачання. З електропостачанням теж не все гаразд. Минулої зими постійно виходили з ладу дві підстанції — "Славутич-330" і "Ніжин-330". Це дві підстанції, які забезпечують Чернігівську область від Рівненської атомної електростанції через Київ стабільним електропостачанням.

Тоді ворог намагався їх вибити. І зараз, гадаю, продовжуватиме це робити.

Сумська область також перебуває у важкому стані. Це прифронтовий регіон.

У Миколаєві намагатимуться скоротити витрати на опалення. З електропостачанням у Миколаївській області ситуація краща: там побудовано багато об’єктів розподіленої децентралізованої генерації. Це зробив бізнес.

Я сам будував найбільші в Миколаївській області сонячні електростанції, коли очолював велику компанію.

Там також багато вітрової енергетики. Є збалансованість, хороший енергетичний мікс. Усе це розподіляється переважно мережами місцевого обленерго. Тому в Миколаївській області ситуація менш критична, ніж, наприклад, в Одесі.

Ворог не припинятиме удари по Ладижинській теплоелектростанції. Це одна з найбільших промислових теплоелектростанцій, хоч і найстаріша в Україні, що розташована у Вінницькій області, майже на кордоні з Молдовою.

Тривають удари по Трипольській ТЕС та київським теплоелектростанціям. У Київській області вже почалися удари по лініях електропередач та підстанціях. Зараз тривають удари по Наливайківці.

Гадаю, що росіяни так просто не зупиняться.

Основне виробництво електроенергії в місті фактично знищено

Тобто не можна сказати, що західні регіони перебувають у безпечнішому становищі?

— Не сказав би.

У Тернопільській та Івано-Франківській областях розташовані великі об’єкти теплової генерації. Ворог постійно завдає по них ударів дронами та ракетами.

Мій експертний прогноз: ворог намагатиметься завдати ударів як по Тернополю, так і по Закарпаттю.

У Закарпатті він уже намагався це зробити близько двох років тому. Ракета влучила в колишню підстанцію, яка раніше називалася "Мир", а зараз — "Мукачівська-550".

Це ключова підстанція поблизу Мукачева в Закарпатській області, яка наразі забезпечує максимальний імпорт електроенергії зі Словаччини та Угорщини.

Нагадаю, що це дві третини нашого імпорту. Майже 2 гігавати — це електроенергія, яку ми купуємо у наших європейських сусідів.

І що станеться, якщо Росія спробує вивести цю інфраструктуру з ладу?

— Ворог уже одного разу намагався завдати удару в тому напрямку.

Там встановлені сучасні трансформатори Hyundai. Інтерконектор — це те, що зараз забезпечує перетік енергії між країнами. Ворог намагатиметься вивести його з ладу — або через підстанцію, або через інші елементи енергосистеми.

Мета — збільшити дефіцит ще на 2 гігавати та подовжити графіки відключень до 15–16 годин по всій Україні.

Мій експертний прогноз: ворог намагатиметься завдати ударів як по Тернополю, так і по Закарпаттю

Нова тактика РФ: лінія електропередач під загрозою

Наскільки сьогодні взагалі захищені українські підстанції та електромережі?

— Підстанції, загалом, захищені. Як я завжди казав, "Укренерго" на тверду п'ятірку за п'ятибальною шкалою виконує домашнє завдання.

Я бачив багато об’єктів після влучень. Один об’єкт побачив буквально за кілька хвилин, просто проїжджав повз нього.

Усе зроблено непогано.

Але є й інша проблема: ворог зараз намагатиметься пошкоджувати лінії електропередач. Про це говорить і пише Сергій "Флеш" Бескрестнов, радник президента України. У них є нові модифіковані дрони, здатні пошкоджувати лінії електропередач та опори.

І тут, в принципі, є і необхідний обсяг запасних частин, і аварійні бригади — щоправда, у обмеженій кількості через брак кадрів, — і техніка.

Але справа в тому, що правила безпеки не дозволять залучати ці бригади до ремонтних робіт. Будь-яке людське життя дорожче, ніж день чи ніч у Києві без стабільного електропостачання.

Ворог намагатиметься здійснювати короткі атаки — запускати один, два, три, п'ять дронів — щоб ми не мали можливості залучати людей до аварійних робіт та відновлення.

Ворог це чудово розуміє і застосовує таку тактику.

Будь-яке людське життя дорожче, ніж день чи ніч у Києві без стабільного електропостачання

До 16 години без світла: до чого готуватися цієї зими

Які сценарії зими чекають на українців? До чого слід готуватися?

— Не варто розраховувати на мирні переговори та енергетичне перемир'я: у нас є сусід, який не дотримується слова.

Тому готуємося до негативних сценаріїв, до тривалих відключень електроенергії — до 16 годин на добу за найсприятливішого розвитку подій.

Тому настав час діставати генератори, зарядні станції та інше обладнання. Треба зараз переглянути, що є.

Зрозуміло, що у кожного своя товщина гаманця й різний обсяг коштів на банківській картці. Але є державні програми та державні банки, які надають вигідні умови кредитування або можливість розстрочки на придбання зарядних станцій. Тому слід орієнтуватися на власні фінансові можливості.

Якщо таких великих можливостей немає, то як мінімум потрібно мати хоча б два комплекти змінного теплого одягу. Це можуть бути спортивні костюми — щоб забезпечити багатошаровість. Запастися свічками, сірниками та запальничкою на випадок, якщо сірники намокнуть. Бажано мати два термоси — для гарячої води та чаю або кави. Збиратися в одній кімнаті, особливо з дітьми та людьми похилого віку. Це й тепло, й не нудно. Ну і відвідувати пункти стійкості. І про всяк випадок відновити контакти з родичами в селах.

На відновлення енергосистеми витрачаються значні кошти. Чи варто очікувати підвищення тарифів на електроенергію та опалення?

— Існує негласна домовленість із президентом про те, що на час опалювального сезону вартість енергоносіїв не зросте.

А далі все залежатиме від ситуації.

Що стосується опалення та гарячої води, НКРЕКУ передала повноваження щодо тарифної політики на розсуд органів місцевого самоврядування. Тож це питання вирішують виключно міська влада.

Нагадаємо, в Україні продовжили діяти графіки погодинних відключень світла. Для побутових споживачів застосовують 0,5–1,5 черги, а в окремих випадках через наслідки російських ударів періоди без електроенергії можуть бути довшими.