Трамп хоче російські гроші: чи стануть кошти на відбудову України платою за переговори з Путіним

Спочатку — угода про російський дизель, тепер — пропозиція розморозити гроші Москви. Дональд Трамп шукає нові стимули, які мають переконати Путіна повернутися за стіл переговорів. Проте щоразу постає питання: що Росія повинна зробити в обмін — і чи не заплатить Україна за чергову спробу домовитися з агресором?

За даними Financial Times, представники США запропонували європейцям розморозити частину російських державних активів і передати їх у фінансову структуру під контролем Вашингтона. Ідею озвучили Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі з представниками України та європейських партнерів у Маямі. Європейські делегати пропозицію відхилили. Механізм використання коштів залишається невизначеним: наразі йдеться про обговорення, а не погоджене рішення.

Ця ініціатива продовжує логіку, яку команда Трампа вже пояснювала українським посадовцям. Американські переговорники представляли домовленість про російський дизель як спосіб пом'якшити позицію Москви та зрушити переговори з місця. Тепер предметом торгу можуть стати й заморожені резерви — один із найвагоміших фінансових важелів, які Захід має щодо Росії.

Для України за цими грошима стоїть цілком конкретне питання: хто фінансуватиме оборону країни та відбудову зруйнованих міст. Київ домагається використання російських активів для фінансування захисту, відбудови й компенсацій постраждалим. Водночас єдиного рішення немає і в Європі. Ще влітку Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція закликали повернутися до використання цих коштів на користь України, тоді як Бельгія заперечувала проти попередньої схеми через юридичні та фінансові ризики. Тож відмова американцям сама собою ще не означає готовності передати гроші Києву.

Чого Трамп хоче домогтися від Путіна, навіщо Вашингтону контроль над російськими активами та як Україні відстояти свої інтереси в цьому торзі — розбирався Фокус.

Ще один важіль тиску: навіщо Трампу контроль над російськими грошима

Супутниковий зв'язок, розвіддані, постачання зброї — тепер до цього переліку можуть додатися й заморожені російські активи. Директор програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв бачить в американській пропозиції спробу отримати ще один важіль впливу на Київ. Якщо гроші опиняться під прямим контролем Вашингтона, Україна ще більше залежатиме від політичних рішень Дональда Трампа.

У коментарі Фокусу експерт звертає увагу на момент, коли з'явилася ця ініціатива. За його оцінкою, серед європейських та інших міжнародних партнерів уже сформувалася широка підтримка використання російських активів на користь України, а в Європі працювали над відповідною законодавчою базою. Саме тепер Вашингтон намагається перебрати контроль над цим ресурсом.

"Саме в цей момент Трамп хоче забрати цей один із ключових козирів і перевернути ситуацію на свою сторону", — вважає Краєв.

Експерт порівнює цю ініціативу з погрозами обмежити Україні доступ до Starlink, розвідданих або припинити передачу американської зброї. На його думку, Вашингтон намагається перетворити ресурси, важливі для України, на додаткові важелі впливу на Київ.

"Це продовження прямого тиску, це продовження створення з цих можливостей впливу на нас. І з цієї точки зору це реально проблема", — наголошує він.

Краєв розцінює пропозицію щодо активів як чергову спробу Трампа посилити контроль над ситуацією в Україні та українською політикою. Безпосередню причину такого тиску він пов'язує з американською передвиборчою кампанією та прагненням президента просувати дизельну угоду з Росією.

За словами співрозмовника Фокусу, Трамп намагається переконати американців, що відповідальність за ціни на пальне на їхніх заправках лежить на Україні. Звідси, пояснює Краєв, і політичний посил: Київ потрібно дотискати, тоді як із Москвою можна домовлятися. Контроль над активами дав би Вашингтону додаткові можливості для такого тиску.

"Тому ця схема абсолютно зрозуміла, ця схема передвиборча, і раніше, ніж початок листопада, ми, на жаль, з нею нічого зробити не зможемо", — прогнозує він.

Водночас Краєв не вважає, що Україна остаточно втратила можливість налагодити роботу з адміністрацією США. На запитання, чи не проґавив Київ свій шанс, він відповідає: "Момент не втрачено, момент ще не прийшов".

На його думку, предметніше працювати з Трампом можна буде після виборів, коли послабшає потреба шукати винних у внутрішніх американських проблемах, зокрема з пальним, і звинувачувати Україну. Тоді, сподівається експерт, більший вплив на рішення знову отримають люди в оточенні президента США, які підтримують Київ.

"От тоді ми зможемо з ним знову працювати. От тоді знову люди довкола нього, які повноцінно підтримують Україну, знову отримають голос", — зазначає Краєв.

До того часу можливості України змінити позицію американського президента він оцінює стримано. Період загострення у відносинах із Вашингтоном, за його прогнозом, триватиме щонайменше до початку листопада.

Гроші на виживання України чи поступка Путіну: хто має контролювати активи РФ

Кошти, які могли б роками фінансувати українську оборону та відбудову, ризикують стати платою за повернення Росії до переговорів. Саме таку небезпеку в американській пропозиції бачить співзасновниця Міжнародного центру української перемоги та членкиня правління Центру протидії корупції Олена Галушка. На її думку, передача частини заморожених активів під контроль Вашингтона суперечить стратегічним інтересам України.

"Адміністрація Трампа від початку розглядає заморожені російські активи передусім як розмінну монету в переговорах із Москвою або, що ще гірше, як економічний стимул, щоб схилити Росію повернутися за стіл переговорів", — зазначає Галушка в коментарі Фокусу.

Для України, наголошує вона, ці гроші мають зовсім інше призначення. Це довгострокова фінансова гарантія виживання та процвітання країни, невіддільною частиною якої повинна бути справедливість — компенсації постраждалим і відбудова зруйнованого.

Передача активів під американський контроль, застерігає експертка, може позбавити Київ та європейські столиці впливу на подальшу долю коштів. Тоді рішення залежатимуть від політичних домовленостей Вашингтона з Москвою, а українські потреби ризикують залишитися поза ними.

"Найнебезпечніший сценарій — коли частину коштів розморозять або використають як поступку Москві ще до того, як Росія компенсує завдані руйнування або навіть зупинить війну", — пояснює Галушка.

Водночас проблема не обмежується адміністрацією Трампа. За словами експертки, ставлення до активів як до переговорного ресурсу поділяє і частина європейських політиків. Зокрема, вона нагадує про висловлювання прем'єра Бельгії Барта де Вевера під час обговорення репараційного кредиту минулого року. На її переконання, саме така логіка стримує активніше й ефективніше використання російських коштів на користь України вже зараз.

Галушка закликає оцінювати значення цих активів на роки вперед. Західна підтримка, за її оцінкою, ставатиме дедалі менш передбачуваною: попереду важливі вибори у Франції, а в Німеччині посилюються політичні сили, які виступають проти допомоги Україні. За таких умов заморожені російські резерви вона називає найважливішим потенційним джерелом довгострокового фінансування країни.

Тому ключове питання — які юридичні гарантії отримає Україна. Будь-який новий механізм, наголошує експертка, має закріплювати використання грошей на оборону, відбудову, компенсації постраждалим та економічне відновлення.

Саме переміщення активів із бельгійського депозитарію Euroclear, де знерухомлена більшість коштів, Галушка вважає потрібним. Однак пропонує іншу модель управління, ніж та, про яку повідомляють у контексті американської ініціативи.

"Фонд, що управлятиме цими активами, повинен базуватися в ЄС і працювати виключно на інтереси України та безпеку Європи", — резюмує вона.

Раніше Фокус розбирався, чому Трамп опинився на боці російського диктатора та вимагає від України припинити удари по російських НПЗ, поки її власна енергетика залишається під атаками.

Також Фокус писав, що Марін Ле Пен поставила під сумнів подальше фінансування України з боку ЄС. У разі обрання президентом Франції вона планує припинити двосторонню фінансову допомогу Києву та погрожує заблокувати новий семирічний бюджет Євросоюзу, який передбачає механізм підтримки України обсягом до 100 млрд євро.