Залежність як зброя: що буде з обороною України, якщо розвіддані та Starlink стануть важелями тиску

Другу ніч поспіль Київ атакують балістичними ракетами, а завчасних попереджень від партнерів немає, заявляє Володимир Зеленський. Російські удари тривають попри оголошене Дональдом Трампом "енергетичне перемир'я". Водночас від України Вашингтон вимагає припинити атаки на російські НПЗ, погрожуючи припиненням розвідувальної підтримки.

Про ці погрози Зеленський розповів в інтерв'ю NPR: українські генерали отримали попередження під час контактів з американськими військовими. Сам Трамп заперечує припинення обміну інформацією та запевняє, що США продовжують допомагати Україні й передавати розвіддані.

У Повітряних силах також наголошують, що Україна не втратила розвідувальну підтримку партнерів. Юрій Ігнат пояснив: попередження про балістичні пуски — лише частина інформації, яку отримують Сили оборони. Партнери передають також дані про переміщення російських військ, логістику, оборонні підприємства й підготовку авіації до атак. Тож відсутність попереджень про конкретні удари не означає припинення всього обміну. Але на тлі американських погроз вона посилює занепокоєння щодо надійності цієї підтримки.

До цього в ніч проти 14 жовтня додалися проблеми зі Starlink. Спочатку про них повідомив Сергій Стерненко, згодом обмеження підтвердив радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов. За його словами, SpaceX обмежила роботу терміналів військового пакета StarShield під час руху зі швидкістю понад 160 км/год. Сили оборони не попередили, через що зірвалася низка місій. Звичайні термінали, за повідомленням Стерненка, працюють; його припущення про причетність адміністрації Трампа до обмежень наразі не підтверджене.

Розвіддані не зникли: чому не варто шукати "зраду" з боку США

Відсутність попереджень про російську балістику ще не означає, що США припинили передавати Україні розвіддані. Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов у коментарі Фокусу закликає розділяти ці речі й не робити висновків раніше, ніж з'являться підтвердження.

"Офіційних заяв щодо припинення обміну розвідданими не було — ні з українського, ні з американського боку", — наголошує він.

Експерт наводить приклад повідомлення про російський танкер із нафтою, який нібито вже прибув до США. За його словами, ця інформація виявилася фейком і показує, наскільки обережно потрібно ставитися до новин на тлі загострення відносин Києва та Вашингтона. Снєгирьов також не виключає впливу американської передвиборчої боротьби: на його думку, критично налаштовані до Трампа медіа можуть поширювати інформацію, яка працює проти його адміністрації.

Окреме питання — кого саме мав на увазі Зеленський, говорячи про відсутність попереджень.

"Коли український президент говорить про те, що партнери не попередили, він же не говорить про Сполучені Штати", — звертає увагу експерт.

Він нагадує про заяву Емманюеля Макрона від 15 січня 2026 року. Французький президент тоді сказав, що Франція забезпечує дві третини розвідувальних можливостей, які надають Україні, тоді як роком раніше переважну частину забезпечували США. Макрон не деталізував, які види інформації охоплює ця частка.

"Тоді постає питання: про який брак розвідданих ідеться? Тим більше, що європейські партнери володіють власними угрупованнями оптичних супутників, а також розвиненими системами радіоелектронної та агентурної розвідки", — говорить Снєгирьов.

На його думку, запитання про відсутність попереджень потрібно адресувати всім партнерам, які беруть участь у розвідувальній підтримці України.

Не менш важливо з'ясувати, чим саме Росія атакувала Київ. Снєгирьов посилається на повідомлення моніторингових каналів під час обстрілу про можливе застосування ракет комплексів С-400 для ударів по наземних цілях. Це він розглядає як одне з можливих пояснень короткого часу на реагування, а не як офіційно встановлений тип озброєння.

За оцінкою експерта, залежно від ракети дальність може становити приблизно 230–250, 300 або до 400 кілометрів, але підлітний час залишається вкрай коротким.

"Це хвилина, дві, три максимум. Тобто відстежити в режимі онлайн практично неможливо", — продовжує він.

Американська підтримка, наголошує експерт, також значно ширша за супутникові знімки чи термінали Starlink. Вона включає можливості обробляти великі обсяги інформації з дронів, супутників і радіоперехоплення. За його словами, це дозволяє українським силам оперативно отримувати дані, визначати цілі й застосовувати безпілотники. Час такого обміну та обробки він оцінює приблизно у 15 хвилин і вважає, що росіяни не мають аналогічних можливостей у такому обсязі.

Снєгирьов застерігає від поспішних звинувачень на адресу США. Проте навіть без підтвердженого припинення обміну розвідданими залишається політичне питання: наскільки залежність від американської підтримки дозволяє Вашингтону диктувати умови Києву?

Переговори на нерівних умовах: чи зможе Трамп змусити Зеленського поступитися

Технологічна залежність від США звужує можливості України, але не означає, що Вашингтон зможе змусити Київ погодитися на будь-які вимоги. Політолог Олег Постернак у коментарі Фокусу закликає не сприймати нинішню ситуацію як катастрофу, водночас готуючись до того, що американський тиск може посилитися.

На його думку, обмеження зв'язку можна розглядати як сигнал: адміністрація Трампа хоче розмовляти з Україною, але прагне сама визначати умови цієї розмови.

"Обмеження швидкості теоретично треба розуміти як запрошення до розмови з адміністрацією Трампа, але на інших умовах. На жаль, на нерівноправних умовах", — говорить Постернак.

Політолог наголошує, що підтвердженого припинення обміну розвідданими немає. Проте сама технологічна перевага США дає Вашингтону важелі впливу, які Україні складно ігнорувати: що сильніша залежність, то менше простору для самостійних рішень.

Водночас Постернак сумнівається, що такий спосіб тиску дасть адміністрації Трампа бажаний політичний результат.

"Навряд чи президент Зеленський — та людина, яка ухвалює рішення під таким брутальним, брудним тиском. Якщо американці думали, що вони зламають Зеленського чи український народ, вони дуже помиляються", — переконаний політолог.

На його думку, реалізації американських вимог могла б сприяти зміна влади в Україні. Однак зараз він не бачить ані підстав для цього, ані обставин, які вказували б на такий розвиток подій.

Тому українській владі, вважає Постернак, доведеться працювати дипломатично: намагатися переконати Вашингтон переглянути підхід до України й пояснювати наслідки можливих обмежень. Зокрема, наголошувати, що своєчасна розвідувальна інформація потрібна для захисту цивільного населення та інфраструктури.

Якщо обмеження такої підтримки призведуть до більшої кількості жертв російських атак, це, за оцінкою політолога, матиме репутаційну ціну й для США. Саме цей аргумент Київ може використовувати у розмові з американською адміністрацією.

Постернак закликає не перебільшувати масштаби вже підтверджених проблем: на його думку, медійне нагнітання заважає тверезо оцінювати ситуацію. Але заспокоюватися також зарано. Україні потрібно готуватися до жорсткіших умов американської підтримки та розробляти сценарії дій на випадок подальшого тиску.

Картелі та ризик витоку технологій: інша версія американського невдоволення

Поки Олег Постернак розглядає обмеження як можливий інструмент політичного тиску, Дмитро Снєгирьов пропонує інше пояснення американського невдоволення — побоювання щодо витоку військових технологій. Цю версію він пов'язує з повідомленнями про можливі зв'язки іноземних бійців із мексиканськими та колумбійськими наркокартелями.

Підставою для обговорення стали, зокрема, відео, оприлюднені Al Jazeera. El País описав кадри, на яких один чоловік називає себе представником картелю CJNG, а іншого пов'язує з La Chapiza — фракцією картелю Сіналоа. Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум підтвердила розслідування, але наголосила, що автентичність записів і обставини появи цих людей в Україні ще перевіряють.

Снєгирьов стверджує, що проблема може стосуватися підрозділів ГУР, і вважає її ширшою за присутність окремих мексиканців: він говорить також про можливих представників колумбійських картелів. Офіційного підтвердження цих звинувачень щодо конкретних підрозділів у наведених джерелах немає.

Експерт пов'язує ці повідомлення з інтересом Секретної служби США до українського досвіду протидії дронам. Заступник директора служби Меттью Квінн в інтерв'ю "60 Minutes" підтвердив, що її команди працювали в Україні та вивчали бойовий досвід. Однак він не називав картелі причиною поїздки.

Снєгирьов нагадує: загроза для американського президента вже мала практичний вимір. Перед замахом на Трампа у Пенсильванії 2024 року нападник використовував дрон поблизу місця мітингу — це підтвердило ФБР. Офіційний звіт незалежної комісії також зафіксував проблеми зі своєчасним запуском системи протидії безпілотникам.

На думку співрозмовника, якщо повідомлення про зв'язки цих бійців із картелями підтвердяться, для Вашингтона це означатиме одразу кілька ризиків: витік технічної інформації, отримання навичок застосування дронів і протидії їм, а також можливий доступ до самих апаратів.

Як приклад він наводить ударні Hornet американської компанії Perennial Autonomy. Про їх застосування проти російської логістики на глибині до 150 кілометрів повідомляли українські медіа.

"Постало питання можливості отримання учасниками картелів самих дронів. Уявіть собі: цей Hornet із дальністю ураження 150 кілометрів може бути використаний під час атаки на вищих посадових осіб — чи то Пентагону, чи то Білого дому", — говорить Снєгирьов.

Він пропонує враховувати й жорстку політику Трампа щодо нелегальної міграції, посилення кордону та боротьби з картелями. За його логікою, можливий доступ їхніх представників до військових технологій мав би викликати особливо гостру реакцію США.

"Наші розвідники вкотре продемонстрували, м'яко кажучи, непрофесіоналізм. І це не могло не викликати відповідної реакції з боку Сполучених Штатів. Тобто вона цілком очікувана", — заявляє експерт, викладаючи свою версію причин американського невдоволення.

Снєгирьов проводить паралель із Дебальцевською операцією: за його словами, американські радари потрапили до росіян нерозпакованими й разом із документацією, замість того щоб бути знищеними. Водночас Радіо Свобода повідомляло про захоплення окремих деталей контрмінометних комплексів, а не підтверджувало всі названі ним обставини.

З побоюваннями щодо захоплення озброєння експерт пов'язує і початкові обмеження використання Javelin. Він згадує їх розміщення на Яворівському полігоні, подалі від фронту. У тому самому матеріалі Радіо Свобода наведено заяву Юрія Бутусова про зберігання комплексів на складах та необхідність погоджувати застосування зі США.

"Якщо вже почалося обурення, треба говорити про першопричину: Сполучені Штати постали перед питанням можливого витоку надчутливих технологій і можливості їх застосування безпосередньо на території США", — вважає Снєгирьов.

При цьому він наголошує, наскільки американська зброя важлива для українських операцій. Ефект ударів по російських транспортних маршрутах — "транспортний локдаун", як він його називає, — Снєгирьов пов'язує передусім із Hornet і стверджує, що саме ці дрони забезпечили результат.

Тому відповідь на питання "що робити далі" експерт починає з вимоги усунути ризики, про які говорить, і не допустити присутності представників картелів у підрозділах розвідки.

Зв'язок між повідомленнями про картелі, поїздкою Секретної служби та нинішніми обмеженнями підтримки залишається версією Снєгирьова. Сам експерт наполягає, що цю версію необхідно обговорювати, навіть якщо вона викличе критику на його адресу.

"Я на себе візьму цей удар — не звикати, як то кажуть. Але має бути об'єктивна картина. Якщо це не виправлять, ми опинимося в повній ізоляції — політичній і військовій", — застерігає він.

Пояснення причин американського невдоволення у співрозмовників різняться. Але обидва вказують на залежність, яка звужує можливості Києва. Наскільки швидко Україна здатна її зменшити — від цього залежить і стійкість оборони, і здатність відстоювати власні рішення у відносинах із Вашингтоном.