Метро без світла, автобуси замість тролейбусів: як Київ, Одеса та Харків готуються до блекауту
Масштабні відключення електроенергії можуть суттєво змінити роботу громадського транспорту в Києві та інших великих містах України. Фокус розбирався, чого чекати мешканцям столиці, Одеси та Харкова у випадку повного блекауту.
У столиці вже підготували резервні автобуси, запаси пального та альтернативні маршрути на випадок зупинки трамваїв і тролейбусів, тоді як метрополітен має резервні схеми живлення. Водночас повний блекаут може призвести до тимчасового припинення руху поїздів, а станції метро продовжать працювати як укриття. Свої плани на випадок тривалого знеструмлення розробляють також в Одесі та Харкові, дізнався Фокус.
Як працюватиме наземний транспорт Києва без електрики
За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, у столиці є резерв автобусів, які мають забезпечити перевезення пасажирів у разі тривалого знеструмлення та зупинки наземного електротранспорту.
У відомстві пояснили, що алгоритм дій уже відпрацьовували під час попередніх енергетичних криз — зокрема, взимку 2022–2023 років та в січні-березні 2026 року.
Залежно від масштабу проблем з електропостачанням передбачено два основні сценарії.
- Локальні відключення. Якщо електроенергії не буде на окремих ділянках, транспортники зможуть запустити додаткові автобуси або змінити маршрути тих, що вже працюють. Це дозволить частково компенсувати зупинку електротранспорту.
- Масштабне знеструмлення. Якщо трамваї та тролейбуси не зможуть працювати на більшості напрямків, місто організує тимчасові автобусні маршрути за основними напрямками руху електротранспорту.
У разі обмежень у роботі метрополітену також передбачено коригування окремих автобусних маршрутів.
Важливо, що резерв автобусів — це не єдина складова плану. За інформацією КМДА, для роботи транспорту підтримують постійні запаси пального. Крім того, до автобусних перевезень можуть залучити водіїв тролейбусів і трамваїв КП "Київпастранс", які мають відповідні посвідчення для керування автобусами.
Таким чином, місто розраховує використати не лише наявний автобусний парк, а й кадровий ресурс підприємства.
Чи працюватиме київське метро під час повного блекауту
Окреме питання — функціонування метрополітену, адже саме підземка забезпечує значну частину пасажирських перевезень у столиці. У КП "Київський метрополітен" пояснили, що електропостачання підземки здійснюється від енергосистеми Києва. Водночас усі підстанції об'єднані в єдину систему зовнішнього електроживлення. Це дає змогу перерозподіляти електроенергію та використовувати резервні схеми в разі аварій.
Однак можливості метрополітену залежать від ситуації в енергосистемі. У разі обмеженого електропостачання підприємство може зменшувати кількість поїздів на окремих лініях або на всій мережі. Якщо ситуація стане критичною, рух поїздів та ескалаторів можуть тимчасово зупинити.
У разі повного блекауту підземні станції продовжать функціонувати як укриття.
У метрополітені пояснили, що навіть за повного зникнення напруги в міській мережі системи життєзабезпечення станцій підтримуватимуть від резервних джерел живлення.
Йдеться про:
- освітлення станцій;
- вентиляцію;
- системи зв'язку;
- водопостачання та водовідведення;
- системи керування;
- пожежну сигналізацію.
Отже, потрібно розрізняти роботу метро як транспортної системи та його функціонування як захисної споруди. Навіть якщо поїзди не курсуватимуть, підземні станції мають залишатися придатними для перебування людей.
Як поводитися пасажирам у метро, якщо зникне світло
Підземні станції Києва виконують не лише транспортну функцію, а й використовуються як укриття. Тому під час тривалого знеструмлення пасажирам важливо дотримуватися правил перебування на станціях.
Метрополітен рекомендує заздалегідь підготувати речі, які можуть знадобитися під час тривалого перебування в укритті.
Зокрема, варто мати із собою:
- документи та необхідні ліки;
- питну воду й запас їжі;
- засоби особистої гігієни;
- заряджений телефон і павербанк;
- теплий одяг та речі для дітей, якщо вони перебувають із вами.
Для тривалого перебування в укритті рекомендують передбачити запас продуктів на дві доби.
Водночас існують обмеження щодо розміщення речей. Не можна захаращувати проходи, виходи та шляхи евакуації. Намети й матраци не повинні перешкоджати пересуванню інших людей. Також заборонено приносити легкозаймисті речовини та громіздкі предмети, які можуть створити небезпеку.
Пасажирам потрібно виконувати вказівки працівників метрополітену та уважно стежити за оголошеннями, зауважують у КМДА.
Які автобуси вже замінюють трамваї та тролейбуси в Києві
Планування резервних перевезень — не лише теоретичний сценарій. На початку листопада 2026 року Київ уже зіткнувся з необхідністю тимчасово зупинити наземний електротранспорт через критичну ситуацію в енергосистемі.
З вечора 3 листопада в столиці призупинили рух трамваїв і тролейбусів. Причиною стали наслідки російських обстрілів та складна ситуація з електропостачанням.
Для часткової компенсації перевезень запустили автобуси, які дублюють маршрути електротранспорту.
За інформацією КМДА, кількість таких машин залежить від наявного транспорту, водіїв, пасажиропотоку та ситуації в місті. Водночас у міській адміністрації наголосили, що автобуси не зможуть повністю компенсувати обсяги перевезень електротранспорту.
Актуальні розклади та зміни в роботі транспорту пасажирам рекомендують перевіряти на сайті КП "Київпастранс".
Чи зможуть автобуси замінити метро та що буде з мостами через Дніпро
Навіть за наявності резервного автобусного парку повністю компенсувати роботу метрополітену буде надзвичайно складно.
Причина полягає не лише в кількості автобусів. Київська транспортна система розрахована на великі пасажиропотоки, а заміна підземки наземним транспортом означатиме додаткове навантаження на дороги, зупинки та транспортні розв'язки.
Транспортний експерт Дмитро Беспалов звертав увагу на те, що для перевезення пасажирів метро знадобилася б величезна кількість додаткових автобусів. За його оцінкою, на окремих напрямках замість 20 автобусів могло б знадобитися близько 100.
Крім того, інфраструктура зупинок і вулиць не розрахована на одночасне обслуговування такої кількості машин. Тому навіть якщо місто матиме додатковий транспорт, це не гарантуватиме звичайного часу очікування та швидкості пересування.
Це питання особливо актуальне для сполучення між лівим і правим берегами Дніпра. У листопаді ситуація ускладнилася після пошкодження Північного мосту внаслідок російської атаки. Рух ним тимчасово обмежували, а транспортні потоки довелося перенаправляти. 8 листопада рух мостом частково відновили, але питання резервних схем сполучення залишилося актуальним.
У цьому контексті важливе не лише функціонування мостів, а й розподіл транспортного навантаження між ними.
Мер Києва Віталій Кличко звертав увагу на те, що столицею проходить значний транзитний транспорт, який додатково навантажує мостову інфраструктуру.
За його словами, після пошкоджень мостів місто вже використовувало автобусні маршрути для організації альтернативного сполучення між берегами. Зокрема, йдеться про маршрут 1М, який дублював частину напрямку червоної гілки метро.
Водночас Кличко визнав, що автобусами неможливо повністю замінити метрополітен.
"У нас більше автобусів, ніж водіїв", — зазначив міський голова, пояснюючи кадрові обмеження.
8 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що уряд, МВС та РНБО опрацьовують резервні транспортні схеми для столиці. Серед завдань — визначення необхідної кількості транспорту та реорганізація дорожнього руху на окремих ділянках.
Чи буде в Києві безплатний проїзд автобусами
Ще одне питання, яке привернуло увагу киян у листопаді, — можливе запровадження безплатного проїзду в наземному громадському транспорті. Володимир Зеленський доручив прем'єр-міністру представити програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті столиці. Також ішлося про необхідність забезпечити достатній резерв автобусів для Києва.
У повідомленні президента зазначалося, що ініціатива пов'язана з необхідністю підтримати безперебійну та доступну роботу транспорту в умовах можливих збоїв у роботі метро або проблем із мостами через Дніпро.
Однак важливо розуміти: доручення розробити програму ще не означає, що безплатний проїзд уже запровадили.
Окремо залишається питання, чи стосуватиметься ініціатива лише комунальних автобусів, тролейбусів і трамваїв, чи також приватних перевізників.
Міський голова Віталій Кличко, коментуючи ініціативу, звернув увагу на кадрову проблему. За його словами, Київ має можливість додатково випустити на маршрути 25 автобусів, однак для цього потрібно щонайменше 50 водіїв категорії D.
Мер також заявив про заборгованість держави перед столицею за компенсацію перевезень пільгових категорій населення.
Як готуються до блекаутів в Одесі: понад 400 автобусів замість електротранспорту
Проблема заміни електротранспорту автобусами актуальна не лише для Києва. В Одесі також розробляють план забезпечення пасажирських перевезень на випадок тривалих відключень електроенергії. За інформацією видання "Одеса Life", у разі масштабного знеструмлення місто розглядає можливість залучення 430–450 автобусів, які мають замінити трамваї та тролейбуси. Це можуть бути приватні автобуси та додатковий соціальний транспорт.
Питання обговорювали під час засідання транспортної комісії Одеської міської ради. Одним із завдань є забезпечення перевезень пасажирів у разі, якщо електротранспорт не зможе працювати через відсутність електроенергії.
Окремо Одеса розраховує на допомогу інших міст. Зокрема, за інформацією місцевих транспортних видань, Дніпро має передати сім великих автобусів у безплатне користування. Також місто може отримати додаткову підтримку від інших громад.
Водночас залишається низка практичних питань.
Зокрема, на засіданні транспортної комісії не уточнили, якими саме автобусами планують замінювати електротранспорт, як оплачуватимуть роботу приватних перевізників, хто забезпечуватиме пальне та обслуговування машин.
Це важливий момент, адже сама наявність автобусів ще не гарантує їх виходу на маршрути. Для організації перевезень потрібні водії, паливо, технічна готовність транспорту та фінансування.
Також залишається відкритим питання вартості проїзду. Приватні перевізники можуть працювати за комерційними тарифами, які відрізняються від вартості проїзду в міському електротранспорті. Інший варіант — збереження звичайних тарифів і пільг, але тоді додаткові витрати доведеться покривати з міського бюджету.
Чому Харків може дозволити безплатний транспорт, а Київ — ні
Харків уже кілька років має досвід безоплатного користування комунальним громадським транспортом. Цю модель запровадили у травні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії. Однак експерти застерігають: механічно переносити харківський досвід на Київ не варто, оскільки транспортні та фінансові умови двох міст суттєво відрізняються.
Член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин пояснює різницю насамперед пасажиропотоком. Коли Харків запроваджував безплатний проїзд, місто переживало масовий відтік населення через бойові дії та постійні обстріли. Відповідно, громадським транспортом користувалося значно менше людей, ніж за звичайних умов.
"Людей їздило значно менше, ніж могло", — пояснив експерт.
У Києві ситуація інша: столиця має значно більший пасажиропотік, а її транспортна система потребує суттєвих витрат на утримання, ремонт та обслуговування. Тому запровадження безплатного проїзду може створити додаткове навантаження на міський бюджет.
За оцінкою Шевчишина, повністю безплатний транспорт може обходитися Києву приблизно у 500 млн грн на місяць. Експерт також звернув увагу, що навіть нинішні тарифи не покривають усіх витрат на перевезення, а різницю вже компенсує міський бюджет.
Інший економічний експерт Олег Устенко наголошує на дефіциті державного та місцевих бюджетів. За таких умов виникає питання, хто саме фінансуватиме нову програму: столиця, державний бюджет чи міжнародні партнери.
Водночас дискусія стосується не лише грошей. Безплатний проїзд сам собою не збільшить кількість автобусів, не розв'яже проблему нестачі водіїв і не поліпшить пропускну здатність доріг. Тобто навіть після скасування оплати пасажири можуть зіткнутися з переповненим транспортом та тривалим очікуванням.
Отже, харківська модель демонструє, що безплатний громадський транспорт в українських містах можливий, але її ефективність залежить від фінансових можливостей громади та кількості пасажирів. Для Києва головним викликом залишається не лише вартість квитка, а й здатність забезпечити достатню кількість справних автобусів, водіїв та стабільне транспортне сполучення під час енергетичної кризи.
Чи зможуть українські міста повністю перейти на автобуси під час блекауту
Досвід Києва, Одеси та Харкова показує, що автобуси залишаються основним резервним варіантом на випадок зупинки наземного електротранспорту. Проте їхні можливості мають об'єктивні обмеження.
Насамперед ідеться про пропускну здатність доріг. Трамваї та метро можуть перевозити значну кількість пасажирів за один рейс, тоді як автобуси потребують більшої кількості транспортних засобів для забезпечення аналогічного пасажиропотоку.
Додатковою проблемою стає нестача водіїв, особливо якщо одночасно доводиться замінювати декілька видів електротранспорту.
Ще один фактор — стан дорожньої інфраструктури. У Києві ситуацію ускладнює необхідність підтримувати сполучення між двома берегами Дніпра, а також можливі обмеження руху мостами.
Тому в умовах масштабного блекауту пасажирам варто бути готовими до змін у звичній роботі громадського транспорту:
- автобуси можуть рухатися за зміненими маршрутами;
- інтервали між рейсами можуть збільшуватися;
- на окремих напрямках можливі додаткові пересадки;
- час поїздки може суттєво зрости;
- рух метро може бути обмежений або тимчасово зупинений, хоча підземні станції продовжать працювати як укриття.
Головне, що варто розуміти пасажирам: резервні автобуси покликані зберегти транспортне сполучення, але не гарантують повноцінної заміни метро, трамваїв і тролейбусів.
Киянам та мешканцям інших великих міст варто стежити за оперативними повідомленнями місцевої влади й транспортних підприємств. Особливо це стосується змін автобусних маршрутів, роботи мостів та графіків руху під час енергетичних обмежень.
Раніше Фокус також розбирав, чи можуть у Києві повністю зупинити метро та запровадити спеціальні перепустки.
А в іншому матеріалі редакція пояснювала, як працюватиме київське метро за повного зникнення електроенергії.