МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Росія готує нову зброю для ударів по Україні: які координати обов'язково закладає у дрони для атак

Наслідки атаки по Україні, балістика, ракета Х-101, ДСНС, ураження мостів у Києві, пожежа, Київ після атаки
Масований удар Росії поширився на західні області України, зачепивши Польщу | Фото: колаж Фокус

Після удару по Кримському мосту та невдалого для Кремля саміту в Китаї Росія влаштувала нову масовану атаку на Україну. Цього разу під прицілом опинилися західні області, а російські ракети й дрон порушили повітряний простір Польщі. Фокус з'ясував, чи досягла РФ межі своїх можливостей для масштабних обстрілів, чому переходить на реактивні "Герані" та як заздалегідь обирає цивільні об'єкти для ударів.

В ніч проти 20 листопада Росія використала для масованої атаки балістику ("Іскандер-М/С-400", "Циркон"), 84 крилаті ракети повітряного та морського базування (Х-101, "Калібр", "Іскандер-К"), а також 404 ударних безпілотники, з яких 123 — це реактивні. У Повітряних Силах звітують, що вдалося збити 462 цілі, а саме: 3 балістичні ракети, 79 крилатих і 380 БпЛА. Зафіксовано влучання ракет та дронів у 23 місцях.

Через комбінований удар по Україні в низці областей (Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській) запроваджені екстрені відключення світла. В Укренерго повідомили, що у зв'язку з атакою Росії на енергетичну інфраструктуру ситуація в енергосистемі є вкрай складною. В інших регіонах діють планові обмеження, світло вимикають згідно з чергами на декілька годин.

Відео дня

Результатом атаки зокрема стало пряме влучання по залізничній станції "Скнилів" у Львові. В обласній військовій адміністрації повідомили, що двоє людей загинули, семеро постраждали. В Укрзалізниці прокоментували, що є ділянки, де ворог пошкодив залізничну інфраструктуру і запевнили, що вже тривають роботи, щоб максимально швидко все відновити. Наразі через постійні загрози затримується майже 1000 поїздів. Там також додали, що Київська кільцева електричка відновлює свій рух і має допомогти жителям столиці дістатися з лівого берега на правий і навпаки.

Атака на захід України та виліт авіації з Далекого Сходу: експерт назвав удар "істеричним"

Однією з особливостей сьогоднішнього обстрілу, як зазначив у коментарі Фокусу військовий експерт Олег Жданов, є те, що він тривав безперервно протягом усієї ночі. Пуски ракет і дронів здійснювалися щонайменше 12 годин поспіль. Балістика запускалася майже за розкладом з інтервалом від 40 хвилин до години. В основному балістичні ракети противник скерував на Київ. Загроза ракет у повітряному просторі зберігалася і вранці. Тож тривога розтягнулася в часі. Інша особливість атаки полягала у тому, що Росія обрала для удару крилатими ракетами західні області.

"Це доволі незвично. Так, росіяни раніше атакували, але то було у 2022 – 2023 роках. Тоді долітали крилаті ракети й до Львова, але з того часу це було дуже рідко. Це просто істерика. Якби Путін був би на місці, не було б саміту, то відповідь за Кримський міст була б одразу наступної ночі. Думаю, що як тільки він вилетів з Китаю, то віддав наказ готувати обстріл. Все, що росіяни змогли підготувати — все запустили. Ми звикли, що як тільки відбувається передислокація стратегічної авіації, то знаємо, що протягом 1 – 2 діб вона буде застосована. А цього разу вся авіація вилітала з "Українки", Далекого Сходу, лише частина з "Оленьї" (вони змогли підготувати її аж під ранок). Тому ця атака була істеричною", — вважає Жданов.

F-16 мають бути в небі завчасно: експерт розкритикував реакцію Польщі на падіння уламків

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що під час масованої атаки Росії на Україну польський повітряний простір порушили дві російські ракети та реактивний дрон. У Люблінському воєводстві виявлено уламки невідомого літального об'єкта біля селища Новий Ліповець (Білгорайський повіт). Повідомляється, що вибух пролунав і у Любачівському повіті. Польська влада встановлює походження знайдених уламків. Ймовірно, це могла бути ракета. Військовий експерт Олександр Коваленко наголошує, подібний випадок стається не вперше і полякам варто було б почати реагувати на це належним чином.

"Туди залітає з 2022 року. Коли готується удар по Україні, пересічний громадянин може розрахувати період. Це тиждень – півтора, коли росіяни можуть провести обслуговування авіації, підвезти боєкомплект, розрахувати маршрути, підготувати польотні завдання для пілотів, задати координати для ударів, провести розвідувальну та дорозвідувальну діяльність. Якщо сьогодні був завданий масований удар, то через 24, 48 чи максимум 72 години буде ще одна атака, але вже, вірогідно, з обмеженим боєкомплектом. А от масштабний відбудеться орієнтовно 29 – 30 листопада. Це хронологія можливостей Росії. Коли президент України заявляє про те, що готується удар по Україні, він це говорить маючи розвідувальні дані. Наші європейські партнери повинні реагувати на це, зокрема Польща. Якщо туди залетить ракета, поляки мають бути готові до цього!" — наголосив Коваленко.

Експерт підкреслив, що як тільки російський засіб ураження обирає траєкторію польоту, вже у повітряному просторі Польщі мав би перебувати, наприклад, винищувач F-16, аби реагувати на можливу загрозу, а не діяти вже по факту падіння ракети на своїй території.

Росія могла націлитися на війська НАТО в Польщі, адже засоби повітряного нападу впали поблизу від місця проведення військових навчань, які розпочалися 9 листопада у межах підготовки до можливої післявоєнної місії в Україні. у Новому Липовці виявили об'єкт, який ідентифікували як ракету Х-101. У Руднику-над-Санем теж виявлено ракету, в Молодичі — за попередньою інформацією, дрон.

"Максимум Росії" та ставка на реактивні "Герані": як змінюється арсенал ворога

Те, що зараз спостерігається з боку ворога під час атак — це, як наголосив Олег Жданов, максимум Росії. А якщо в Україні з'явиться власна балістика, то буде змога значно послабити наявні можливості ворога. Каже, цієї ночі пускові установки майже не відходили від стартових позицій. Судячи з інтервалів пусків, росіяни або від'їжджали на декілька кілометрів, аби перезавантажитись, або взагалі робили це на місці. За наявності балістичного озброєння, Україна могла б уражати в ті точки, звідки відбувається запуск ворожих ракет.

Оцінюючи спроможності української ППО, військовий експерт констатував, що сьогодні вона не може протидіяти російським балістичним засобам ураження через те, що не має відповідних ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони.

Росія виготовляє щомісяця майже 100 балістичних ракет, під час масованих атак застосовує орієнтовно 30. Виходячи з цих даних, противник спроможний завдавати таких нальотів 2 – 3 на місяць. Запас крилатих ракет у російської армії суттєво більший і рахується сотнями одиниць. Щодо дронів — ворог переорієнтовується на виробництво реактивних.

"Я здивувався, що в них немає запасів "Гераней-2", масових пусків. Це наслідки переходу з одного типу дронів на інший. Росіяни зараз переобладнюють свою "Алабугу" під випуск реактивних "Гераней". Вже з'явилася, до речі, "Герань-6". Фактично це крилата ракета, вона недорога, в неї швидкість до 1000 кілометрів на годину. Тому, можливо, що виробництво звичайних "Гераней-2" нині максимально зменшене для того, аби надати виробничі потужності під реактивні", — припустив Жданов.

Координати ЖК закладають заздалегідь: експерт розвінчав російський міф про "роботу ППО"

Серед ключових цілей, які обирає ворог для масованих нальотів: об'єкти критичної інфраструктури, енергетика, логістика (зокрема мости). Так, у Києві сьогодні були обстріляні три мостові переправи (Подільсько-Воскресенський, Південний і Дарницький мости). Зазнали пошкоджень об'єкти енергетики та "Київводоканалу", як наслідок — перебої зі світлом та водою. Атака росіян забрала життя 6 людей, серед них працівники столичного водоканалу. Подільський район: зафіксовано падіння уламків і займання кількох нежитлових будівель, пошкоджено автомобіль.

У розмові з Фокусом військовий експерт Олександр Коваленко наголосив, цілі для ударів Росія не змінила, взимку вони будуть аналогічними, але разом з тим важливою мішенню є цивільні об'єкти, зокрема окупанти цілеспрямовано атакують тими ж дронами житлові багатоповерхівки, б'ють по людям в центрі міст. Мета противника — посіяти серед громадян паніку.

"Будуть далі бити по енергетичній інфраструктурі, логістиці. Є загроза для залізниці, вони намагатимуться полювати за локомотивами. Також буде терор цивільного населення, а саме житлових комплексів. От цієї ночі було застосовано 404 ударних дронів різних модифікацій, кожен з них має відповідну координату для ураження. Є відповідна кількість, яка має координати, які дійсно важливі для російського командування, якихось об'єктів ВПК, логістичного і енергетичного комплексів, але є певне число дронів, які орієнтовані на те, щоб вдарити по багатоповерхівці, ЖК. Для Росії дуже важливо каталізувати хаос серед цивільного населення, а виставляє це так, мовляв, українська ППО так відпрацювала. Ні, це не так. Росіяни знають всі координати подібних об'єктів у Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові та інших містах", — зауважив Коваленко.

Зі слів експерта, ворогу для накопичення арсеналу до наступного комбінованого масованого удару, як правило, потрібно півтора – два тижні. Він також пояснив, що атаки по типу сьогоднішньої, яка була масованою та ракетно-дроновою, Росія здатна проводити приблизно двічі на місяць. А якщо ворог почне обмежувати використання ракетної й дронової компоненти, але битиме цим арсеналом точково, по конкретному місту, то такі обстріли він здатний проводити раз на тиждень.

Нагадаємо, президент України заявив, що Росія запустила по Україні 110 ракет, із них балістичних було 27 одиниць. Зеленський вказав на те, що противник поширив удар по багатьох містах, гатив по підстанціях і енергетичних лініях, від яких залежать атомні станції та енергетичні зв'язки України із сусідами в ЄС.

Через обстріл українські атомні електростанції були вимушені знизити потужність генерації. Повернутися до нормального функціонування АЕС зможуть поетапно лише після проведення ремонту мереж, які були пошкоджені. Наразі без світла перебуває частково столиця та низка областей: Одеська, Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Кіровоградська, Харківська, Черкаська, Херсонська, Чернігівська.