Європа хоче відмовити у тимчасовому захисті українським чоловікам призовного віку. Але чи має вона на це право? Експерти говорять про дискримінацію, судові позови та ризик зруйнувати систему рівноправності, на якій тримається Євросоюз. Що загрожує українцям у ЄС і які юридичні наслідки можливі — у матеріалі Фокусу.
Замах на Вадима Єрмолаєва в Монако — це не політика і не війна, а класичні бізнес-розбірки, вважають експерти. За спиною підприємця — кримінальні кол-центри, кримські винзаводи, санкції РНБО та суперечлива будівля в центрі Дніпра. Чому Монако перестало бути безпечним притулком і кому це вигідно — у матеріалі Фокусу.
Влітку українці знову сидітимуть без світла — і це не через обстріли. Аномальна спека, ремонти на АЕС та дефіцит імпорту електроенергії призвели до запровадження графіків відключень у кількох областях. При цьому промисловість споживає на 2000 мегават менше, ніж раніше, а населення платить за електроенергію, якої іноді немає. Чому відключення повернулися влітку і що робити — у матеріалі Фокусу.
29 червня 1945 року в Москві було підписано радянсько-чехословацький договір, який назавжди змінив долю Закарпаття. Край, який століттями входив до складу Угорщини, Австро-Угорщини та Чехословаччини, став частиною радянської України. Однак питання ідентичності закарпатців залишається відкритим досі — русини, автономія, мовні та культурні особливості регіону продовжують викликати суперечки. Як Закарпаття опинилося у складі України і чому його називають "українським плацдармом на Захід" — у матеріалі Фокусу.
Не буде світла, не буде й води, а платити за неї доводиться дедалі більше. З 1 липня у великих містах України зростуть тарифи на воду — подекуди до 91 гривні за кубометр. При цьому відключення електроенергії можуть залишити мешканців багатоповерхівок без води, а водоканали визнають: генератори є не у всіх. Чому тарифи зростають, якщо послуга не гарантована, і хто за це платить — у матеріалі Фокусу.
Путін знову говорить про мир, але водночас відкидає пропозиції, які підтримують США та Україна. На цьому тлі у Вашингтоні дедалі частіше лунають заяви, що Москва лише виграє час, а опубліковані одкровення про перші місяці президентства Дональда Трампа дають змогу по-іншому поглянути на причини тривалого переговорного тупика.
Путін говорить про мир, Лавров чекає на план Трампа, а Ушаков готовий до діалогу з ЄС. За один день Кремль надіслав одразу кілька сигналів про готовність до переговорів. Але експерти вважають, що це скоріше запрошення до столу переговорів, ніж реальний план. Що насправді стоїть за заявами Путіна і коли можливий реальний прогрес — у матеріалі Фокуса.
Серія ударів по транспортній та енергетичній інфраструктурі Криму знову порушила питання про те, наскільки реальною є стратегія логістичної ізоляції півострова. Українські дрони атакують поромні переправи, мости та об'єкти постачання, а окупаційна влада вже визнає проблеми з паливом та електропостачанням. Якщо Крим дійсно опиниться відрізаним від основних шляхів постачання, чи зможе це наблизити його повернення під контроль України і яким може бути шлях до деокупації півострова, з'ясовував Фокус.
Колись СРСР допомагав Китаю будувати заводи, озброював його армію та підтримував молоду комуністичну республіку. Але вже за кілька років союзники опинилися на межі великої війни. Ідеологічний розкол між Микитою Хрущовим і Мао Цзедуном, взаємні претензії та суперечка за невеликий острів на річці Уссурі призвели до одного з найнебезпечніших конфліктів часів холодної війни. Як виник радянсько-китайський розкол, чому пролилася кров на острові Даманський і що змінилося за наступні десятиліття — розбирався Фокус.
Позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі спровокувало справжню "війну орденів" між Києвом і Варшавою. Українські політики почали масово повертати польські нагороди, а в експертних колах заговорили про найсерйознішу кризу у відносинах двох країн за останні роки. Чому конфлікт спалахнув саме зараз і чи може він вплинути на підтримку України з боку Польщі — з'ясовував Фокус.
