МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Автори
Алла Дуніна

Алла Дуніна

Пише про владу, парламент, політичні кризи, міжнародну підтримку України та рішення, які змінюють життя країни. Розбирається в законопроєктах, бюджеті та політичних скандалах. Відстежує переговори з міжнародними партнерами, санкційну політику та допомогу західних союзників. Розповідає про те, як влада впливає на життя кожного українця — від тарифів і податків до соціальних виплат і безпеки. Займається журналістикою з 1997 року. Працювала в різних всеукраїнських виданнях у відділах криміналу, суспільства, економіки та бізнесу. Має дипломи юриста та філолога.
Журналістка відділу "Ексклюзиви"
Всього: 68 публікацій
  • Саміт НАТО в Анкарі — можливо, найскладніший для України за останні роки. Альянс роздирають внутрішні суперечності: Трамп хоче вивести війська, Європа перенаправляє мільярди на власний оборонний комплекс, а союзники відмовляються від нових зобов'язань. Україна просить ракет, але їх не вистачає у світі. На що може розраховувати Київ і що означає відсутність дати наступного саміту — у матеріалі Фокусу.

  • Адміністрація Трампа розколота: одна частина хоче вивести війська з Європи, інша — блокує ці кроки. Тим часом Європа скоротила оборонні замовлення для американського ВПК на 300 мільярдів доларів і готується до захисту власної безпеки. Що це означає для України і чому все вирішиться після виборів до Конгресу — розбирався Фокус.

  • Росіяни масово гуглять "коли закінчиться СВО", бензин дорожчає, дрони долітають до Москви, а Кремль готується воювати до 2030 року. Втома зростає, але Путін не поспішає завершувати війну. Що стоїть за зростанням втоми в РФ і коли можливі переговори — у матеріалі Фокуса.

  • Європа хоче відмовити у тимчасовому захисті українським чоловікам призовного віку. Але чи має вона на це право? Експерти говорять про дискримінацію, судові позови та ризик зруйнувати систему рівноправності, на якій тримається Євросоюз. Що загрожує українцям у ЄС і які юридичні наслідки можливі — у матеріалі Фокусу.

  • Замах на Вадима Єрмолаєва в Монако — це не політика і не війна, а класичні бізнес-розбірки, вважають експерти. За спиною підприємця — кримінальні кол-центри, кримські винзаводи, санкції РНБО та суперечлива будівля в центрі Дніпра. Чому Монако перестало бути безпечним притулком і кому це вигідно — у матеріалі Фокусу.

  • Влітку українці знову сидітимуть без світла — і це не через обстріли. Аномальна спека, ремонти на АЕС та дефіцит імпорту електроенергії призвели до запровадження графіків відключень у кількох областях. При цьому промисловість споживає на 2000 мегават менше, ніж раніше, а населення платить за електроенергію, якої іноді немає. Чому відключення повернулися влітку і що робити — у матеріалі Фокусу.

  • 29 червня 1945 року в Москві було підписано радянсько-чехословацький договір, який назавжди змінив долю Закарпаття. Край, який століттями входив до складу Угорщини, Австро-Угорщини та Чехословаччини, став частиною радянської України. Однак питання ідентичності закарпатців залишається відкритим досі — русини, автономія, мовні та культурні особливості регіону продовжують викликати суперечки. Як Закарпаття опинилося у складі України і чому його називають "українським плацдармом на Захід" — у матеріалі Фокусу.

  • Не буде світла, не буде й води, а платити за неї доводиться дедалі більше. З 1 липня у великих містах України зростуть тарифи на воду — подекуди до 91 гривні за кубометр. При цьому відключення електроенергії можуть залишити мешканців багатоповерхівок без води, а водоканали визнають: генератори є не у всіх. Чому тарифи зростають, якщо послуга не гарантована, і хто за це платить — у матеріалі Фокусу.

  • Путін знову говорить про мир, але водночас відкидає пропозиції, які підтримують США та Україна. На цьому тлі у Вашингтоні дедалі частіше лунають заяви, що Москва лише виграє час, а опубліковані одкровення про перші місяці президентства Дональда Трампа дають змогу по-іншому поглянути на причини тривалого переговорного тупика.

  • Путін говорить про мир, Лавров чекає на план Трампа, а Ушаков готовий до діалогу з ЄС. За один день Кремль надіслав одразу кілька сигналів про готовність до переговорів. Але експерти вважають, що це скоріше запрошення до столу переговорів, ніж реальний план. Що насправді стоїть за заявами Путіна і коли можливий реальний прогрес — у матеріалі Фокуса.