Пише про владу, парламент, політичні кризи, міжнародну підтримку України та рішення, які змінюють життя країни. Розбирається в законопроєктах, бюджеті та політичних скандалах. Відстежує переговори з міжнародними партнерами, санкційну політику та допомогу західних союзників. Розповідає про те, як влада впливає на життя кожного українця — від тарифів і податків до соціальних виплат і безпеки. Займається журналістикою з 1997 року. Працювала в різних всеукраїнських виданнях у відділах криміналу, суспільства, економіки та бізнесу. Має дипломи юриста та філолога.
Україна звернулася до ЄС із проханням пришвидшити виділення траншів на 27 млрд євро — і отримала паузу замість миттєвої згоди. Bloomberg назвав це відмовою, але експерти закликають не поспішати з висновками: мова йде не про нові кошти, а про перегляд графіку вже затверджених 90 млрд. Економісти пояснюють Фокусу, чому дефіцит до кінця року сягатиме 30 млрд, що буде з фінансуванням у 2027-му та яке відношення до цього мають реформи.
Росія розпочала атаку на високовольтні лінії електропередачі, застосувавши для цього новий тип дронів зі спеціальною бойовою частиною. В останній день вересня під ударом опинилися ТЕЦ, ТЕС, ГЕС і відразу три ЛЕП, пошкодження яких призвело до відключень у Києві. Енергетичні експерти пояснили Фокусу, навіщо РФ намагається розрізати енергосистему на частини, наскільки вразлива столиця і до яких відключень українцям слід готуватися взимку.
Масований удар по Києву в ніч на 30 вересня підтвердив найгірші прогнози: Росія перейшла до системних атак на енергетику. Постраждали Трипільська ТЕС і ТЕЦ-5. Експерти пояснюють Фокусу, чому київське енергокільце не було повністю відновлено ще до цієї атаки, чому з кожним обстрілом ремонтувати стає все складніше і що буде з графіками та опаленням, якщо удари триватимуть.
"Кияни скаржаться", "а ви спробуйте пожити в Херсоні", "ті, хто виїхав, взагалі не мають права скаржитися" — війна дедалі частіше змушує українців не лише ділитися власним страхом, а й порівнювати його з чужим. На п'ятому році повномасштабного вторгнення розмова про тривоги, втрати та безсонні ночі перетворилася на суперечку про те, чий біль важливіший і хто заслужив право говорити, що йому важко. Фокус з'ясовував, чому це відбувається і що насправді стоїть за таким "змаганням у стражданнях".
Російські удари по українському бізнесу загострюють ситуацію на ринку праці. За місяць в "Епіцентрі" втратили 7000 робочих місць. Водночас Fozzy Group оголосив, що скорочує офісні команди, а "АрселорМіттал Кривий Ріг" призупиняє роботу. Чи означає це, що Україну чекає нова хвиля безробіття, попри дефіцит кадрів? HR-експерти пояснили Фокусу, хто ризикує залишитися без роботи, кому доведеться перекваліфіковуватися, чому на одну вакансію вже припадає 3,4 претендента та навіщо країні на тлі скорочень можуть знадобитися трудові мігранти.
Російська ракета чи дрон можуть знищити склад за лічені секунди, але справжній масштаб катастрофи іноді розгортається вже після влучання. Вишневе та Мила продемонстрували, до чого призводить вторинна детонація, якщо боєприпаси зберігають поруч із житловими кварталами. Фокус з'ясовував, хто вирішує, де зберігати снаряди під час війни, і хто несе відповідальність, коли склад стає загрозою для цілого міста.
Вибори президента ФІДЕ переросли у скандал в Україні: позаштатний радник президента Михайло Подоляк погодився підтримати російського мільярдера Тимура Турлова, щодо якого введено санкції, та обійняти посаду віцепрезидента федерації. ФШУ заявляє про спробу рейдерського захоплення, експерти — про боротьбу за багату федерацію та "запасний аеродром" для Подоляка.
Одне куряче яйце, зеленка, кефір, торт і навіть пакети з фекаліями — українська політика знає чимало дивних способів висловити протест. Але саме яйце, кинуте 24 вересня 2004 року у Віктора Януковича, стало майже історичним артефактом. Фокус згадує, чим ще українці закидали й обливали політиків і чому деякі такі "замахи" запам’яталися краще за передвиборчі промови.
Україна між тарифами, Тайванем та великою угодою США з Китаєм. Напередодні переговорів Трампа з Сі Цзіньпіном Зеленський закликав Пекін вплинути на Путіна, проте експерти попереджають: замість тиску на Москву Вашингтон може вимагати поступок від Києва. Фокус розбирався, чи здатна зустріч двох лідерів змінити хід війни і до чого тут переговори Рубіо з Лавровим.
Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрічаються в Нью-Йорку з різними умовами енергетичного перемир'я: Вашингтон хоче зупинити українські удари по російських НПЗ, тоді як Київ вимагає натомість припинення атак РФ на українську енергетику. Фокус з'ясував, чи можлива така угода, чим Трамп може тиснути на Зеленського і чому навіть досягнуте перемир'я ризикує протриматися лише до листопада.
