Пише про владу, парламент, політичні кризи, міжнародну підтримку України та рішення, які змінюють життя країни. Розбирається в законопроєктах, бюджеті та політичних скандалах. Відстежує переговори з міжнародними партнерами, санкційну політику та допомогу західних союзників. Розповідає про те, як влада впливає на життя кожного українця — від тарифів і податків до соціальних виплат і безпеки. Займається журналістикою з 1997 року. Працювала в різних всеукраїнських виданнях у відділах криміналу, суспільства, економіки та бізнесу. Має дипломи юриста та філолога.
Серія ударів по транспортній та енергетичній інфраструктурі Криму знову порушила питання про те, наскільки реальною є стратегія логістичної ізоляції півострова. Українські дрони атакують поромні переправи, мости та об'єкти постачання, а окупаційна влада вже визнає проблеми з паливом та електропостачанням. Якщо Крим дійсно опиниться відрізаним від основних шляхів постачання, чи зможе це наблизити його повернення під контроль України і яким може бути шлях до деокупації півострова, з'ясовував Фокус.
Колись СРСР допомагав Китаю будувати заводи, озброював його армію та підтримував молоду комуністичну республіку. Але вже за кілька років союзники опинилися на межі великої війни. Ідеологічний розкол між Микитою Хрущовим і Мао Цзедуном, взаємні претензії та суперечка за невеликий острів на річці Уссурі призвели до одного з найнебезпечніших конфліктів часів холодної війни. Як виник радянсько-китайський розкол, чому пролилася кров на острові Даманський і що змінилося за наступні десятиліття — розбирався Фокус.
Позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі спровокувало справжню "війну орденів" між Києвом і Варшавою. Українські політики почали масово повертати польські нагороди, а в експертних колах заговорили про найсерйознішу кризу у відносинах двох країн за останні роки. Чому конфлікт спалахнув саме зараз і чи може він вплинути на підтримку України з боку Польщі — з'ясовував Фокус.
Україна та США обговорюють двоетапне припинення вогню по лінії фронту, а в переговорному процесі з'явилася "кватирка" — так політологи оцінюють пом'якшення позиції Москви. Однак експерти вважають, що найближчими місяцями нас чекає не замороження, а ескалація. Що стоїть за заявами Лаврова, чому Зеленський готовий до переговорів і коли настане переломний момент — у матеріалі Фокусу.
Нафтопереробний завод у самій Москві, дим над Капотнею та десятки безпілотників над російською столицею — Україна дедалі частіше переносить наслідки війни туди, де раніше їх майже не відчували. Але чи здатний удар по одному з найбільших НПЗ РФ справді послабити військову машину Кремля, чи йдеться насамперед про болючий символічний удар по російській еліті?
Напередодні саміту G7 у Європі побоювалися, що Дональд Трамп спробує схилити Україну до поступок заради угоди з Путіним. Однак підсумок переговорів виявився протилежним: мова зайшла про нові санкції проти Росії, ліцензії на виробництво зброї для України та посилення військової допомоги Києву. Чому світові лідери заговорили про можливий дипломатичний перелом уже цього літа, з'ясовував Фокус.
Вперше з початку повномасштабного вторгнення влада запропонувала військовим чіткі терміни служби. Однак замість демобілізації армія отримала нові контракти, які адвокати називають "тотальною профанацією", а самі бійці — "військовим рабством". Чому реформа викликала стільки запитань і кого вона змушує служити без права вибору, з'ясовував Фокус.
Вночі російська атака зачепила не лише житлові квартали Києва, а й одну з головних духовних святинь України — Києво-Печерську лавру. Пошкодження отримали об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а під загрозою опинилися унікальні фрески, розписи та елементи внутрішнього оздоблення храмів. Фокус з'ясував, якими можуть бути не тільки культурні, а й політичні наслідки удару по одному з найвідоміших символів України.
13 червня світ згадує про людей, які від народження відрізняються зовні, але стикаються з загрозами, набагато серйознішими за просто цікаві погляди. В одних країнах альбіноси змушені боротися з важкими наслідками хвороби та ризиком раку шкіри, а в інших — буквально рятуватися від полювання, заснованого на давніх забобонах. Чому рідкісна генетична особливість досі стає причиною дискримінації, насильства і навіть вбивств, з'ясовував Фокус.
Літо 2026 року може стати переломним періодом у війні в Україні. Європейські лідери дедалі частіше говорять про новий дипломатичний шанс і можливе "вікно можливостей" для перемовин, проте експерти нагадують: одних гучних заяв і міжнародних самітів недостатньо для припинення вогню. Які чинники здатні наблизити мирний процес і чому реальні шанси на переговори багато аналітиків пов'язують не з літом, а з осінню, розбирався Фокус.
