Ольга Шевченко

Японія та Південна Корея перебувають у загрозливій безпековій ситуації й можуть вийти з угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. Після цього так само діятимуть інші країни Індо-Тихоокеанського регіону. Азія пережила перші ядерні вибухи майже століття тому. Виникає питання, як вона впорається з викликами у сучасних умовах, коли війна прийшла в країну, яка добровільно відмовилась від ядерної зброї.

Збройні сили Російської Федерації з весни 2025 року двічі застосували ударний дрон-камікадзе "Дань-М" для ударів по Києву та Одесі. Новий бойовий безпілотник летить зі швидкістю дозвукової ракети Tomahawk і примушує використовувати дорогі системи NASAMS чи IRIS-T. Як розвиватиметься "Дань-М" РФ та чи має Москва успіхи у продовженні асиметричної війни?

Громадяни Естонії потерпають від інформаційних спецоперацій Російської Федерації, які розбурхують суспільство та ускладнюють політичні процеси. На яких внутрішніх суперечностях "грають" спецслужби Кремля? Про які начебто "законні" підстави для окупації країн Балтії може оголосити Москва?

Які мотиви керують поведінкою президента Російської Федерації Володимира Путіна, коли він вирішує, як діяти щодо країн Балтії? Що дратує Путіна в Естонії, Литві, Латвії та країнах Заходу й чи діє він раціонально?

Новий "автономний" російський танк успадкував старі корпуси від Т-72/Т-90. Він не має реальної автономності, що свідчить радше про скорочення витрат і пропаганду РФ, ніж про справжні інновації на полі бою або повноцінну інтеграцію ШІ.

Що думають західні аналітики про плани російського президента Володимира Путіна щодо держав Балтії? Чи можливо прорахувати рішення очільника Кремля і які шанси на вторгнення Російської Федерації в Естонію, Литву та Латвію?

Один із генералів армії США нещодавно порівняв загрозу, що надходить від дронів, із загрозою саморобних вибухових пристроїв (СВП) під час війни з тероризмом. В обох випадках для протидії загрозі необхідна координація зусиль.

У березні 2025 року американський уряд провів варгейм із захисту військових баз у США від атак безпілотників. Лише через три місяці теоретична загроза стала лякаюче близькою до реальності. У червні 2025 року Україна провела операцію "Павутина".

Літак OA-1K Skyraider II буде призначений для низьких і повільних польотів з максимальною швидкістю 394 км на годину.

Якщо ми хочемо рухатися швидше, нам необхідно з розумом підходити до менеджменту. Для цього необхідно уточнити, хто відповідає за проєкт, хто формує ринок і об'єднує технології з наслідками їх застосування. Якщо швидкість стала стратегічним ресурсом, то і влада має бути реальною, скоординованою та оперативно обґрунтованою.