Журналістка. У професії з 2009 року. До Фокуса писала для "КП в Україні". Основний напрямок у журналістиці - теми, що викликають суспільний резонанс. У вільний час малює картини і комікси та відстоює права тварин.
35 років тому Україна і Росія ще жили в одному економічному, культурному й інформаційному просторі. Сьогодні українські дрони топлять російські кораблі, музиканти більше не їдуть по славу до Москви, держава поміщається у смартфон, а церква й мова дедалі менше залежать від колишнього центру імперії. Фокус розібрався, як за три з половиною десятиліття "Україна — не Росія" перетворилося з політичної формули на реальність.
23 серпня 1998 року Україна вперше отримала власне найвище звання — Герой України. За 28 років його вручали військовим і науковцям, артистам і спортсменам, директорам заводів та політикам. Але історія цієї нагороди виявилася далеко не лише парадною. Фокус розповідає, хто сказав найвищій державній нагороді "ні", кого згодом її позбавили й чому саме війна змусила Україну по-новому подивитися на те, кого вона називає своїми Героями.
Понад 160 років тому світ уперше домовився, що навіть війна повинна мати правила, а поранені, полонені та цивільні — право на захист. Червоний Хрест став головним символом цієї домовленості. Але велика війна в Україні показала незручну реальність: організація з унікальним гуманітарним мандатом часто виявляється безсилою саме там, де її допомоги чекають найбільше. Фокус розібрався, що сьогодні стоїть за знаменитою емблемою — реальна допомога чи система, яка дедалі важче справляється зі своєю головною місією.
Колись їхні імена були синонімами глобального страху: за ними полювали спецслужби, за інформацію про них обіцяли мільйони, а створені ними угруповання тримали в напрузі цілі країни. Минуло десятки років — бен Ладен і аль-Багдаді мертві, Брейвік і Абдеслам сидять у в'язниці, а таліби знову правлять Афганістаном. Фокус з'ясував, куди поділися найвідоміші терористи світу і що сталося з організаціями, які вони залишили після себе.
Рівно 30 років тому, 21 серпня 1996 року, в Україні заснували орден "За мужність" — нагороду, яка згодом стала одним із головних символів особистого героїзму. Якщо спочатку нею відзначали військових, правоохоронців, рятувальників та цивільних за вчинки з ризиком для життя, то після початку повномасштабної війни орден отримав зовсім іншу вагу — тисячі його кавалерів здійснили свої подвиги вже безпосередньо на фронті. Фокус розповідає, які державні ордени існують в Україні, за що ними нагороджують і хто може стати їхнім кавалером.
Він помер у злиднях, майже не відомий широкій публіці, а через десятиліття його прізвище стало назвою окремого виду жаху. Ктулху перетворився на попкультурну ікону, вигаданий "Некрономікон" — на книгу, яку досі намагаються відшукати як справжню, а лавкрафтівські мотиви можна знайти в кіно, серіалах, іграх і сучасній літературі. Сьогодні, 20 серпня виповнюється 136 років від дня народження Говарда Філіпса Лавкрафта — письменника, чия слава фактично почалася вже після його смерті.
Росія майже дев'ять годин атакувала Київ та область ракетами й дронами, залишивши після себе десятки загиблих і поранених, зруйновані будинки та пошкоджені логістичні об'єкти. Фокус з'ясував, чи справді РФ відстріляла весь підготовлений комплект ракет, чи була ця атака "розминкою" перед Днем Незалежності та чому експерти по-різному оцінюють її масштаби.
Заклик Михайла Федорова не чекати завершення війни заради виборів може виявитися значно більшим, ніж просто дискусією про демократію. Політологи бачать у ньому фактичний старт дистанціювання від команди Володимира Зеленського, спробу зібрати протестний електорат і сформувати новий політичний порядок денний. Фокус з'ясував, чи справді в Україні з'являється новий опонент президента і до чого може призвести боротьба за вибори ще до завершення війни.
До Дня Незалежності залишається менше тижня, і головне питання зараз — чи використає Росія символічну дату для нового масованого удару. Пауза після масштабної балістичної атаки 1 серпня підживлює версію про накопичення ракет, тоді як до звичних "Іскандерів" і "Шахедів" додається ще одна загроза — дешеві крилаті "Бандеролі". Експерти тим часом розходяться в оцінках того, чого чекати 24 серпня.
Європа продовжила тимчасовий захист для українців до 2028 року, але одночасно зробила його менш доступним для частини чоловіків. Німеччина вже не виключає депортації тих, хто не матиме законних підстав для перебування, у Чехії фіксують перші відмови, а в Польщі дедалі голосніше говорять про повернення чоловіків призовного віку. Фокус з'ясував, де українцям тепер буде складніше отримати захист і чи може нова політика ЄС стати початком системного повернення чоловіків в Україну.
