Зеленський попередив, що війна дедалі більше "закриває небо" над Росією, Путін у відповідь пригрозив через можливі трагедії з літаками, а вже наступного дня ІКАО заговорила про зростання ризиків для цивільної авіації та оновлення рекомендацій. Що насправді означала заява українського президента і до чого може готуватися Кремль — розбирався Фокус.
Щоб спричинити енергетичну кризу, Росії не обов'язково залишати без світла всю Україну. Херсон уже показує, що системних ударів по критичній інфраструктурі одного міста достатньо, аби виникла загроза тривалої відсутності тепла, евакуації та комунальної катастрофи. Після удару по Одеській ТЕЦ експерт назвав міста, де такий сценарій може повторитися.
У День авіації Україна може згадати літаки, які змушували світ переписувати рекорди й вивчати українські інженерні рішення. Але сьогодні питання вже не в тому, наскільки великими були "Руслан" чи "Мрія". Фокус розповідає, як народилася школа Антонова — і чи залишилося від неї щось більше, ніж легендарні літаки минулого.
Херсон дедалі ближче до сценарію, за якого взимку місто може залишатися без світла і тепла по кілька днів, а кожен новий удар РФ скорочує шанси відновити зруйновану інфраструктуру до холодів. У ОВА вже попереджають: до зими може просто нічого не залишитися, а мешканців закликають виїжджати. Фокус з'ясовував, які ще міста України можуть опинитися в такій самій ситуації.
Таємний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви міг стосуватися не лише війни в Україні. У США заговорили про ризик нової мобілізації в РФ і можливу спробу Кремля "перевірити" НАТО обмеженим ударом. Експерти пояснили Фокусу, чому найбільше ризикують країни Балтії, навіщо Москві така ескалація і як вона може використати її для шантажу Заходу.
Її ім'я стало синонімом милосердя, а після смерті Католицька церква офіційно зарахувала Матір Терезу до святих. Та за бездоганним образом черниці з Калькутти залишилося чимало незручних історій: хворі без належного лікування та знеболення, захоплення духовною цінністю страждання, мільйонні пожертви від сумнівних благодійників і теплі слова на адресу диктаторів. Фокус з'ясував, що в легенді про одну з найвідоміших "святих" ХХ століття було правдою, а про що воліли не говорити.
У Москви є одна давня історична традиція — час від часу згорати майже дощенту. І якщо інколи місто справлялося з цим самостійно, то в інші епохи охоче знаходилися ті, хто допомагав: князі, ординці, кримські татари та чужі армії. Фокус розповідає, скільки разів Москва ставала згарищем і кому вдалося зробити її історію особливо гарячою.
У державному бюджеті вже бракує власних доходів навіть на повне фінансування оборони, а затяжна війна може вимагати ще сотень мільярдів гривень. Водночас влада готує пенсійну реформу, обіцяє підвищення зарплат учителям і шукає нові правила бронювання. В інтерв'ю Фокусу Данило Гетманцев розповів, де Україна братиме гроші, чому ТЦК треба реформувати та чи можлива мобілізація жінок.
35 років тому Україна і Росія ще жили в одному економічному, культурному й інформаційному просторі. Сьогодні українські дрони топлять російські кораблі, музиканти більше не їдуть по славу до Москви, держава поміщається у смартфон, а церква й мова дедалі менше залежать від колишнього центру імперії. Фокус розібрався, як за три з половиною десятиліття "Україна — не Росія" перетворилося з політичної формули на реальність.
23 серпня 1998 року Україна вперше отримала власне найвище звання — Герой України. За 28 років його вручали військовим і науковцям, артистам і спортсменам, директорам заводів та політикам. Але історія цієї нагороди виявилася далеко не лише парадною. Фокус розповідає, хто сказав найвищій державній нагороді "ні", кого згодом її позбавили й чому саме війна змусила Україну по-новому подивитися на те, кого вона називає своїми Героями.
