Уляна Купновицька

Понад 160 років тому світ уперше домовився, що навіть війна повинна мати правила, а поранені, полонені та цивільні — право на захист. Червоний Хрест став головним символом цієї домовленості. Але велика війна в Україні показала незручну реальність: організація з унікальним гуманітарним мандатом часто виявляється безсилою саме там, де її допомоги чекають найбільше. Фокус розібрався, що сьогодні стоїть за знаменитою емблемою — реальна допомога чи система, яка дедалі важче справляється зі своєю головною місією.

Колись їхні імена були синонімами глобального страху: за ними полювали спецслужби, за інформацію про них обіцяли мільйони, а створені ними угруповання тримали в напрузі цілі країни. Минуло десятки років — бен Ладен і аль-Багдаді мертві, Брейвік і Абдеслам сидять у в'язниці, а таліби знову правлять Афганістаном. Фокус з'ясував, куди поділися найвідоміші терористи світу і що сталося з організаціями, які вони залишили після себе.

Рівно 30 років тому, 21 серпня 1996 року, в Україні заснували орден "За мужність" — нагороду, яка згодом стала одним із головних символів особистого героїзму. Якщо спочатку нею відзначали військових, правоохоронців, рятувальників та цивільних за вчинки з ризиком для життя, то після початку повномасштабної війни орден отримав зовсім іншу вагу — тисячі його кавалерів здійснили свої подвиги вже безпосередньо на фронті. Фокус розповідає, які державні ордени існують в Україні, за що ними нагороджують і хто може стати їхнім кавалером.

Він помер у злиднях, майже не відомий широкій публіці, а через десятиліття його прізвище стало назвою окремого виду жаху. Ктулху перетворився на попкультурну ікону, вигаданий "Некрономікон" — на книгу, яку досі намагаються відшукати як справжню, а лавкрафтівські мотиви можна знайти в кіно, серіалах, іграх і сучасній літературі. Сьогодні, 20 серпня виповнюється 136 років від дня народження Говарда Філіпса Лавкрафта — письменника, чия слава фактично почалася вже після його смерті.

Росія майже дев'ять годин атакувала Київ та область ракетами й дронами, залишивши після себе десятки загиблих і поранених, зруйновані будинки та пошкоджені логістичні об'єкти. Фокус з'ясував, чи справді РФ відстріляла весь підготовлений комплект ракет, чи була ця атака "розминкою" перед Днем Незалежності та чому експерти по-різному оцінюють її масштаби.

Заклик Михайла Федорова не чекати завершення війни заради виборів може виявитися значно більшим, ніж просто дискусією про демократію. Політологи бачать у ньому фактичний старт дистанціювання від команди Володимира Зеленського, спробу зібрати протестний електорат і сформувати новий політичний порядок денний. Фокус з'ясував, чи справді в Україні з'являється новий опонент президента і до чого може призвести боротьба за вибори ще до завершення війни.

До Дня Незалежності залишається менше тижня, і головне питання зараз — чи використає Росія символічну дату для нового масованого удару. Пауза після масштабної балістичної атаки 1 серпня підживлює версію про накопичення ракет, тоді як до звичних "Іскандерів" і "Шахедів" додається ще одна загроза — дешеві крилаті "Бандеролі". Експерти тим часом розходяться в оцінках того, чого чекати 24 серпня.

Європа продовжила тимчасовий захист для українців до 2028 року, але одночасно зробила його менш доступним для частини чоловіків. Німеччина вже не виключає депортації тих, хто не матиме законних підстав для перебування, у Чехії фіксують перші відмови, а в Польщі дедалі голосніше говорять про повернення чоловіків призовного віку. Фокус з'ясував, де українцям тепер буде складніше отримати захист і чи може нова політика ЄС стати початком системного повернення чоловіків в Україну.

"Найважча зима в українській історії" — саме так українців уже влітку попереджають про наступний опалювальний сезон. Але на п'ятий рік повномасштабної війни така риторика звучить особливо дивно: країна вже пережила блекаути, удари по ТЕЦ, холодні квартири й тривалі відключення, а тактика Росії давно відома. То чому саме зараз суспільство знову готують до майже катастрофічного сценарію? Опитані Фокусом експерти розділилися: одні бачать у цьому спробу влади заздалегідь підстрахуватися від відповідальності за недостатню підготовку, інші — можливий "прогрів" суспільства до болючих політичних компромісів.

Повітряні сили вирішили більше не показувати Росії, скільки балістичних ракет Україна здатна перехопити, але це рішення одразу розкололо експертів. Одні вважають, що точна статистика фактично допомагала ворогу рахувати український боєкомплект, інші бачать у нових правилах небезпечну спробу приховати не проблему, а інформацію про неї. Фокус розбирався, що насправді стоїть за закриттям даних про балістичні удари.