Дико красиві і небезпечні: топ-7 порід кішок для найсміливіших

Кішки є одними з найпоширеніших домашніх тварин на землі, проте деякі представники цього сімейства можуть бути небезпечними для домочадців тією чи іншою мірою. Фокус зібрав найбільш неоднозначні породи кішок, заводячи яких, необхідно добре подумати.

Бобкет (руда рись)

Ця екзотична "бородата" тварина із сімейства котячих з пензликами на вухах, плямистими спиною і животом вважається однією з порід, яка, будучи більше дикою, ніж звичайні домашні кішки, усе ж співіснує з людьми. Але, якими б ручними руді рисі здавалися, не варто забувати, що вони мають агресивну сторону і навіть можуть серйозно покалічити дорослу людину, як будь-яка дика кішка.

Ця порода відома своєю непередбачуваністю і примхливістю. Вони бувають красивих відтінків — від золотистого до димчасто-блакитного, але не варто дозволяти їхній красі вводити в оману. Ці зухвалі тварини будуть кришити меблі і килими на клапті, а також лякати гостей. Крім того, їх краще тримати подалі від дітей.

Заводячи бобкета і викладаючи кругленьку суму за кошеня, варто врахувати, що це — не тільки небезпечна, але і дорога порода в утриманні. Дорослій кішці-рисі в день потрібно до півтора кілограмів мʼяса. Додайте сюди витрати на ветеринарів та заміну пошкоджених меблів (читайте вище).

Піксибоб

Піксибоб — більш безпечна версія бобкета, до того ж менших розмірів, хоча і схожа на маленьку рись. Це — активна й авантюрна порода кішок, представники якої часто мають особливу мутацію, відому як полідактилізм, тобто можуть мати зайві пальці на лапах.

Піксибоби бувають як з короткою, так і довгою шерстю, а їхній розмір коливається від середнього до великого. Вони досить товариські, але не особливо люблять незнайомих людей. Ці тварини іноді "розмовляють" з людьми гарчанням, і це вводить господарів в оману, тому що вони не можуть зрозуміти настрій вихованця. Однак, варто памʼятати, що гарчання — це в піксибобів ознака агресії.

За своїм характером ця порода нагадує собак, до того ж добре піддається дресуванню.

Бенгальська кішка

Ця гібридна кішка була виведена протягом багатьох поколінь шляхом схрещування домашніх кішок з азійськими леопардовими кішками. Вони продаються як F4, але в душі вони як і раніше дикі кішки. Вони красиві, вигадливі і дуже розумні. Однак, заводячи кошеня цієї породи, варто знати: воно активніше за 10 звичайних "дворових" родичів, тому вимагає уваги і дресування. В іншому випадку коріння дикої кішки візьмуть верх, і в результаті господарі отримають потенційно небезпечного, хоч і красивого вихованця.

Не соціалізована тварина може бути агресивною і за першої ж нагоди вчепиться в руку або ж, навпаки, виросте лякливою і піде жити під диван, влаштувавши там же туалет.

Крім того, бенгали мітять територію, залишаючи в будинку специфічний запах.

Каракал

Каракал — ще одна одомашнена дика кішка рідкісної краси, близька за своїм корінням до пум і сервалів, а також дуже схожа на степову рись. На думку експертів — це небезпечна тварина. Якщо в маленькому віці кошенята каракала грайливі і ласкаві, то, виростаючи, вони стають справжніми хижаками, які більші за звичайну кішку в 4-5 разів. За відсутності соціалізації і неправильного дресуванню в маленькому віці ці кішки можуть становити серйозну небезпеку для людини.

У каракали є одна особливість, яка часто збиває з пантелику власників, — різні емоції вони передають за допомогою рухів вух і шиплячих звуків, які багатьом людям важко зрозуміти, і часто це стає ще одним приводом для тривоги.

Варто також враховувати, що каракали не тільки досить товариські, але і шалено енергійні, і їхня присутність може бути руйнівною.

Чаузі

Дика домашня кішка чаузі — родом з Південної Центральної Азії і важить приблизно так само, як середня собака. Вона пішла від очеретяних котів, завдяки яким отримала свою назву, оскільки по-латині "очеретяний кіт" вимовляється як Felis chaus. Також серед її предків є савана, бенгальська та абісинська породи.

Атлетична, з довгими вухами і коротким хвостом, який здається непропорційним її довгому тілу, ця тварина із сімейства котячих може стрибати на висоту майже два метри. Чаузі дуже соціальні і потребують компанії, тому надовго залишати їх не можна. Якщо вже не виходить бути з ними частіше, то краще завести ще одну домашню тварину, з яким чаузі легко подружиться. Вони, до речі, непогано уживаються із собаками.

Фахівці радять тримати маленьких дітей подалі від цієї породи.

Щоб кішка не влаштувала погром у житлі, їй необхідно організувати достатнє місце для ігор. Саме тому ця порода краще підходить для приватних будинків з двором або ж для тих квартир, де є можливість виділити їй окремий кут для активності.

Оцелот

Оцелот вимагає особливого догляду, як і всі екзотичні кішки, і становить певний ризик для свого власника. Він має дуже сильну щелепу і може гризти практично все, а сила укусу в нього така ж, як у пітбуля. Якщо оцелот не соціалізований, то є небезпечним для людини. У дикій природі ці кішки, нападаючи на здобич, націлюються на найбільш мʼякі місця жертви. У людей найуразливішими для зубів оцелота є пахви і шия.

Представники цієї породи мітять свою територію сечею і фекаліями з дуже сильним запахом, тому каструвати їх потрібно в 3-5 місяців.

Оскільки це великі кішки, їм потрібно багато місця, проте тримати їх на вулиці — небезпечно. Ідеальне місце — приватний будинок з відкритим вольєром, причому площа останнього повинна бути понад 15 квадратних метрів і заввишки понад два метри, а ще бажаний басейн. Так-так, оцелоти дуже люблять плескатися у воді!

Тим же, хто, незважаючи ні на що, пристрасно хоче мати вдома цю породу, варто знати, що соціалізації піддається кошеня, яке забрали від матері ще до того, як у нього розплющилися очі, в іншому випадку він вже ніколи не стане ручним. Купувати кошенят варто не в закладах вольєрного утримання, а в розплідниках домашнього типу, де малюки практично з народження перебувають у контакті з людиною. Ні в якому разі не можна купувати цих тварин у перекупників або в зоопарках.

Оцелотів не рекомендують тримати в будинку, де є маленькі діти.

Сінгапурська кішка

Сінгапурська кішка трохи відрізняється від інших представників рейтингу, оскільки є найбільш миролюбною, проте є в неї свої риси, які роблять її не такою вже простою, як здається на перший погляд.

Кішки цієї породи вимагають від господарів багато уваги і чимало зусиль для дресування. За своєю натурою вони дуже полохливі, і якщо їх не виховати правильно, будуть весь час ховатися подалі. Дані тварини чудово відчувають настрій господаря і переймають його. Тому якщо людина спілкується на підвищених тонах, а в родині переважають негативні емоції, сінгапури починають хворіти.

Сінгапурські кішки довго придивляється до незнайомців, а також вважаються більш дратівливими порівняно з іншими породами.

Раніше ми писали про те, яку кішку варто завести тим, хто з якоїсь причини не може тримати собаку, а також перераховували найдорожчі породи цих тварин.