Лялькові пристрасті. Чому ляльку Барбі люблять і ненавидять одночасно

"Ким тільки Барбі не була. Не думаю, що можу придумати заняття, яке вона ще не освоїла"

Олімпіада в Токіо вже закінчилася, але пристрасті навколо неї, як і раніше, бушують. Зокрема, по всьому світу користувачі соцмереж обурюються тим, що американська компанія Mattel не випустили ляльку Барбі з азійською зовнішністю у своїй спеціальній колекції, присвяченій Олімпійським іграм.

Колекція з'явилася на початку цього року, і в її створенні американці співпрацювали з Олімпійським комітетом у Японії. Однак, недогляд компанії помітили лише в середині серпня, коли Mattel запустила додаткову кампанію з просування колекції. У неї входять п'ять ляльок у вигляді спортсменок, які займаються бейсболом, спортивним скелелазінням, карате, скейтбордингом і серфінгом — дисциплінами, які вперше в Токіо були представлені як олімпійські види спорту.

Передбачалося, що Барбі-скейтбордистка матиме азійську зовнішність, але щось пішло не так. Фанати ляльок помітили, що її обличчя цілком європейське, і почали обурюватися. У відповідь представники Mattel заявили, що компанії не вдалося створити таку ляльку, але вона працює над тим, щоб зробити свої іграшки більш різноманітними. При цьому не можна сказати, що в Mattel зовсім немає досвіду в створенні Барбі з азійською зовнішністю. Так, у 2019 році компанія випустила колекційну ляльку із зовнішністю Наомі Осаки, американської тенісистки японського походження, і вся партія була розпродана за кілька годин.

У сучасному світі лялька Барбі має унікальний статус. Цього року їй виповнилося 62 роки, це найбільш довгоживуча іграшка США. За цей час Барбі зібрала армію лютих фанатів і противників. Знаменитості пишаються, коли виходять Барбі з їхньою зовнішністю, і це стає новиною у світовому порядку денному. Як вважає дослідниця Лінор Горалік, усе тому, що Барбі — дзеркало нашої цивілізації, у якому відображаються мрії та прагнення людей, їхнє ставлення до себе та інших.

"Там, де Барбі викликає в нас роздратування, ми можемо твердо говорити собі: ми проектуємо на неї свої проблеми. Справа не в ній, справа в нас. Це ми дратуємо себе своїм нав'язливим наслідуванням моди, або кар'єризмом, або турботою про власну зовнішність, або тим, як ми будуємо сімейні відносини", — писала Горалік у книзі "Порожня жінка. Світ Барбі зсередини і зовні".

Рольова модель

День народження Барбі — 9 березня 1959, але історія її створення почалася трьома роками раніше. У 1956 році Рут і Елліот Хендлери, співзасновники компанії іграшок Mattel, подорожували по Європі. В одному із сувенірних магазинчиків у Швейцарії Рут побачила цікаву ляльку і придбала її. Ця лялька звалася Ліллі, мала вигляд дорослої жінки, була блондинкою з макіяжем і на підборах. Після повернення в Штати Рут Хендлер почала переконувати чоловіка та інших директорів компанії зробити подібну іграшку для американського ринку. Ті були проти, оскільки виробляти таку ляльку було б дорого, а її фігура занадто сексуальна і викличе критику. Проблема полягала і в ляльці Ліллі, яку випускали за мотивами еротичних коміксів, що видавалися в німецькій газеті Bild Zeitung. Тому лялька в німецької аудиторії асоціювалася переважно із сексом і порнографією та продавалася як жартівливий сувенір для дорослих.

Однак, Рут Хендлер не здавалася, наводячи в приклад власну дочку Барбару. Дівчинка вважала за краще грати не з пупсами, найпоширенішими на той момент іграшками, а з ляльками, яких вона малювала на папері, надаючи їм дорослий вигляд і розігруючи сценки із сімейного життя. Тому Хендлер запропонувала заповнити нішу на ринку іграшок і випускати ляльку для підлітків, яка стала б для них рольовою моделлю. Також компанії вдалося здешевити виробництво, перевівши його в Японію. У 1959 році Mattel представила першу Барбі, названу на честь дочки Рут Хендлер. Як писала The New York Times, презентація стала "вибухом бомби", оскільки доросла фігура, особливо груди, викликала обурення дорослої аудиторії. Втім, дівчатка-підлітки Барбі оцінили — тільки за 1959 рік компанія продала 351 тис. виробів за $3, а фабрику довелося терміново розширювати, оскільки замовлення були розписані на три роки вперед.

Ідеальна сім'я

Рут Хендлер говорила: "Ми створили Барбі, щоб втілити в життя мрію кожної дівчинки про майбутнє". Але компанія змогла завоювати серця дітей не тільки дорослим образом Барбі. Радикальне нововведення полягало в тому, що Mattel пропонувала не просто ляльку, але цілісний спосіб життя, своєрідний світ, який з часом розширювався і набував нових атрибутів. У першому ж випуску 1959 року до ляльки, одягненої в купальник, додавалися ще дев'ять комплектів одягу і взуття, а також брошура з описами цього гардеробу і ситуацій, у яких треба було носити одяг.

Розробляючи ляльковий одяг та аксесуари, дизайнери компанії враховували модні серед підлітків віяння і тенденції "дорослої" моди. Наприклад, у комплекті була піжама для Барбі, оскільки серед американських дівчаток у той час були популярні піжамні вечірки. У виготовленні лялькового одягу Mattel використовувала дуже модні тканини на кшталт нейлону, тюлю, що тільки з'явилися в 1950-х і. Коли в жіночий гардероб увійшли нейлонові колготки, вони з'явилися і в Барбі.

Далі — більше: у 1961 році в Барбі з'явився бойфренд Кен — лялька, названа на честь сина подружжя Хендлерів. Потім — молодша сестра Скіппер, кілька кузин, батьки, тітоньки і дядечки. Іграшкове господарство поповнювалося будинком з різноманітними меблями, кухнею з побутовими приладами і посудом, автомобілями, домашніми тваринами. Паралельно компанія розробляла міфологію сім'ї Барбі і випускала розповіді про те, як живуть і чим займаються лялька, її численні родичі і друзі. Усе це призвело до того, що аудиторія стала олюднювати Барбі, сприймати її як живий персонаж, на якого треба рівнятися. Тому коли Mattel у 2004 році оголосила, що Барбі і Кен розлучаються, фанати засипали компанію петиціями про те, що це несправедливо по відношенню до такої ідеальної пари. На День святого Валентина у 2011 році компанія випустила оновлену версію Кена і заявила, що вони з Барбі знову разом.

Любов до фанатів

В армії шанувальників Барбі найзапекліші — це колекціонери, уже дорослі люди, які тим не менше купують ляльок сотнями щорічно. За заявою компанії Mattel, її ляльок збирають понад 100 тис. чоловік по всьому світу, у 90% випадків це сорокарічні жінки, половина з них щороку витрачає на своє захоплення до $1 тис.

Колекціонувати ляльок порівняно легко, оскільки вони хоч і дорожчі за $20, вартість нової Барбі в магазині, але в більшості випадків їхня ціна не перевалює за $200. Однак, є винятки: найдорожче коштують Барбі перших випусків, а також ляльки з рудим волоссям, які випускалися вкрай рідко. Так, оригінальна Барбі 1959-го, та сама з губками бантиком і в купальнику, на аукціонах може доходити до $27,5 тис. Особливість колекцій Барбі — у їхньому великому масштабі: наприклад, датчанка Леті Рабель і її дочка Марина зібрали 4 тис. ляльок. У 2006 році вони виставили кілька сотень екземплярів на аукціон Christies і виручили за них $154 тис.

З 2000-х компанія Mattel приділяє велику увагу своїм колекціонерам і регулярно випускає ляльок лімітованими тиражами. Більше того, ввели систему особливих ярликів, за допомогою яких позначають кількість ляльок у серії. Усього є чотири ярлики: рожевий, срібний, золотий і найпрестижніший — платиновий. Він позначає, що в серії випущено не більше 1 тис. для продажу по всьому світу.

Губки бантиком

Практично одночасно з виходом Барбі стали критикувати за занадто нереалістичні пропорції тіла, через які в дівчаток формується нездорове уявлення про те, як вони повинні виглядати. За роки існування Барбі перенесла кілька "пластичних операцій": спочатку в неї були губи бантиком і трохи скошений у сторону погляд, які потім поміняли на прямий погляд і вічну посмішку. Також у Барбі великі груди і тонка талія, а ступні — на носочках, щоб носити взуття тільки на підборах. Критику підігріло і те, що в 1960-х Mattel в одному з комплектів випустила іграшковий буклет про те, як знизити вагу, і в ньому була єдина фраза: "Не їж!". В іншому комплекті були підлогові ваги з єдиною цифрою — 49,9 кг.

Уже в наш час, у 2013 році, американський портал Rehab провів дослідження, зіставивши пропорції Барбі з реальними, і дійшов висновку, що вони не просто анорексичні: вижити, маючи таку фігуру, неможливо. У Барбі занадто тонка шия, щоб витримувати вагу голови, і дуже тонкі ноги, щоб утриматися вертикально, тому довелося б пересуватися рачки. Корпус ляльки такий вузький, що якби він був людським, у ньому помістилися б лише половина печінки і кілька сантиметрів кишечника.

Проте мільйони дітей, та й дорослих теж, обожнюють цю ляльку аж до "синдрому Барбі". Так називається феномен, коли люди імітують зовнішність і образ життя ляльки та її сім'ї. Наприклад, американська модель Лейсі Вайлд зробила 36 пластичних операцій, щоб збільшити груди, розширити очі, зробити ніс тоншим тощо, у цілому витративши $250 тис.

Побачимося в суді

У кінці 1990-х Барбі стала дійсно соціокультурним феноменом, оскільки її образ почав з'являтися в піснях, рекламних роликах різних компаній, телешоу і кіно. Найчастіше це були пародійні або критичні образи, де ляльку представляли як символ сексуальної об'єктивації жінок і власне сексизму, що визначає їхнє місце на кухні. Іронія ситуації полягає в тому, що компанія Mattel завжди подавала в суд на пародистів з різних сфер мистецтва — і незмінно програвала ці справи.

Один з найбільш яскравих випадків — серія фоторобіт, що називається "Харчовий ланцюжок Барбі", яку в 1997 році створив американський фотограф Томас Форсайт. Він помістив оголених ляльок у різні продукти харчування: на деку в духовку, у міксери, а також у келихи замість мартіні, у миски разом із салатом і сфотографував ці інсталяції. "Я вибрав Барбі, тому що це найпопулярніший об'єкт, який підживлює невпевненість людей у їхній зовнішності і споживчу культуру, одержиму ідеальністю", — говорив фотограф.

У 2001 році Mattel подала в суд на Томаса Форсайта і через п'ять років розглядів програла справу. Суд постановив, що фотограф не порушував права Mattel на її торгову марку, і зобов'язав компанію компенсувати $1,8 млн, які Форсайт витратив на позов.

Нові ролі Барбі

Наразі компанія Mattel так формулює свою місію: "Наша мета — розкривати безмежний потенціал кожної дівчинки". З розворотом суспільного настрою в сторону гендерної рівності компанія зробила акцент на темах підтримки жінок, різноманітності та бодіпозитиву. На честь Mattel потрібно сказати, що компанія практично із самого початку появи Барбі представляла ляльок різноманітних професій і роду занять, часто прогресивних для свого часу. Наприклад, у 1965 році з'явилася Барбі-космонавтка — через два роки після польоту в космос Валентини Терешкової і за 18 років до польоту американки Селлі Рейд. Нині налічується понад 200 професій, які приміряла на себе Барбі. Крім того, для натхнення дівчаток компанія запустила колекцію "Рольові моделі", у яку входять ляльки з реальними прототипами, створені за образом і подобою знаменитостей різного штибу. Саме в цю колекцію входять "іменні" ляльки української шпажистки Ольги Харлан, художниці Фріди Кало і лікарів різних спеціальностей, яких Mattel представила як рольових моделей з початку пандемії. Нова політика принесла свої плоди — у 2020 році Mattel виручила від продажу ляльок $1,35 млрд, рекордну суму, починаючи з 2000-го. Втім, вона все ще не дотягує до продажів 1990-х, коли компанія щорічно отримувала прибуток близько $2 млрд.

На відміну від професій, з різноманітністю і бодіпозитивом у Барбі справи йдуть гірше. Кожен крок Mattel у цьому напрямку пильно відстежують фанати і критики, зазначаючи найменшу помилку, як це сталося з Барбі-азіаткою на нинішній Олімпіаді. Намагаючись бути бодіпозитивною, у 2016 році компанія представила кілька різновидів ляльок — "високу", "мініатюрну" і "фігуристу", з більш широкими стегнами і талією. Частина суспільства зустріла цей крок позитивно, кажучи, що це відхід від колишніх нереалістичних розмірів Барбі. Але критики вказують, що фігуриста лялька лише підкреслює дискримінацію людей за ознакою їхньої ваги.