Українець купив землю в Італії за 750 євро — у гості до нього їдуть із 18 країн світу

Нещодавно Макс похизувався придбанням земельною ділянки з оливковим садом, яка обійшлась йому в 750 євро за 10 "соток". Господар заплатив 4500 євро за всю ділянку. Цього року уже зібрав перший врожай та виготовив свою оливкову олію. Як зараз йдуть справи, — фермер ділиться у розмові з Фокусом.

— Навіщо вам оливковий сад?

Це давня мрія. Коли я ще жив в Україні, хотів мати власну ферму і займатися вирощуванням рослин або тварин. Для цього навіть придбав землю, але реалізувати ідею так і не встиг.

У 2022 році, ще до війни, я переїхав за кордон, а у 2023-му — до Італії. Однією з причин переїзду, до речі, була любов до італійських продуктів: на мою думку, вони одні з найкращих у Європі. Італія подобалась мені як туристу, але не уявляв свого життя тут.

— Ви працюєте в іншій сфері. Чому вирішили зайнятися фермерством?

Так, я — комерційний директор у міжнародній медіакомпанії. Це дистанційна робота: більшість часу проводжу за комп’ютером на дзвінках з командами з усього світу.

Саме тому хотілося мати паралельно локальну справу, де можна працювати руками й відволікатися. Бути ближче до землі!

— Як знайшли цю ділянку?

Випадково. Досліджував околиці на мотоциклі, бо живу на півдні Італії, недалеко від Барі. Коли знаходжу цікаве місце, ставлю мітку на Google Maps, а потім дивлюся, яка нерухомість продається поруч.

На одному із сайтів ввів потрібну зону — і побачив, що там продають кілька садів. Написав власнику ще в грудні 2024 року. Спілкувались довго: то свята, то канікули, то "після свят". Тут люди дуже неквапливі. Зрештою, зустрілися лише в лютому 2025 року. Мені сподобалося, що це був не комерційний, а "домашній" сад. Дерева не стояли рівними рядами, усе було висаджене хаотично — так, як у селах в Україні. Це здалося мені дуже близьким.

Цей сад старий: приблизно 110 дерев віком 40–50 років на площі 0,6 гектара. За ним майже не доглядали останні роки, але для мене це було радше перевагою, бо хотілося самому відновлювати його й бачити прогрес.

— Скільки коштувала ділянка?

4,5 тисячі євро — сама земля й сад, ще 1,5 тисячі — податки, платежі, нотаріус. Разом — 6 тисяч євро за 60 "соток", тобто близько тисячі євро за 10 соток. Для сільськогосподарської землі — це нижче ринку.

— Чому колишні власники продавали ділянку?

Бо таких садів в Італії зараз дуже багато, — і чимало з них закинуті. На власників покладаються певні обов’язки: скошувати траву, переорювати землю — це важливо, щоб не розмножувались шкідники й не було пожеж.

Люди, які продавали сад, були старшого віку. Ні вони, ні їхні діти не хотіли цим займатися, адже невеликий сад не дуже вигідний — рентабельність мала.

— Як почали доглядати сад?

Після укладання угоди у квітні найняв людей, які займаються обрізанням дерев. Багато вчився у них, паралельно познайомився з місцевим фермером, який має біовиробництво, тобто без хімії. Він щедро ділиться досвідом. Спілкуюся італійською ще неідеально, але достатньо добре, щоб отримувати поради.

— Яким був ваш перший урожай?

950 кг оливок дали 140 літрів олії. Зазвичай зі 100 кг виходить 15–25 літрів, залежно від сорту й ступеня стиглості.

Я збирав зеленіші оливки — у них більше поліфенолів, а це ключова їхня цінність в олії. Такі плоди мають сильні антиоксидантні властивості. Знаю про це, бо у мене медична освіта, — вивчився на сімейного лікаря, хоча ніколи за спеціальністю не працював.

— Як ви реалізували продукцію?

Увесь рік вів невеликий блог у Threads, де розповідав про сад і процес догляду. Продав усю олію за кілька днів після збору: розлив у пляшки по 0,35 л і відправив у 16 країн світу. В Україні також співпрацюю із кількома ресторанами високого рівня.

Загалом зареєстрований як фізична особа-підприємець, плачу податки в Україні, хоча сама діяльність відбувається безпосередньо в Італії. Згідно з місцевим законодавством, це дозволено.

— Ви згадували, що паралельно з доглядом за садом у вас з’явився ще один проєкт. Розкажіть про нього.

Так, цього року в моєму саду запустився глемпінг — у форматі краудфандингу. Ідея народилася природно. Коли я почав писати у своєму блозі про сад, атмосферу спокою, затишку та тиші, це відгукнулося багатьом людям у різних країнах. Вони писали, що хотіли б приїхати: попрацювати разом зі мною, відпочити, погуляти серед оливкових дерев. У певний момент я зрозумів, що хочу дати таку можливість, але не робити з цього комерційний бізнес у традиційному сенсі.

Саме тому обрав модель спільнодії. Люди можуть вкладатися разом зі мною, у тому числі фінансово. Так залучив 27 учасників з 18 країн світу: кожен зробив внесок по 100 євро, таким чином загальний бюджет склав 2700 євро.

На ці кошти придбав великий глемпінг — тент-палатку на 8 місць. Далі буду купувати інфраструктуру: сонячні панелі, воду, речі для гігієни, — усе необхідне. Також зробили маленьку літню кухню: уже навіть готували там страви. Ще планую зробити піч для піци та страв у печі. Кухонна зона розташована під старим дубом — і для мене це має особливу атмосферу, трохи козацьку.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Інна Мудра з України переїхала жити у Велику Британію й розповіла, як їй вдалося знайти соціальне житло. Своїм досвідом жінка поділилась на сторінці у TikTok.
• Українка Марія Перст вирішила реставрувати старий будинок своєї бабусі. Оскільки помешкання було в плачевному стані, жінці довелося дуже багато попрацювати перед заселенням.

А от IT-фахівчиня з Києва, яку звуть Маша, поселилась у покинутій хаті в сільській місцевості Хмельницької. Дівчина робить там ремонт, облаштовуючи кімнату за кімнатою.