Яблучний Спас – 6 серпня: що не можна робити у день Преображення Господнє

Раніше свято припадало на 19 серпня, однак після переходу ПЦУ на новоюліанський календар дату перенесли на 6 серпня. Попри церковний характер, Яблучний Спас глибоко вкорінений у народній обрядовості – у цьому він поступається хіба що Різдву та Великодню, посідаючи в ієрархії народних свят почесне третє місце. Більше про традиції, звичаї та обряди на Яблучний Спас, – читайте у матеріалі Фокусу.

Готуємо кошик: що несуть на освячення

Головна традиція дня – освячення плодів нового врожаю. До храму несуть яблука, груші, сливи, абрикоси та виноград, а разом із ними – пшеничні колоски, бджолині стільники, пахучі літні трави й прянощі.

Освячений плід, за народним повір'ям, не просто дарує смак літа – він оберігає здоров'я і захищає від хвороб, тож перше надкушене яблуко того дня має особливий, майже символічний присмак.

Хліб, мед і воскові свічки

• Новий урожай зерна теж не залишається без уваги: з молодої пшениці випікають святковий коровай, а хату прикрашають снопом – данина поваги до хлібної ниви.
• Не забувають і про пасічників: бджолярі частують сусідів свіжим медом, приймаючи вітання за свою працю.
• Ще одна давня традиція – виготовлення й освячення воскових свічок, які потім використовують під час домашніх молитов.

Як святкували здавна: звичаї та обряди

У давнину Яблучний Спас справляли з розмахом – це було своєрідне свято подяки землі за щедрі дари. Молодь і діти влаштовували вуличні гуляння просто біля церкви, куди зранку сходилося чи не все село з кошиками.

Господині пекли пироги з яблуками та медові пряники, а частина освяченого врожаю обов'язково йшла на пригощання сусідів і подорожніх – вважалося, що чим щедрішим буде стіл, тим ситнішим видасться наступний рік.

Незаміжні дівчата на Спаса ворожили на майбутнє заміжжя, а господарі того дня оглядали сади й підраховували, скільки яблук устигло дозріти – за врожаєм судили про достаток родини на зиму.

У деяких регіонах збереглася традиція саджати того дня молоде яблуневе деревце "на щастя" новонародженим чи молодятам.

Народні прикмети про погоду

У народі Яблучний Спас здавна вважали межею літа й осені: кажуть, що яке Преображення, такий і Покров, а це означає, що за поведінкою природи 6 серпня селяни намагалися вгадати, якою буде осінь. Якщо цього дня стоїть суха і сонячна погода – осінь обіцяє бути теплою і затяжною, а от дощ на Спаса, навпаки, віщує ранні холоди й негоду восени.

Вітряний день, за прикметою, до врожайного наступного року, а рясна роса вранці 6 серпня – на добрий медозбір і солодкі яблука. Спостерігали і за птахами: якщо ластівки того дня вже збираються у вирій – зима прийде рано. А ще казали: "Яблучний Спас яблука зриває, літо на осінь повертає" – з цього дня ночі стають помітно прохолоднішими, а дні – коротшими.

Пост посту не завада

Хоч свято випадає на Успенський піст, для риби цього дня роблять виняток – її вживання дозволене. А ще Яблучний Спас традиційно вважають днем добрих справ: заведено допомагати вдовам, сиротам і нужденним, пригощати рідних та згадувати покійних близьких.

Що не можна робити 6 серпня

Найсуворіша заборона стосується самих яблук – куштувати їх до освячення в церкві не можна. Особливо ревно цю прикмету дотримувалися жінки, які втратили дітей: вважалося, що інакше дитина залишиться без святкового частування на тому світі.

Крім того, у цей день не беруться за важку хатню роботу – прибирання, прання чи рубання дров краще відкласти на потім.

Не менш суворе правило стосується і слова: сваритися, з'ясовувати стосунки чи впускати в дім негатив на Спаса не годиться м язик, як кажуть у народі, до добра не доведе.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про:

• Три рецепти смачної випічки на Медовий Спас від Клопотенка.
• Традиції свята та що заборонено робити на Медовий спас.

Також ми розповідали, що свято Івана Купала – одне з найцікавіших в українській традиції. Цієї ночі язичництво переплітається з християнською обрядовістю, а вода і вогонь начебто стають такими ж цілющими, як і руйнівними.