В офіційному тексті – неточність: найпоширеніші помилки Радіодиктанту 2026

Свого часу 9 листопада відзначали День української писемності та мови, встановлений у 1997 році на честь Нестора Літописця – ченця Києво-Печерської лаври та послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Саме сьогодні українці писали і Радіодиктант. Втім, через перехід ПЦУ на новий календар дату свята перенесли на 27 жовтня.

Користуючись нагодою, Фокус розпитав у філологині Наталії Мандрицької про основні помилки цьогорічного Радіодиктанту, який написав письменник Артур Дронь, а читали у дуеті – вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков та співачка й волонтерка Даша Астаф’єва, з якою у нас, до речі, вийшло цікаве ексклюзивне інтерв’ю.

Зеесушний, зсушний чи ЗСУшний? Чи все-таки ЗСУ-шний? Це одне з найпоширеніших питань у соцмережах. Радіодиктант цьогоріч викликав чимало обговорень – довкола його змісту, читців, окремих слів і розділових знаків. Проаналізуймо найпоширеніші помилки у диктанті.

Правописні помилки

"Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости…" Слово "пів хвилини" – одне з найдискусійніших в обговореннях диктанту. У цьому реченні воно написане окремо. За новим правописом іменники з "пів" у значенні "половина" в родовому відмінку (кого? чого?) слід писати окремо. А іменники з "пів", що означають єдине ціле, пишемо разом. І тут цікава ситуація: у цьому контексті слово "пів/хвилини" означає єдине ціле й має форму знахідного відмінка: пишеш крізь що? – крізь півхвилини й доби. Водночас в офіційному варіанті бачимо все-таки "пів хвилини". Я сама писала це слово разом й переконана в правильності такого написання, адже в наведеному реченні "пів/хвилини" означає не половину чогось, а одне поняття.

Наступне: "Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь…" Слово "різьбяр" пишемо з м'яким знаком. Перед постійно м'якими, пом'якшеними й шиплячими звуками знака м'якшення не ставимо, але "різьбяр" належить до винятків.

"Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно…" Слово "курйозно" слід писати без апострофа, оскільки перед буквосполученням "йо" апострофа не ставимо.

"Не "дуже", не "гіперсильно". Складні іменники з першою частиною -авто, -відео, -віце, -супер, -гіпер тощо пишемо разом, тому слово "гіперсильно" має саме таке написання.

"Довго-довго обіймати". Повторювані прислівники пишемо з дефісом.

"…але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті". Складні прислівники, утворені повторенням слова із часткою, пишемо з двома дефісами.

Зсушний, зеесушний, ЗСУШний чи ЗСУ-шний

Ми дісталися до слова, яке викликало найбільше обговорень і дискусій. Учасники диктанту писали це слово в чотирьох варіантах: зсушний, зеесушний, ЗСУШний, ЗСУ-шний. В офіційному тексті читаємо: "…чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі". Водночас у примітці до тексту сказано, що нормативним буде й написання "ЗСУшний". Що каже нам про це правопис? "Суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими буквами". Слово "зеесушний" – саме таке, тому що утворюється від абревіатури ЗСУ за допомогою додавання суфіксів. Чому ж саме "зеесушний", а не "зсушний"? В українській мові діє фонетичний принцип правопису, тобто пишемо так, як чуємо.

"…мова захищає нас – і то не впівсили". Прислівник "впівсили" утворений поєднанням іменника з частиною "впів", яка означає "наполовину", тому пишемо його разом.

"Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила". Займенники з частками "казна", "хтозна", "бозна", "будь", "небудь" пишемо з дефісом.

Пунктуаційні помилки

Труднощі в учасників диктанту викликали місця, де потрібно було ставити двокрапку й тире.

Двокрапку ставимо між частинами речення, коли друга частина пояснює або уточнює зміст першої. У диктанті була низка таких випадків. "Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби…" У цьому реченні частина "пишеш крізь пів хвилини й доби" пояснює, чому мова не знає меж, тому між ними ставимо двокрапку.

"І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного". Друга частина речення уточнює, що саме найголовніше, тому тут теж доречна двокрапка.

Також у тексті застосовано кілька правил на написання тире.

"Виводити літери ручкою… – вічна романтика". Тире ставимо між підметом, вираженим неозначеною формою дієслова, і присудком, вираженим іменником. У цій ситуації тире стоїть між підметом "виводити" й присудком "романтика".

Тире ставимо в неповних реченнях на місці пропущеного присудка. "Я – про тебе". Тут тире стоїть на місці пропущеного присудка "думав би", який можна зрозуміти зі змісту попереднього речення: "…кожен думав би про когось особливого".

Не обійшлося в диктанті й без авторського розділового знака, який закономірно спричинив помилку в багатьох учасників: "…а потім – слова мандрують часом". Немає правила, яке передбачало б написання тире в цьому випадку, отож тут цей розділовий знак авторський.

Ось такі найбільш поширені помилки в цьогорічному Радіодиктанті національної єдності. Проаналізувавши ці помилки, будемо менше їх припускатися й упевненіше почуватися під час письма, адже "…мова не тільки для всіх, а й для кожного".

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Українська акторка Наталія Сумська, яка торік читала Радіодиктант, розібрала поведінку своєї наступниці Астафʼєвої.
• Співачка, яка цьогоріч читала Радіодиктант, з іронією відповіла критикам.

Даша Астаф’єва активно волонтерить, створила книжковий застосунок UnderBooks, що популяризує українську мову та літературу, а також стала читчинею цьогорічного Радіодиктанту національної єдності. В ексклюзивному інтерв’ю Фокусу артистка докладно розповіла про це.