Остапы Бендеры цифровой эпохи. Топ-5 схем платежного мошенничества в Украине

З кожним роком стиль життя українців у все більше стає цифровим. Ми купуємо і продаємо, працюємо і вчимося, спілкуємося та фліртуємо в Інтернеті, за допомогою мобільних телефонів, у різних цифрових просторах і каналах. Разом з вражаючими можливостями нова цифрова повсякденність принесла нам і нові проблеми.

В кінці січня з ініціативи Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем "ЕМА" відбувся прес-брифінг, цілком присвячений проблематиці шахрайств у банківському секторі. На ньому представили дані за 2020 рік, до того ж, з різних джерел, включаючи НБУ, Департамент кіберполіції, учасників Асоціації "ЕМА", OLX та інших. Намальована ними картина багато у чому передбачувана, а в чомусь виявляється досить несподіваною.

За даними Асоціації найбільш грізною зброєю злочинного світу стала так звана соціальна інженерія. Цим поняттям позначають різного роду маніпуляції, коли злочинці отримують своє не грубою силою, а хитрістю та обманом. Жертва сама видає їм логіни, паролі, переводить на їх рахунки власні гроші і, найчастіше, виявляється в ситуації "сам винен".

Небезпека прийомів соціальної інженерії далеко не новина, а ось список Топ-5 найбільш популярних схем виглядає досить несподівано.

На першому місці — всілякі "розіграші призів", лотереї, які не існують, та інші лохотрони. Серед "приманок", на які клюють українці, з величезним відривом лідирують автомобілі, 31% від загального числа виявлених сайтів — такого типу.

Друге місце займають так звані фішингові сайти, які виглядають як сторінки платіжних систем, які справді існують, банків та подібних організацій.

Ідея фішингу (англ. Fishing, рибалка) полягає у тому, що жертву заманюють на сайт, який виглядає точнісінько, як знайомі їй інтернет-ресурси. Не відчуваючи підступу, люди самостійно вводять дані своїх банківських карт, різні персональні дані та іншу інформацію, яка дозволяє діяти від їх імені.

На третьому місці опинилися різні схеми, зав'язані на крадіжку "фінансового" номеру мобільного зв'язку, т.зв. викрадення SIM-карти. На жаль, у результаті багаторічних зусиль українських і зарубіжних компаній, включаючи таких "китів", як Google та Facebook, номер мобільного зв'язку перетворився на загальноприйнятий ідентифікатор користувача найрізноманітніших послуг.

Тим часом, мережі мобільного зв'язку зовсім не пристосовані для такого типу операцій. Їх оператори не мають ні можливості, ні бажання стежити за тим, хто саме анонімно користується номерами передплаченого зв'язку.

У результаті, нехитрі трюки дозволяють без клопоту і ризику заволодіти спочатку таким номером, а потім і грошима, ключем до яких він є.

Злочинці не обмежуються крадіжкою власних коштів своїх жертв. На нещасних людей оформлюють кредити, які потім передаються іншим злочинцям, т.зв. колекторам.

Дуже показово, що крадіжка "фінансового" номеру забезпечує радикальне, аж у п'ять разів, збільшення середнього "улову" шахраїв, з 2400 до 12500 грн. Шокує швидкість, з якою росте розмір "улову": 3620 грн. у 2018 році, 6200 у 2019-му, 12500 грн у 2020-му. Геометрична прогресія!

На четвертому місці опинилося "Корона-шахрайство", коли під виглядом коштів від ковіду людям впарювали різну туфту.

Нарешті, всього лише п'яту сходинку посіли шахраї, які експлуатують основний інстинкт.

Цікавий факт — якщо в Європі і США від цього страждають переважно чоловіки, то в Україні — жінки. Типовий сценарій передбачає спецназівця або пілота авіаліній з країн Першого світу, у гіршому випадку — інженера з якоїсь нафтової компанії. Закінчується все банальною проханням надіслати терміново грошей на евакуацію з Афганістану або госпіталізацію після аварії.

У 2020 році мало місце деяке зниження збитків від подібних злочинів. Однак повірити в те, що подібний спад дійсно мав місце, заважають дуже великі розбіжності в цифрах.

Причина таких величезних відмінностей давно відома — у подібних злочинів дуже висока латентність.

Для порівняння, в Росії за 2020 рік телефонні і онлайн-шахраї заробили близько 150 млрд руб (2 млрд доларів), тобто у двадцять разів більше. В Естонії, де проживає приблизно в тридцять разів менше людей, мова йде про 3-4 млн євро.

Різниця величезна, і у цього є кілька причин, починаючи із загальної бідності населення України. Однак заспокоювати цим себе не потрібно. Досить ще раз подивитися на картинку вище.