Під пресом. Які ризики несуть для України світові стандарти податкової прозорості

Хвиля світової податкової прозорості за останні 5-8 років принесла в більшість національних законодавств величезний масив найскладніших процедур адміністрування і контролю. На голови платників податків пролився водоспад незнайомих абревіатур і скорочень — antiBEPS, FATCA, GAAR, CFC, Country-by-Country report etc (міжнародні стандарти податкової та фінансової прозорості — Ред).

І якщо для країн "золотого мільярда", які вже володіють складною архітектурою податкових систем і армією кваліфікованих консультантів, аудиторів і юристів, нові віяння заподіяли відчутну, але не критичну незручність, то для держав зі слабкою економікою їх впровадження близьке до шокового.

Існуючі на сьогодні первинні дослідження з оцінки тих чи інших новацій показують наступні можливі ризики для України:

• вплив на ВВП — НЕГАТИВНИЙ (мінус 1% — 1,3% ВВП залежно від обсягу впроваджуваних правил, а у нас він близький до максимального);
• вплив на інвестиції — помірно НЕГАТИВНИЙ (підвищення вартості капіталу);
• загострення ПОДАТКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ між країнами;
• максимальний ефект зможуть отримати, в кращому випадку, лише багаті країни — технічно складні процедури, зокрема тягар доведення позиції в судах і переговорах/суперечках з урядовими органами інших країн ставлять менш забезпечені ресурсами держави в невигідне становище. Для прикладу, проект antiBEPS сумарно становить близько 4 тисяч сторінок, що навряд чи робить життя платників податків і державних органів простішим);
• витрати платників податків на дотримання вимог законодавства та податкове навантаження — РОСТУТЬ (ефект більш руйнівний при зміщенні у сектор середнього і малого бізнесу, практично не готових до різких і складним змінам).

Вельми цікавим науковим оглядом у зазначеній сфері стала лютнева робота експертів МВФ "At A Cost: The Real Effects of Thin Capitalization Rules" про вплив на інвестиції правила тонкої капіталізації (в Україні працює з 2015 року, але піддано модифікації Законами минулого року — 466 і 1117 ).

Використовуючи дані з 34 країн за дев'ятирічний період часу, робиться висновок про негативний інвестиційний ефект для економіки при введенні правила тонкої капіталізації, при цьому негативний ефект зростає зі зростанням встановленої законом ставки податку на прибуток.

Очевидно, саме останнє є визначальним для української економічної влади.

А шкода, пенсії та інші соціальні гарантії набагато простіше обслуговуються при зростаючій економіці, ніж за рахунок агресивного зростання податкового та адміністративного тиску на бізнес і економічно активне населення.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.