Зоряні війни 2.0. Як США та Китай воюють за командні висоти в космосі
Набирає темпи космічна гонка між США та КНР. Боротьба триває за космічні бази, контроль над якими в майбутньому стане еквівалентом "командних висот" вчорашнього дня.
"На цьому фото восьмий прототип марсіанського корабля Starship SN8. Його випробування почнуться ось уже зовсім скоро: продування на землі, а потім політ на висоту 15 км. Темпи неймовірні, ще тільки вчора на верфях Маска в Бока-Чика в повітря підняли бак, тестуючи нові двигуни, а сьогодні вже є повномасштабні Starship, які проходять випробування. Одночасно з цим проект космічного корабля Starship, оптимізованого для доставки астронавтів NASA на Місяць, вже пройшов першу перевірку. Нагадаю, що до 2024 року США мають намір повернутися на Місяць, відправивши туди експедицію, в складі якої вперше буде жінка — причому не просто так, а з метою створити там постійну базу".
Я писав ці рядки вісім місяців тому, дивуючись гарячковому темпу, з яким зараз штурмують космос. Не минуло й року, як на Марсі вже три місії: американська, арабська та китайська. Вперше на Марсі піднявся "в повітря" дрон-вертоліт. Вперше КНР посадила свій марсохід. Вперше арабський науковий апарат досяг червоної планети. А що стосується Starship, то на висоту більше 10 кілометрів вже піднімався п'ятнадцятий прототип. Більш того, NASA вирішило, що саме Starship буде тим кораблем, який доставить першого чорношкірого та першу жінку на Місяць в найближчі роки. Про створення своєї бази на Місяці заявили і в Піднебесній.
До слова ніколи б не подумав, що космічні кораблі збиратимуть кранами, ось так, під відкритим небом, немов у книгах Миколи Носова.
Навіщо все це? Тому, що зараз набирає темпи космічна гонка між США та КНР. Так, Піднебесна поки відстає від США, але її темпи розвитку неймовірні, можливості та ресурси колосальні, а плани й амбіції воістину космічні. Американці розуміють, що якщо не грати на випередження, то потім банально буде пізно. Саме тому вони і створили свої Космічні війська, саме тому кораблі Маска будуть здатні нести озброєння, саме тому вони і готують постійні станції.
Але станція на Місяці — це не головне. Головне — це зайняти точки L4 і L5.
Точки L4 і L5, ще звані точками Лагранжа — це точки лібрації Місяця; місця, де тяжіння Землі та Місяця рівні. Космічні бази, поміщені в ці точки, можуть залишатися там дуже довго без потреби в пальному і коригуванні. Для солдатів космовійськ такі станції можуть стати еквівалентами "командних висот" вчорашнього дня.
Як висловився в своїй доповіді для Конгресу США старший аналітик Джон Коллінз:
"Хто править навколоземних простором, той панує над планетою Земля.
Хто править Місяцем, той панує над навколоземних простором.
Хто править точками L4 і L5, той панує над системою Земля — Місяць".
Доповідь має назву "Військово-космічні сили: найближчі 50 років" і він дає гранично чіткі контури планів військового розвитку США на все 21 століття. Це військове заняття Місяця, точок Лагранжа, контроль над простором Земля — Місяць, а потім військове заняття Марса. США важливо не дати Піднебесній стати "Наднебесною", не дозволити китайцям зайняти ці точки першими. Саме результат боротьби за L4 і L5 і вирішить наперед, хто буде наступним жандармом.
ВажливоПричому жандармом навіть не тільки Землі — Місяця, але й всієї Сонячної системи. А це вже буде дуже надовго.
Ті з вас, хто поспішає звинуватити США в мілітаризації космосу, я поспішу нагадати, що космос ніколи не був цивільним. Першу ракету, на основі якої потім виросли космічні досягнення США і СРСР, створив ССівець Вернер фон Браун. Цією ракетою відразу після її створення бомбили Лондон. Вся космічна програма СРСР була військова і створювалася для потреб Радянської армії. Перші космонавти були військовими. Юра, який, безсумнівно герой, нагадаю — майор ВПС — льотчик-винищувач. Легендарна Р-7 створювалася не для мирного космосу, а як ракета для доставки ядерних зарядів на голови ворогів. Ну і тд.
Тому ні космовійська США, ні військові космошипи Маска тут не виняток, вони логічне продовження сходження злих лисих мавп у космос. Ми, мабуть, не вміємо інакше. Принаймні, все на це вказує.