Унікально і моментально: як було організовано американську операцію порятунку штурмана збитого F-15
Військовослужбовець Ігаль Левін, екс-редактор відділу "Військовий Фокус", розбирає операцію з порятунку американського льотчика з екіпажу збитого іранцями F-15E. США завжди славилися своїми рятувальними місіями, на які не шкодували ні сил, ні коштів — і цього разу зробили щось унікальне, поєднавши воєдино зусилля розвідки, авіації та сил спеціальних операцій
Деякі подробиці унікальної пошуково-рятувальної операції Повітряних сил США з евакуації офіцера озброєння (штурмана, WSO) зі збитого винищувача F-15E Strike Eagle, який опинився в глибині території Ірану і провів кілька діб у тилу ворога, ховаючись у гірській місцевості.
Важливою особливістю стало те, що первинне виявлення офіцера забезпечило ЦРУ, яке задіяло як агентурні мережі всередині країни, так і технічні засоби розвідки, включно із супутниковою і повітряною розвідкою.
Паралельно з цим було розгорнуто дезінформаційну кампанію, в рамках якої всередині Ірану поширювали відомості про нібито вже проведену евакуацію льотчика, що внесло плутанину в дії місцевих сил і знизило щільність пошуку в потрібному районі.
Після уточнення координат за допомогою агентурного осередку ЦРУ всередині Ірану інформація була негайно передана в Пентагон і далі в Центральне командування ЗС США. Так для вилучення одного військового задіяли сотні військовослужбовців Сил спеціальних операцій, десятки літаків і вертольотів, а також елементи кібер- і космічної підтримки.
Важливо
У глибині території Ірану був розгорнутий тимчасовий FARP — передовий пункт дозаправлення і переозброєння, що дав змогу забезпечити стійку роботу авіації без прив'язки до постійних баз; в операції брали участь легкі вертольоти типу MH-6 Little Bird і транспортні літаки сімейства C-130 Hercules.
У процесі евакуації виникли й додаткові складнощі: два транспортні літаки C-130 застрягли на передовому майданчику разом із персоналом, унаслідок чого командування вирішило знищити їх на місці, щоб унеможливити потрапляння техніки до ворога, водночас перекинувши додаткові борти для завершення місії та евакуації персоналу, що залишився.
Незважаючи на втрати техніки та супутні інциденти, включно з раніше пошкодженими вертольотами і втраченим A-10 Thunderbolt II, операція демонструє характерний для США пріоритет — забезпечення гарантованого порятунку екіпажів навіть ціною значних матеріальних витрат.
Проведена операція, крім того, що була вкрай складною, вимагала найвищого рівня інтеграції розвідки, авіації та сил спеціальних операцій у єдиний діючий організм, що і було продемонстровано.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо