Можлива криза НАТО в Балтії після перемир'я в Україні: чому не допоможе 5-та стаття

Foreign Policy опублікував цікавий матеріал військового аналітика Франца-Стефана Гаді про закриту військову гру в Німеччині, де моделювали можливу кризу НАТО в Балтії після перемир'я в Україні.

Так, Гаді, дослідник сучасних конфліктів і асоційований співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), брав участь у варгеймі в німецькому Університеті Бундесверу імені Гельмута Шмідта в Гамбурзі.

Варгейм пройшов у грудні 2025 року, проте його сценарій було винесено на кінець жовтня 2026-го — після фіктивного перемир'я в Україні, за якого лінія фронту заморожена, а Росія зберігає контроль над окупованими територіями.

Гаді грав роль начальника Генштабу РФ, а серед учасників з боку "червоної команди" також були директор Центру Фонду Карнегі "Росія – Євразія" Олександр Габуєв і колишній німецький дипломат і співробітник розвідки Арндт Фрайтаг фон Лорінгховен, який виконував роль Сергія Лаврова.

За сценарієм Росія використала великі сили, заздалегідь зосереджені в Білорусі та Калінінградській області під прикриттям навчань, після чого завдала швидкого й обмеженого удару через Сувалкський коридор, намагаючись ізолювати Литву, Латвію та Естонію від решти території НАТО.

Основну ставку робили не на повномасштабну окупацію, а на швидкість і створення ситуації, в якій європейські країни не встигають узгодити відповідь без участі США.

Гаді окремо підкреслює, що в грі ключову роль відігравали сучасні методи ведення війни, включно з постійною розвідкою за допомогою БпЛА, дистанційним мінуванням, зв'язуванням дронів з артилерією і створенням зон вогневого контролю замість класичного утримання території великими силами.

За словами аналітика, у межах симуляції саме нерішучість європейських політиків, залежність НАТО від американських можливостей у придушенні ППО (місії SEAD/DEAD) і страх подальшої ескалації дали змогу російській стороні домогтися своїх цілей ще до початку організації Альянсом повноцінного контрнаступу.

Утім, матеріал подається не як прогноз неминучого конфлікту, а як попередження про слабкі місця в системі колективної безпеки Європи.

Гаді доходить висновку, що без прискорення процесів ухвалення рішень і посилення власних військових спроможностей (підштовхуючи на це європейських дипломатів) європейські країни НАТО можуть зіткнутися із серйозними труднощами в разі чергової російської агресії проти сусідніх держав.

Важливо підкреслити основний висновок із цього варгейму: метою Росії буде не захоплення території і не "прорив Сувалок", а руйнування саме самого Альянсу — водночас без прямого втягування США.

Тому операції будуть обмеженими і швидкими — достатніми, щоб це була повноцінна воєнна операція, але недостатніми для "великої" війни.

Гаді закликає: забудьте про проповіді про прихильність до статті 5 НАТО.

Єдине, основоположне питання полягає в тому, чи вважає Німеччина, що варто воювати з Росією через країни Балтії, навіть без допомоги США, і чи існує щодо цього справжній консенсус — чи готові німці морально до війни?

Якщо на ці питання не вдасться дати чіткі відповіді до початку кризи, то Німеччина і НАТО ризикують бути просто пригніченими швидкістю і рішучістю Росії в реальному воєнному конфлікті, особливо на його початковій стадії.

Стримування залежить не тільки від військових можливостей — яких недостатньо, — а й від того, що ворог думає про вашу рішучість.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.