Арабські історії українських Карпат. Чому туристи із Саудівської Аравії їдуть в Буковель
З 1 серпня українці зустріли на вулицях своїх міст несподівано велику кількість туристів із Саудівської Аравії. Гості поїхали не тільки в столицю та у Львів — міста, традиційні для туризму. Але, що цікаво, масово вирушили в Буковель.
У липні цього року Україна скасувала візи для Австралії, Нової Зеландії, Бахрейну, Кувейту, Саудівської Аравії та Оману. Таке рішення було ухвалене "з метою розвитку та практичної реалізації принципів партнерства" між Україною і шістьма державами.
Чи то не до кінця відкрита через пандемію Європа, чи то інтерес жителів Азії до українських реалій призвели до того, що з 1 серпня українці зустріли на вулицях своїх міст несподівано велику кількість туристів із Саудівської Аравії. Гості поїхали не тільки в столицю та у Львів — міста, традиційні для туризму. Але, що цікаво, масово вирушили в Буковель.
Жінки в хіджабах лише спочатку дивували жителів маленьких прикарпатських сіл. А оголошення арабською мовою на табличках біля міжсільських доріг викликали непідробний інтерес. Зараз до цього звикли. — практично скрізь.
Саудівці (не плутайте із саудитами, інакше урядуща королівська династія цього не оцінить) приїжджають здебільшого великими сім'ями з дітьми. Рідше — компаніями молодих чоловіків.
На вечірньому променаді в Буковелі здається, що вони становлять відсотків 40 від усіх туристів. Якщо вірити міністру культури й інформаційної політики України, то наразі в Україну приїхали вже понад 14 тис. туристів із Саудівської Аравії.
За можливість побувати в Україні саудівці платять чимало. Лоукост-перевізник Саудівської Аравії Flynas літає щодня в Київ і тричі на тиждень — у Львів. Квиток туди і назад на регулярний рейс коштує приблизно $650. Більшість туристів орендують автомобілі.
Судячи з київських і львівських номерів, машини араби орендують в аеропорту прильоту. Страшно подумати, що відчувають вони, виїжджаючи на українські дороги, ще не порушені "Великим будівництвом". Але варто віддати належне: кермують вони досить обережно.
Для того, щоб відповідати вимогам гостей, ресторанно-готельний комплекс України почав трансформуватися. Так, у звичних нам виключно українських Карпатах тепер у багатьох ресторанах можна без проблем знайти меню арабською мовою.
Саудівці не п'ють алкоголь (закони Саудівської Аравії засновані на шаріаті, тому алкоголь там повністю і беззастережно заборонений), але люблять кальян. Тепер кальян можна замовити навіть в повному барі. Думаю, ніколи ще українські Карпати не зустрічали такої кількості кальянного диму.
У магазинах туристи купують здебільшого молочні продукти і хлібобулочні вироби. У ресторанах часто замовляють рибу. Зрозуміло, вони не їдять свинину і віддають перевагу халяльному м'ясу (приготовленому за релігійними законами), але наскільки український ресторанний сегмент уже готовий надавати такі послуги, поки незрозуміло.
Зате тепер у Карпатах часто можна зустріти оголошення арабською про продаж живих овець. В одному з готелів нам розповіли історію про те, що нібито в один пристойний готель саудівці пронесли захованого барана і засмажили його в своєму номері. Правда це чи вигадка місцевих жителів, перевірити складно. Назва готелю, де, за їхніми даними, сталася небачена досі подія, вони не називають — начебто з міркувань збереження репутації готелю.
Не весь туристичний бізнес у Карпатах поки радий притоку нових гостей. У готелі, де ми зупинилися, нам зізналися, що спеціально завищують ціни на проживання для саудівців, оскільки бояться розгромлених номерів.
ВажливоОфіціантка одного з ресторанів обурювалася, що саудівцям важливо, щоб біля них хтось постійно стояв. Поки гості 20 хвилин вирішують, взяти колу з цукром або без, офіціант повинен бути поруч. Продавщиця на заправці обурювалася від того, що вони не знають мови (хоча тут варто зазначити, що сама вона англійською не розмовляє).
Знання мови — окремий виклик для розвитку українського туризму. Якщо ми хочемо бути привабливими для іноземних гостей, безумовно, нам усім варто просунутися далі good morning і how are you.
Ті, кого ми зустрічали особисто, залишили досить приємне враження — саудівці ввічливі, скромні й обережно захоплені. Кожен день ми бачили тих, хто їде на джип-сафарі в гори або екстремально катається на квадроциклах. Разом із саудівцями ми спускалися на атракціонах із підйомників Буковеля та гуляли в горах. Одного разу навіть зустріли всю сім'ю під час підйому на гору Хом'як.
Безумовно, атмосфера літніх Карпат — вечірня прохолода (поки ви читаєте ці рядки, в столиці Саудівської Аравії, Ер-Ріяді, мінімум 40 градусів спеки), свіже повітря, незабутні краєвиди, українські страви і всілякі розваги — залучає і заворожує.
І те, що в нашу країну їдуть туристи, насолоджуються нашими пам'ятками, залишають гроші, розвивають український туризм і дають бізнесу заробити, безперечний плюс.
З іншого боку, українці повинні бути готові до прийому гостей — на одній чудовій природі ми довго не протягнемо. І тут повинен злагоджено працювати весь механізм держави — від розвитку інфраструктури, будівництва доріг, комфортабельних готелів і ресторанних пропозицій до злагодженої роботи поліції.
Тому що якщо байка про засмаженого барана — правда, хотілося б, щоб хтось поніс покарання. Щоб гості знали, що вони їдуть в країну, де існують закони, і потрапити в українські СІЗО, заплатити штраф і бути по закону покараним за скоєне тут цілком реально.
І, можливо, тоді, навіть коли ковідні обмеження по всьому світу спадуть, ми як країна все ще будемо привабливі для арабських туристів і вони будуть повертатися в наші літні, а можливо, і в не менш неймовірні зимові Карпати.