Чому Захід зацікавлений у "плані Маршалла" для України

Існує кілька підходів до оцінки втрат країни від війни.

• По-перше, можна оцінювати збитки внаслідок руйнувань (damages).
• По-друге, втрати економіки від загального впливу бойових дій. Останнє, зокрема, включає збитки через падіння ВВП, додаткові витрати бюджету на оборону та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок військових дій, а також втрати потенційних інвестицій, які Україна недоотримує через війну.

За оцінками Київської школи економіки (KSE), сума збитків, нанесених інфраструктурі України в ході війни, станом на 24 березня досягла 1,8 трлн грн або $63 млрд. У порівнянні з оприлюдненою 17 березня інформацією, з урахуванням нових уточнених даних (внаслідок чого окремі статті втрат переглянули в бік зниження), чисте зростання за тиждень склало $3,5 млрд.

Ідею створення "плану Маршалла" для повоєнного відновлення України вже озвучили представники кількох країн, зокрема Великої Британії та Німеччини. Світові лідери розуміють, що швидке та ефективне відновлення економіки України після завершення війни — питання, яке стосується як власної безпеки західних країн, так і геополітики (як прояв єдності Заходу у боротьбі за демократію в різних країнах світу). В іншому випадку, економічні тягарі від зруйнованої та спустошеної війною з РФ України будуть лежати, зокрема, на самих західних країнах, як через значний вплив руйнувань на світову продовольчу безпеку, так і через велику кількість біженців з України в країнах ЄС.

Водночас, формування такого "Плану Маршалла" для України вимагає напрацювання цілісної концепції повоєнної відбудови країни, чіткої структури такого плану, а також консолідації фінансових зусиль країн ЄС, США та Японії, спрямованих на відновлення української економіки.

Для отримання компенсації воєнних збитків за рахунок Росії є доволі широкий перелік інструментів. Зокрема, ми в KSE бачимо декілька можливостей.

По-перше, йдеться про передачу Україні резервів Центробанку Росії, які були заморожені західними країнами та Японією у межах накладених на РФ санкцій за воєнне вторгнення в Україну.

Серед країн, які тримають найбільшу частку заморожених коштів російського Центробанку та є партнерами або союзниками нашої країни можна виділити Францію, яка заблокувала $77 млрд, Японію ($63 млрд), Німеччину ($60 млрд), США ($42 млрд) тощо. До того ж, низка міжнародних юристів вже зауважує, що є теоретична можливість віддати принаймні частину заморожених коштів резервів Центробанку Росії на поточні потреби

Далі серед інструментів фінансування відновлення України можна розглядати перерозподіл на користь нашої країни коштів з програм міжнародних фінансових організацій, які були зарезервовані під потреби РФ. Наприклад, Україні можна було б передати $17 млрд, які Росія отримала від МВФ у межах розподілу додаткової емісії спеціальних прав запозичень (SDR) у 2021 році на боротьбу з Covid-19. Україна в межах цієї ініціативи фонду раніше отримала $2,7 млрд.

Ще одним механізмом залучення коштів на відбудову України є пряма безповоротна фінансова підтримка (не кредити, які треба віддавати з відсотками, а безоплатно надані гранти без повернення). Така допомога може надходити в Україну з боку міжнародних партнерів та інших країн зокрема шляхом спрямування коштів у чотири створені урядом України фонди — Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури, Фонд відновлення та трансформації економіки, Фонд підтримки постраждалого бізнесу й Фонд обслуговування та погашення боргу. І, наостанок, на відновлення економіки Україна також може отримувати довгострокові пільгові кредити.