20 нафтобаз та один НПЗ. Ніяких запасів, працюємо з коліс

Стільки ми нарахували атакованих галузевих об’єктів з початку війни. Використовували офіційні повідомлення та власну інформацію й спостереження. Не факт, що врахували все.

Перші з атакованих об’єктів мали певні запаси, а "березневі" вже здебільшого ринок встиг спустошити. Але в умовах нестачі пального це суттєві втрати.

Ринок не зупинився, але вимушений переформатуватися. Ніяких запасів, працюємо з коліс. Але що це означає?

Це означає, що потрібно більше бензовозів, які можуть привозити пальне напряму з-за кордону. Потрібно, щоб кожен власник бензовозу мав можливість поїхати й купити собі пальне.

Після ракетного удару по "Укртатнафті" та по її нафтосховищам наш найбільший виробник вимушено покинув стрій. Це важка втрата для ринку, який пройшов березень завдяки заводу та лютневим залишкам. Тоді я закликав відмовитись від держрегулювання роздрібних цін на пальне, бо в умовах дефіциту воно не дає тим самим бензовозам закуповувати пальне — у Румунії, Молдові, Польщі, Словаччині, Литві, Німеччині, Австрії тощо. Так, це важко, далеко, але іншого вибору нам не залишили. Тим не менше — це реально і це вже працює.

Начебто почули, але поки тиша.

Що натомість відбувається? Я знаю вже три регіональні мережі, які за останні два дві зупинили вільний продаж палива, бо його собівартість вища за встановлені ціни.

Навіть великі гравці вимушені додатково обмежувати реалізацію, бо на пістолеті вже нові партії пального, яке теж не потрапляє у виставлений ціновий коридор.

Споживачі без пального, бізнес зупиняється, персонал невдовзі може залишитись без зарплатні.

Здається, цілі держави зараз прямо протилежні.

Джерело.